Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 723/602/17
провадження № 61-20313св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І. Калараша А. А., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним) - акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Сторожинецького районного нотаріального округу Коржан Віра Данилівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "ОТП Банк" на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2019 року в складі судді Дедика Н. П. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року в складі колегії суддів Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Владичана А. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги, мотивовані тим, що 20 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є АТ "ОТП Банк", та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-OAJ/039/2008, згідно умов якого відповідач отримала 88 000,00 доларів США зі сплатою процентної ставки 4,49% + FIDR, з кінцевим терміном повернення до 20 лютого 2035 року.
Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків відповідач повинен був здійснювати у валюті, щомісяця у розмірі та в строки, визначені у графіку платежів, який є невід`ємним додатком № 1 до кредитного договору.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 лютого 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-OAJ/039/2008.
16 квітня 2008 року між банком та позичальником укладений додатковий договір до кредитного договору, відповідно до якого ануїтетний графік змінений на стандартний.
10 березня 2009 року, 20 листопада 2009 року, 21 червня 2010 року були укладені між банком та позичальником додаткові договори, відповідно до яких змінювалася відсоткова ставка.
10 березня 2009 року, 20 листопада 2009 року, 21 червня 2010 року укладені додаткові договори до договору поруки у зв`язку із змінами кредитного договору.
У зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, банк направив відповідачам досудові вимоги від 14 грудня 2016 року про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором. Погашення заборгованості за кредитним договором ані позичальником, ані поручителем не здійснено.
Станом на 11 грудня 2016 року сума заборгованості за кредитним договором складає 103 365,80 доларів США, що еквівалентно 2 649 306,80 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14 листопада 2016 року, яка складається з залишку заборгованості за кредитом в сумі 82 858,60 доларів США (2 123 699,06 грн), суми несплачених відсотків за користування кредитом, яка розрахована за період з 20 січня 2015 року по 10 листопада 2016 року, 20 507,20 доларів США (525 607,74 грн).
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість в сумі 103 365,80 доларів США, що еквівалентно 2 649306,80 грн за офіційним курсом НБУ станом на 14 листопада 2016 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 39 739,60 грн.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ "ОТП Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Сторожинецького районного нотаріального округу Коржан В. Д. про захист прав споживачів, посилаючись на те, що кредитний договір № ML-OAJ/039/2008 від 20 лютого 2008 року є таким, що не відповідає чинному законодавству, є несправедливим та повинен бути визнаний недійсним.
Вказували, що ОСОБА_1 не отримувала від відповідача повної інформації про умови кредитування, а також про орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору у письмовій формі. В момент укладення договору банк не надав позичальнику другого оригіналу Додатку № 1 "Графік платежів" із зазначенням сум погашення основного боргу, відсотків за користування кредитом та інших супутніх послуг чи фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом. Договір не містить жодних положень щодо зменшення процентної ставки у разі інфляційних процесів. Банк не попередив позичальника про те, що він несе валютні ризики.
Отже, умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача.
Крім того, банк змінив процентну ставку щодо збільшення в односторонньому порядку, а отже під час підписання договору позивачу було надано неповну інформацію про сукупну вартість кредиту та обов`язки.
Застосування згідно умов договору плаваючої ставки, в яку входить FIDR, є підставою для визнання договору недійсним, що укладений під впливом помилки щодо істотних умов договору.
Також посилалися на те, що в забезпечення виконання договору споживчого кредиту між позивачем ОСОБА_1 та банком було укладено договір іпотеки № РМL-QAJ/2008 від 25 лютого 2008 року, який було нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 835. Відповідно до даного договору позивачем в іпотеку було передано нерухоме майно - будинок загальною площею 130,60 кв. м вартістю 333 906,00 грн та земельну ділянку загальною площею 0,100 гектари, вартістю 58 075,00 грн, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Іпотекою забезпечувалось виконання усіх грошових зобов`язань за кредитним договором.
Просили визнати недійсними: договір споживчого кредиту № ML - ОАJ/039/2008 від 20 лютого 2008, додатковий договір до кредитного договору № ML - ОАJ/039/2008/1 від 16 квітня 2008 року, додатковий договір № 1 до кредитного договору від 10 березня 2009 року, додатковий договір № 2 до кредитного договору від 20 листопада 2009 року, додатковий договір № 3 до кредитного договору від 21 червня 2010 року, додатковий договір № 4 до кредитного договору від 25 лютого 2011 року, які укладені між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк"; визнати недійсним договір іпотеки житлового будинку площею 130,60 кв. м та земельної ділянки площею 0,100 га № РМL-ОАJ/2008 від 25 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк" та посвідчений приватним нотаріусом Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В. Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 835; визнати недійсним договір поруки № SR-OAJ/039/2008 від 20 лютого 2008 року та додаткового договору до договору поруки № 1 від 10 березня 2009 року, додаткового договору до договору поруки № 2 від 20 листопада 2009 року, додаткового договору № 3 до договору поруки від 21 червня 2010 року, які укладені між ОСОБА_2 та ПАТ "ОТП Банк"; зобов`язати приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Чернівецької області Коржан В. Д. виключити з реєстру іпотек та заборони відчуження записи про іпотеку та заборону відчуження житлового будинку площею 130,60 кв. м та земельної ділянки площею 0,100 га, що розташовані в АДРЕСА_1 .
