Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 1327/4103/12
провадження № 61-6251св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І. Калараша А. А., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Сбербанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у складі судді Левика Я. А.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ" (далі - ЗАТ "Банк НРБ") правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") (згідно змін до статуту) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Опрон Україна" (далі - ТОВ "Опрон Україна") 30 травня 2008 року був укладений кредитний договір № 11-В/08/21/ЮО із змінами та доповненнями. Відповідно до умов договору банк надав боржнику кредит в сумі 5 909 261,30 грн з кінцевим строком повернення заборгованості не пізніше 29 травня 2012 року, з щомісячною сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13 % річних.
В забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 30 травня 2005 року між банком та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно якого були забезпечені зобов`язання боржника.
Починаючи з березня 2010 року боржник належним чином не виконує свої зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого за несплаченими в повному обсязі процентами нарахованими в період з 01 березня 2010 року по 30 липня 2012 року утворилася прострочена заборгованість в сумі 684 856,50 грн та 86 927,34 євро. 13 лютого 2012 року боржнику було надіслано повідомлення-вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості, несплачених процентів, а також пені за несвоєчасне виконання грошових зобовʼязань за кредитним договором, яка була отримана боржником 20 лютого 2012 року.
Оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 7 670 239,36 грн та судовий збір.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 18 червня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" заборгованість по кредитному договору № 11-В/08/21/ЮО від 30 травня 2008 року в сумі 7 670 239,36 грн та судовий збір в сумі 3 219 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що зобов`язання за кредитним договором не виконано, а оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, то позов підлягає задоволенню.
02 жовтня 2017 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18 червня 2013 року.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 18 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18 червня 2013 року залишено без задоволення. Оскільки, суд, взявши до уваги те, що відповідач по справі тричі належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи (перший раз за місцем реєстрації згідно довідки Червоноградського міського сектора Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 05 вересня 2012 року, та поштове відправлення особисто отримав під розпис, що підтверджується рекомендованим повідомленням; другий раз за місцем реєстрації згідно довідки відповідача "з місця проживання про склад сімʼї"; та третій раз через оголошення в пресі), жодного разу в судове засідання не зʼявився, доказів поважності неявки в судове засідання та таких, що мають істотне значення для правильного вирішення справи суду не подав, тому суд вважав заяву необґрунтованою.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
29 січня 2018 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвали нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18 червня 2013 року у справі за позовом АТ "Сбербанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала мотивована тим, що у випадку якщо, незважаючи на значний пропуск строку на апеляційне оскарження, апеляційне провадження було відкрито без детального з`ясування питання поновлення такого строку та питання пропуску строку залишається відкритим під час розгляду справи по суті у випадку відсутності поважних причин для поновлення такого строку апеляційне провадження підлягає закриттю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30 травня 2020 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати ухвалу про закриття апеляційного провадження та передати справу до Львівського апеляційного суду для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Штелик С. П.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Червоноградського міського суду Львівської області.
21 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, щооскаржувана ухвала є незаконною, винесеною із грубим порушенням приписів норм процесуального права, а саме частини 4 статті 287, статей 354, 362 ЦПК України та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно до частини 4 статті 287 ЦПК України (в редакції чинній на час постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення) у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковим.
Апеляційний суд на зазначені вимоги процесуального закону уваги не звернув, не врахував, що ухвалою від 18 січня 2018 року Червоноградського міського суду Львівської області заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення, а тому згідно з положеннями частини четвертої статті 287 ЦПК України строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Крім цього, у частині першій статті 362 ЦПК України визначено повноваження суду апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження у справі та чітко визначено підстави закриття апеляційного провадження.
Отже, підстави закриття апеляційного провадження є вичерпними, чітко визначеними статтею 362 ЦПК України, та приписами якої не передбачено такої підстави закриття апеляційного провадження, як відкриття апеляційного провадження без детального з`ясування питання поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином судом апеляційної інстанції постановлено оскаржувану ухвалу із підстав, які не передбачені нормами ЦПК України, а дотримання процесуальної форми, тобто вчинення процесуальних дій у порядку і в суворій послідовності, встановленій нормами ЦПК України, є неодмінною умовою законності судового рішення.
Отже, закриваючи апеляційне провадження апеляційний суд неправильно застосував (порушив) положення частини другої статті 362 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ЗАТ "Банк НРБ" правонаступником якого є ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (згідно змін до статуту) і ТОВ "Опрон Україна" 30 травня 2008 року був укладений кредитний договір № 11-В/08/21/ЮО із змінами та доповненнями. Відповідно до умов договору банк надав боржнику кредит в сумі 5 909 261,30 грн з кінцевим строком повернення заборгованості не пізніше 29 травня 2012 року, з щомісячною сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13 % річних. В забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 30 травня 2005 року між банком та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно якого були забезпечені зобов`язання боржника. Починаючи з березня 2010 року боржник належним чином не виконує свої зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого за несплаченими в повному обсязі процентами нарахованими в період з 01 березня 2010 року по 30 липня 2012 року утворилася прострочена заборгованість в сумі 684 856,50 грн та 86 927,34 євро. 13 лютого 2012 року боржнику було надіслано повідомлення-вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості, несплачених процентів, а також пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, яка була отримана боржником 20 лютого 2012 року. Оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, уточнивши позовні вимоги, позивач просить стягнути з нього заборгованість по вищевказаному кредитному договору в сумі 7 670 239,36 грн та судовий збір по справі.