ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 814/1722/16
адміністративне провадження № К/9901/23219/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №814/1722/16
зa позовом ОСОБА_1
до 12 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області, Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області,
про визнання протиправним тa скасування наказу від 01 серпня 2016 року №233, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративною суду від 29 вересня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді - Князєва В.С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративною суду від 06 грудня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Бiтовa А.І., суддів: Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до 12 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби 3 надзвичайних ситуацій (далі 12 ДПРЧ ГУ ДСНС) України у Миколаївській області, ГУ ДСНС України у Миколаївській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ (по особовому складу) начальника ГУ ДСНС України у Миколаївській області №233 від 01.08.2016 про звільнення позивача та зобов`язати поновити його на раніше займаній посаді начальника караулу 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області;
- зобов`язати 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області виплатити позивачу заробітну плату за період з 23.06.2016 по 27.07.2016 включно в сумі 6 405 грн.;
- зобов`язати 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного невиконання службових обов`язків, пов`язаного із звільненням з 01.08.2016 по день вирішення рішення за позовом;
- припинити (розірвати) контракт між позивачем та ГУ ДСНС України в Миколаївській області на підставі пп.7 п.176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту;
- зобов`язати 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в сумі (заробітна плата за квітень 2016 року склала 5 464,98 грн. : 2 = 2 732,49 грн. х 21 рік = 57 382,29 грн.) 57 382 грн,;
- зобов`язати відповідачів виплатити позивачу моральну (немайнову) шкоду в сумі 50 000 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що керівництвом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області з початку підписання позивачем контракту в червні 2014 року систематично порушувались його умови.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративною суду від 29.09.2016 позовні вимоги задоволено частково.
Зобов`язано 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 23.06.2016 по 27.07.2016.
В решті позовних вимог відмовлено.
4. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що скасування Наказу відповідача №56 від 03.03.2016 означає те, що він втрачає свою силу з дати його прийняття та не створює жодних правових наслідків для позивача. Отже, грошове забезпечення повинно було бути виплачено позивачу в тому числі і за період з 23.06.2016 по 27.07.2016.
5. Також суд дійшов висновку, що Наказ від 01.08.2016 №233 "Про звільнення ОСОБА_1 " є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству, оскільки мало місце систематичне невиконання ОСОБА_1 покладених на нього службових обов`язків.
6. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивача звільнено правомірно, вимоги щодо зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного невиконання службових обов`язків, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.
7. Крім того, контракт на час розгляду справи є розірваним, оскільки позивач звільнений за порушення трудової дисципліни. Суд не вбачав можливості розірвання контракту повторно.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративною суду від 06.12.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративною суду від 29.09.2016 залишено без змін.
9. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. Позивачем 03.01.2017 (касатор) подано касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративною суду від 29.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.
11. Відповідачем 02.02.2017 подано заперечення на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
У запереченні на касаційну скаргу заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю представника ГУ ДСНС України у Миколаївській області.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Ухвалою Вищого адміністративною суду України від 11.01.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
13. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/800/286/17 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 для розгляду справи №814/1722/16 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою судді Верховного Суду від 20.11.2020 дану адміністративну справу призначено до попереднього розгляду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ CTOPIH
16. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
18. Зокрема в касаційній скарзі позивач вказує, що строк першого дисциплінарного стягнення сплив, а всі інші накладенні на нього протиправно, а тому його було звільнено незаконно.
19. Крім того позивач зазначає, що відповідачем не проведено дві індивідуальні бесіди з ним, що передбачено законодавством.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 14.08.1995 проходив службу в підрозділах МВС, МНС, Державної служби надзвичайних ситуацій України.
21. Позивач з липня 2012 року проходив службу на посаді начальника караулу 12 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області.
22. Наказом (по особовому окладу) начальника ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 01.08.2016 N 233 позивача звільнено зі служби зa пп. 6 п.176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593.
23. Відповідно до пп. 6 п.176 вказаного Положення контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку 3 систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу. Систематичне невиконання умов контракту виражається y двох або більше порушеннях службової дисципліни.
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом від 09.11.2015 №163 за неналежну підготовку до контрольної перевірки та за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків на капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у вигляді "догана". Крім того, Наказом від 23.02.2016 №26 за порушення вимог наказів, розпоряджень та керівних документів МВС України, ДСНС України, ГУ ДСНС України у Миколаївській області, неякісного виконання своїх посадових обов`язків, що може призвести до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на підрозділ завдань на капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у вигляді "сувора догана".
25. Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративною суду з адміністративним позовом до 12 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України B Миколаївській області, Головного управління ДСНС України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу N 26 від 23.02.2016, наказ № 114 від 24.02.2016, наказ № 56 від 03.03.2016, зобов`язання виплатити заробітну плату за травень 2016 року, зобов`язання поновити на посаді начальника караулу 12 ДПРЧ ГУ ДСНС у Миколаївській області, зобов`язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі середньомісячного грошового утримання на посаді начальника караулу 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області.
26. Постановою Миколаївського окружного адміністративною суду від 22.06.2016 по справі № 814/437/16 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: скасовано наказ Головного управління ДСНС України в Миколаївській області від 24.02.2016 № 114, скасовано наказ Головного управління ДСНС України в Миколаївській області від 03.03.2016 № 56, зобов`язано Головне управління ДСНС України у Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 03.05.2016 пo 22.06.2016.
27. Судами встановлено, що Наказом відповідача №56 від 03.03.2016 "Пpo притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " позивача було звільнено з посади та зараховано у розпорядження начальника головного управління ДСНС України у Миколаївській області з 04.03.2016 строком на два місяці. Також цим наказом капітана служби цивільного захисту Гуцалова В.В. зобов`язано організувати проходження служби ОСОБА_1 у 12 ДПРЧ з 05.03.2016.
28. Скасовуючи наказ відповідача № 56 від 03.03.2016 у справі № 814/437/16, суд визнав неправомірність переведення ОСОБА_1 у розпорядження вищестоящого керівника і зобов`язав виплатити йому грошове забезпечення за весь час незаконного перебування у розпорядженні по 22.06.2016. Проте відповідач знову припинив виплату грошового забезпечення з 23.06.2016, оскільки рішення суду по справі №814/437/16 набрало законної сили лише 27 07.2016.
29. В подальшому, 01.08.2016 Наказом (по особовому складу) начальника ГУ ДСНС України у Миколаївській області №233 позивача було звільнено зі служби зa пп. 6 п.176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593.
30. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту від 29.07.2016 про неможливість проведення бесід щодо звільнення із служби у запас Збройних Сил, складений начальником 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області Гуцаловим В.В. та заступником начальника 12 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Миколаївській області Сєдих Д.С. , ОСОБА_1 відмовився від проведення індивідуальних бесід.