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ "ОТП Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Сторожинецького районного нотаріального округу Коржан В. Д., про захист прав споживачів, об`єднано в одне провадження з позовом ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2019 року у задоволенні первісного позову ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ "ОТП Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Сторожинецького районного нотаріального округу Коржан В. Д. про захист прав споживачів щодо визнання недійсними договору про надання споживчого кредиту № ML - ОАJ/039/2008 від 20 лютого 2008 року та додаткових договорів до нього, договору іпотеки від 25 лютого 2008 року, договору поруки від 20 лютого 2008 року та додаткових договорів до нього, а також зобов`язання приватного нотаріуса Коржан В. Д. виключити записи з реєстру іпотек та заборони відчуження - відмовлено.
Відмовляючи у задоволення первісного позову ПАТ "ОТП Банк", суд першої інстанції виходив з того, що з висновку судово-економічної експертизи вбачається, що не надається можливим визначити реальний розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки відсутні дані на підтвердження підвищення відсоткової ставки з 01 червня 2012 року до 13,48 %. Заборгованість за процентами, нарахована позивачем в сумі 20 507,20 доларів США, банком не доведена належними доказами. Крім того, судом враховано, що відповідно до розрахунку заборгованості, позичальником в період з 01 червня 2012 року по січень 2015 року вносилися платежі, а відповідно до пункту 1.5.1.3 частини другої кредитного договору при надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов`язань банк направляє такі кошти на погашення зобов`язань відповідно до встановленої черговості в першу чергу на проценти, а в останню чергу - на основний кредит, тому суд вважав, що відсутні підстави вважати встановленою заборгованість за кредитом в сумі 82 858,60 доларів США. Банк не довів належними доказами розмір заборгованості за кредитним договором і висновок судово-економічної експертизи не спростував.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що підписавши спірні договори, відповідачі погодилися з їх умовами. Під час укладання спірних договорів, відповідачі мали можливість ознайомитися з умовами кредитування, будь-яких застережень чи зауважень щодо незгоди з положеннями кредитного договору не висловили, після його укладання позичальник розпочав виконувати свої зобов`язання. З огляду на досягнення сторонами у встановленій формі згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, тривалий період його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними спірних договорів.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діяв в інтересах ОСОБА_1, та апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" залишено без задоволення.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що наданий ПАТ "ОТП Банк" до позовної заяви розрахунок заборгованості містить лише загальну суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками, однак даний розрахунок не містить помісячний розрахунок, з нього не вбачається за який період виникла заборгованість та з якої відсоткової ставки розраховувалася дана заборгованість. На вимогу суду першої інстанції представник банку надав детальний розрахунок заборгованості, однак, даний розрахунок заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема, відсоткова ставка в розрахунку заборгованості не співпадає з умовами додаткових договорів. Відсоткова ставка, яка нараховувалася банком з 01 червня 2012 року в розмірі 13,48 % не погоджувалася сторонами в установленому законом порядку.
Також суд зазначив, що оскільки розрахунок заборгованості, відповідно до висновку експертизи, не відповідає умовам кредитного договору і експерт зазначає про відсутність відповідних доказів, а клопотання про призначення додаткової експертизи не заявлялися, то колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги ПАТ "ОТП Банк" цього висновку не спростовують.
Також апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при укладенні кредитного договору сторони досягли домовленості з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним й відповідало їхній внутрішній волі. ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляла заперечень щодо його умов та у подальшому виконувала його, зміни до базових умов кредитування за оспорюваним договором, у тому числі щодо розміру погашення основного кредиту та відсотків, оформлялися укладенням між позикодавцем та позичальником додаткових угод.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
07 листопада 2019 року, через засоби поштового зв`язку, АТ "ОТП Банк", в особі адвоката Коссей О. М., подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є АТ "ОТП Банк", та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.
Аргументи касаційної скарги зводяться до не згоди з висновками судів попередніх інстанцій, що позов банку не підлягає задоволенню через недоведеність позивачем суми заборгованості заявленої до стягнення з відповідачів, а також покладення в основу висновків судово-економічної експертизи від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої, наданий банком розрахунок заборгованості, не відповідає умовам кредитного договору, оскільки в наданих на дослідження матеріалах справи та документах відсутні будь-які документальні дані, які б підтверджували зміну (підвищення) відсоткової ставки з 01 червня 2012 року до 13,48 %.
Заявник зазначає, що судами не взято до уваги наявні в матеріалах справи докази того, що з червня 2012 року відсоткова ставка була встановлена на рівні 13,48 % і більше не змінювалась. Дане передбачено додатковим договором до кредитного договору № 3 від 21 червня 2010 року і повідомленням № 42-2-2/242506 про зміну плаваючої процентної ставки за кредитним договором.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи Сторожинецького районного суду Чернівецької області.
Справа надійшла до Верховного Суду у січні 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року справу призначено до розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ "ОТП Банк" на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.
Фактичні обставини, встановлені судами