Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 289/1251/17
провадження № 61-48444св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Радомишльська міська рада Житомирської області,
третя особа - відділ Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_4, на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа - відділ Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсним та скасувати рішення Радомишльської міської ради від 25 березня 2009 року № 36 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1, а також визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на землю серії ЯЗ № 433676 від 18 жовтня 2010 року, ЯЗ № 433677 від 18 жовтня 2010 року, ЯИ № 161139 від 25 жовтня 2010 року, ЯИ № 161140 від 25 жовтня 2010 року.
Позов мотивований тим, що на підставі рішення Житомирського обласного суду від 26 травня 1998 року є користувачем земельної ділянки за вказаною адресою. Земельні ділянки відповідачів накладаються на її земельну ділянку, чим порушені її права.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано рішення Радомишльської міської ради № 36 від 25 березня 2009 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,05 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0605 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .
Визнано недійсними та скасовано державні акти на право власності на землю на ім`я ОСОБА_2 серії ЯЗ № 433676 від 18 жовтня 2010 року, ЯЗ № 433677 від 18 жовтня 2010 року.
В решті вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовані тим, що рішення Радомишльської міської ради Житомирської області 22 сесії 5 скликання від 25 березня 2009 року № 36 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, прийнято передчасно, оскільки міська рада, будучи освідомленою про наявність спору між суміжними землекористувачами, не перевірила наявність в технічній документації погодження меж та не впевнилась, що таке рішення не порушує права інших осіб. Скасовуючи видані на підставі цього рішення державні акти на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення діючого на час їх виготовлення земельного законодавства, вони були виготовлені без погодження зовнішніх меж із суміжними землекористувачами та підписані не уповноваженою особою.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року в частині задоволення позову скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Відмовлено ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання недійсним та скасування рішення Радомишльської міської ради № 36 від 25 березня 2009 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,05 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0605 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на землю на ім`я ОСОБА_2 серії ЯЗ № 433676 від 18 жовтня 2010 року, ЯЗ № 433677 від 18 жовтня 2010 року.
В частині відмови у позові рішення залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2 880,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в період після ухвалення Житомирським обласним судом рішення у 1998 році та прийняття виконкомом Радомишльської міської ради рішення у 1999 році і до подачі позову у 2017 році ОСОБА_1, у встановленому законом порядку не отримала правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на земельну ділянку або право постійного чи тимчасового користування нею і закріплює межі такої ділянки. Судом першої інстанції в основу рішення про часткове задоволення позову покладено висновок земельно-технічної експертизи від 18 квітня 2016 року, в якому експерт встановив накладення суміжних земельних ділянок, виходячи з меж земельної ділянки ОСОБА_1, визначених рішенням Житомирського обласного суду від 26 травня 1998 року. Проте, рішення суду не є правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку або право постійного чи тимчасового користування нею. Причини, з яких такий документ не був отриманий позивачем, не мають правового значення для вирішення даного спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не мотивував відхилення доказів, що мають преюдиційне значення та при цьому не вказав жодного доказу, який свідчить про відсутність у позивача права землекористування, а також не аргументував, яким чином відсутність/наявність права землекористування впливає на явну незаконність оскаржуваного рішення та державних актів. Суд апеляційної інстанції, встановлюючи відсутність у позивача права землекористування, вийшов за межі позовних вимог. Зокрема, предметом в даній справі є державні акти про право власності на землю та рішення Радомишльської міської ради 22 сесії 5 скликання № 36 від 25 березня 2009 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки". Право землекористування позивача в даній справі ніхто з учасників справи не оспорював, не заявляв зустрічних позовних вимог та не обґрунтовували свої заперечення тим, що позивач є неналежним землекористувачем. Таким чином, предметом доказування в даній справі є незаконність/законність оскаржуваних актів та рішення, а не наявність чи відсутність у позивача права землекористування.
Отже, суд апеляційної інстанції фактично скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, яким встановлено дві важливі обставини, що є беззаперечними підставами для задоволення позовних вимог. Це порушення порядку прийняття Радомишльською міською радою Житомирської області оскаржуваного рішення: оскільки було прийнято всупереч рішенню Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 червня 2006 року, яким встановлено заборону прийняття будь-яких рішень щодо вказаної земельної ділянки позивача до вирішення судових справ щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі; було затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки без погодження меж із позивачем, як суміжним землекористувачем. Підписання оскаржуваних державних актів не уповноваженою особою, яка на той момент була звільнена з посади начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та ухвалення нового про відмову в їх задоволенні, тому в іншій частині не оскаржується та судом касаційної інстанції не переглядається.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просили касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що позовна заява подана до суду до неналежних відповідачів. Оскаржене рішення Радомишльської міської ради від 25 березня 2009 року "Про затвердження технічної документації.." втратило свою силу у зв`язку з його реальним виконанням, виготовленням державних актів, а тому вимога про його скасування судом є незаконною.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У січні 2019 року матеріали цивільної справи № 289/1251/17 надійшли до Верховного Суду та 13 квітня 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року зупинено касаційне провадження у справі № 289/1251/17-ц до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 688/2908/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року поновлено касаційне провадження у справі № 289/1251/17 за вказаним позовом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 1994 року є співвласницею житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Рішенням Житомирського обласного суду від 26 травня 1998 року у справі № 3-32 ОСОБА_1 виділено земельну ділянку (цільове призначення не вказано) розміром 667 кв. м. (із загальної площі 2382 кв. м.) біля будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням виконкому Радомишльської міської ради № 162 від 12 травня 1999 року скасовано п. 6 рішення виконкому № 94 від 10 травня 1994 року про виділення ОСОБА_1 в тимчасове користування для ведення городництва земельної ділянки площею 192 кв. м. і згідно рішення суду визначено розмір земельної ділянки 667 кв. м.