Постанова
Іменем України
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 361/6277/15-ц
провадження № 61-39598 св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
правонаступник позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "АВІС ФІНАНС",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Селезньової Т.В.,та постанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів Фінагеєва В.О.,Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 22 квітня 2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, який був забезпечений іпотечним договором від 10 березня 2009 року. У рахунок виконання зобов`язань за кредитними договором ОСОБА_2 передала в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 . 29 грудня 2011 року між ПАТ "Сведбанк", ОСОБА_2 і ОСОБА_1 був укладений договір про переведення боргу і додатковий договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, за якими ОСОБА_1 набув статусу позичальника за кредитними договором і іпотекодавця за іпотечним договором. За договором купівлі-продажу прав вимоги від 25 грудня 2012 року ПАТ "Дельта Банк" набув право грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитним та іпотечним договорами.
Позичальник не виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим йому було відправлено лист з повідомленням про набуття права вимоги до відповідача за даним кредитним і іпотечним договорами та вимогу про виконання грошового зобов`язання з попередженням про застосування процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги протягом 30 днів з дня отримання. Однак, ОСОБА_1 не виконав вимогу позивача та заборгованість не погасив.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості в сумі 1 474 529, 27 грн за кредитним договором № 2621/04/08/72-088 від 29 грудня 2011 року звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 77,8 кв.м, житловою площею 34,7 кв.м, що складається з двох кімнат, та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г. 29 грудня 2011 року за реєстровим № 5055, зареєстрованого 29 грудня 2011 року в державному реєстрі правочинів за реєстровим № 4840633 шляхом визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на вказану квартиру.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року, у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходи з того, що визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем є позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно у судовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки визначеним у позовній заяві способом ні Законом України "Про іпотеку", ні іпотечним застереженням, укладеним між сторонами не передбачено.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та рух справи у суді касаційної інстанції
У липні 2018 року ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" подав касаційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано з Броварського міськрайонного суду Київської області справу №361/6277/15-ц.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшло клопотання від ТОВ "АВІС ФІНАНС", в якому посилаючись на те, що воно є правонаступником ПАТ "Дельта Банк", просило закрити касаційне провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року суддею-доповідачем визначено суддю Калараша А. А.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просив суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку, що у судовому порядку не можна звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність Банку предмет іпотеки.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 22 квітня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2621/0408/72-088, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 65 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 13,5 % річних на строк з 22 квітня 2008 року по 20 квітня 2033 року на умовах платності, зворотності, належного виконання зобов`язань за договором (том 1, а.с.16 ).
10 березня 2009 року з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед ВАТ "Сведбанк" за кредитним договором № 2621/0408/72-088 від 22 квітня 2008 року між ОСОБА_2 і ВАТ "Сведбанк" було укладено іпотечний договір № 2621/0408/72-088-Z-2, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ( том 1, а.с.59 ).
У подальшому 09 квітня 2009 року, 30 квітня 2009 року, 11 березня 2010 року, 11 листопада 2010 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 укладено договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 2621/0408/72-088 від 22 квітня 2008 року (том 1, а.с.36,37, 41,52 ).
29 грудня 2011 року між ПАТ "Сведбанк", ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір про переведення боргу, згідно умов якого первісний позичальник ( ОСОБА_2 ) переводить на нового позичальника ( ОСОБА_1 ), а новий позичальник приймає на себе всі права та обов`язки, які виникли на підставі кредитного договору № 2621/0408/72-088 від 22 квітня 2008 року, укладеного між первісним позичальником ( ОСОБА_2 ) та банком ( том 1, а.с.15 ).
Відповідно до п. 2 договору про переведення боргу заборгованість, яка виникла на підставі кредитного договору становить 62 068,64 доларів США, а саме: заборгованість за кредитом - 61 634,69 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом - 0,00 доларів США, нараховані проценти - 433,95 доларів США, сума прострочених процентів (в тому числі нарахованих на суму простроченої заборгованості за кредитом) - 0,00 доларів США, сума штрафів і пені - 0,00 грн. Відповідно до п.4 сторони домовились, що зобов`язання по кредитному договору у нового позичальника виникають з моменту підписання цього договору. Відповідно до п. 7 шляхом підписання даного договору новий позичальник підтверджує, що його повідомлено про всі вимоги, що мають місце між первісним позичальником та банком. Відповідно до п.8 іпотека, встановлена первісним боржником, зберігається після переведення боргу на нового позичальника. Згідно пункту 9 сторони домовились, що після підписання цього договору буде оформлено додатковий договір про внесення змін та доповнень до іпотечного № 2621/0408/72-088-Z-2 від 10 березня 2009 року.
29 грудня 2011 року між ПАТ "Сведбанк" і ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін та доповнень № 7 до кредитного договору №2621/0408/72-088 від 22 квітня 2008 року ( том 1, а.с.51).
29 грудня 2011 року між ПАТ "Сведбанк" і ОСОБА_1 укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до іпотечного договору № 2621/0408/72-088-Z-2 від 10 березня 2009 року ( том 1, а.с.63-65).
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" і ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ "Сведбанк" продав, а ПАТ "Дельта Банк" купив права вимоги за кредитними договорами, окрім права продавця на договірне списання коштів з рахунків позичальників, відкритих у продавця, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які права та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за кредитними договорами та договорами забезпечення. Договір про відступлення прав вимоги нотаріально посвідчений 25 травня 2012 року за реєстровим № 1306,1307 (том1, а.с.70).
Згідно акту приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року продавець ПАТ "Сведбанк" передав, а покупець ПАТ "Дельта Банк" відповідно до п.2.3 прийняв права вимоги, які перелічені у додатку до цього акту, що посвідчує факт здійснення відступлення, зокрема, щодо клієнта - ОСОБА_1, номер кредитного договору - 2621/0408/72-088 (том 2, а.с. 204-206 ).
21 серпня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" направив ОСОБА_1 лист-вимогу про сплату поточної заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 911,28 доларів США та зазначено про необхідність у тридцятиденний строк виконати зобов`язання за кредитним договором. У разі незадоволення даного листа-вимоги банк буде вимушений захищати свої майнові права шляхом позасудового врегулювання спору або звернення до суду з вимогою про примусове стягнення боргу на загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 30 липня 2015 року становить 65 303,93 доларів США та 33 039,18 грн. У разі невиконання цієї вимоги ПАТ "Дельта Банк" розпочне процедуру звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно ( том 1, а.с.7).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Стосовно клопотання ТОВ "АВІС ФІНАНС" про закриття касаційного провадження колегія суддів зазначає наступне.
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшло клопотання від ТОВ "АВІС ФІНАНС", в якому посилаючись на те, що воно є правонаступником ПАТ "Дельта Банк", просив закрити касаційне провадження.
Вивчивши вказане клопотання, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що клопотання підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на те, що ТОВ "АВІС ФІНАНС" є правонаступником прав та обов`язків ПАТ "Дельта Банк" щодо ОСОБА_1 відповідно до Протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-07-23-000022-b від 06 вересня 2018 року та Договору № 774/К купівлі-продажу майнових прав від 25 вересня 2018 року, тому його необхідно залучити до участі у справі у якості правонаступника позивача ПАТ "Дельта Банк".
За змістом частин четвертої та п`ятої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.
У разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
Заява не містить даних про те, що ТОВ "АВІС ФІНАНС" зрозумілі зазначені ч. 4,5 ст. 398 ЦПК України наслідки.