Постанова
Іменем України
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 554/7183/17
провадження № 61-7075св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Шевченківське районне управління юстиції у Полтавській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2020 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив 12 січня 2018 року, до ОСОБА_2, Шевченківського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про оспорювання батьківства і виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 26 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Сумісне життя не склалося майже з самого початку, постійні сварки та конфлікти були ще до реєстрації шлюбу. 03 листопада 2015 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави шлюб було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила доньку - ОСОБА_3 . 30 грудня 2015 року зареєструвала її у Октябрському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 1529. Батьком народженої дитини, згідно частини 1 статті 122 СК України та заяви ОСОБА_2, було записано позивача.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року за заявою відповідача з позивача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу). З моменту народження і до теперішнього часу позивач жодного разу не бачив дитину, відповідач на неодноразові звернення до неї з проханням надати можливість спілкування з донькою відмовляє ОСОБА_1 . Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради № 206 від 11 жовтня 2016 року за заявою позивача було визначено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою. Проте, жодного разу відповідач не виконала рішення, не відчинила позивачу дверей.
Позивач має обґрунтовані сумніви щодо свого батьківства відносно ОСОБА_3, 2015 року народження, оскільки в лютому-квітні вони жили окремо, а поведінка відповідачки ще більше укріпляє його сумніви щодо біологічного батьківства ОСОБА_3 .
Просив виключити з актового запису №1529 від 30 грудня 2015 року про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зобов`язати Шевченківський районний у м. Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області виключити відомості про батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з актового запису про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанцій
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2019 року позов задоволено частково.
Виключено з актового запису №1529 від 30 грудня 2015 року про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчиненого Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, відомості про батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Шевченківського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач доклав можливих зусиль для доведення того, що він не є батьком дитини, батьком якої він записаний. Будь-яких доказів, які б доводили безпідставність вимог позивача відповідачем ОСОБА_2 не подано, не спростовано походження дитини не від позивача.
Також зазначено, що ОСОБА_2 не з`явилась до експертної установи для проведення генетично-молекулярної експертизи, а тому суд вважає, що відповідачка визнала факт того, що ОСОБА_1 не є батьком її доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2019 року в частині задоволення позову та ухвали в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Скасовано рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2019 року в частині задоволення позову та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. У іншій частині рішення суду залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн та витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у розмірі 6 599,64 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що за результатами проведеної експертизи вірогідність батьківства ОСОБА_1 по відношенню ОСОБА_3 становить 99,9999 %.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.
17 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано цивільну справу з Октябрського районного суду м. Полтави.
02 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.
08 липня 2020 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про призначення повторної молекулярно-генетичної експертизи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та встановив обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, зокрема, на підставі висновку експерта №239 від 29 січня 2020 року, який є недопустимим доказом (пункти 3 та 4 частини 3 статті 411, пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК). Вказував, що висновок судової молекулярно-генетичної експертизи викликає сумніви у зв`язку з недотриманням під час її проведення умов відбору зразків та кількості, послідовності проведення експертизи та самого складання висновку.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. Вказувала на безпідставність доводів касаційної скарги, оскільки суд апеляційної інстанції правомірно взяв до уваги висновок експерта № 239, який складено відповідно до Методичних рекомендацій "Використання ДНК-аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей)" 2012 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 26 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб.
03 листопада 2015 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави шлюб розірвано (т. 1 а.с. 9).
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; батьками дитини записані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, актовий запис №1529 від 30 грудня 2015 року (т. 1 а.с. 7).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року задоволено частково клопотання ОСОБА_3 про проведення експертизи. Призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи (т. 2 а.с. 42-45).
Згідно висновку експерта № 239 від 29 січня 2020 року громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженої громадянкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2 а.с. 52-54).
Вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зав`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.