ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/24323/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представника:
відповідача - адвокат Салашна Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 29.07.2020
у складі колегії суддів: Копитової О.С. (головуючого), Дикунської С.Я., Грека Б.М.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 09.10.2019
у складі судді: Чеберяка П.П.
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, втрат від інфляції, відсотків в загальному розмірі 254 422, 26 грн
в межах справи № 910/24323/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.
2. ОСОБА_1 в грудні 2018, тобто після порушення справи про банкрутство боржника, звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, втрат від інфляції, відсотків на загальну суму 254 422,26 грн.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 в задоволенні позову відмовлено.
4. 09.10.2019 Господарським судом міста Києва прийнято додаткову ухвалу, якою присуджено до стягнення з ОСОБА_1 2 543,80 грн. та з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" 1 762 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.
5. Не погоджуючись з ухвалами суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020:
6.1 Апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково.
6.2 Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2019 року у справі № 910/25323/16 скасовано.
6.3 Прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" заборгованості в розмірі 116 424,26 грн., з яких 22 736,69 грн. - нарахованої але невиплаченої заробітної плати, 66 180,72 грн. - середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, 27 506,85 грн. - компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати - задоволено.
6.4 Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на користь ОСОБА_1 116 424 грн. 26 коп., з яких заборгованості по заробітній платі на суму 22 736 грн. 69 коп., компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати на суму 27 506 грн. 85 коп. та середнього заробітку за затримку розрахунків при звільненні на суму 66 180 грн. 72 коп.
6.5 В іншій частині залишено ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 по справі №910/24323/16 без змін.
6.6 Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі № 910/243232/16 змінено, викладено резолютивну частину наступним чином: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на користь Державного бюджету України 1 746 грн. 36 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 1 551 грн. 10 коп.".
6.7 Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на користь Державного бюджету України 2 619 грн. 54 коп. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
6.8 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 2 326 грн. 65 коп. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
7. 26.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 26.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати, середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні та стягнення судового збору з позивача, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/24323/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.09.2020.
9. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 від 26.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати, середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні та стягнення судового збору з позивача, залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено ОСОБА_1 про право у термін до 22.10.2020 звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши докази отримання повного тексту оскаржуваного ним судового рішення. Також, надано ОСОБА_1 можливість уточнити вимоги касаційної скарги від 26.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16.
10. 20.10.2020 ОСОБА_1 направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву від 19.10.2020 про усунення недоліків, уточнення касаційної скарги та поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, згідно якої просив поновити пропущений строк на касаційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020; ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку скасувати; прийняти нове рішення, яким задовільнити у повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, розраховані на дату ухвалення рішення. До заяви також долучено копію поштового конверту в якому отримано копію оскаржуваного судового рішення із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень № 0411631669670 та роздруківку з сайту АТ "Укрпошта", які підтверджують отримання скаржником копії повного тексту оскаржуваного судового рішення 11.08.2020.
11. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2020, зокрема відкрито касаційне провадження у справі № 910/24323/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 26.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні; призначено розгляд касаційної скарги на 10.11.2020 о 10:45 год у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
12. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.11.2020 № 29.3-02/2913, у зв`язку з запланованою відпусткою судді Васьковського О.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/24323/16.
13. Витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.11.2020 справу № 910/24323/16 за заявою ОСОБА_1 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Погребняка В.Я.
14. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2020 прийнято касаційну скаргу ОСОБА_1 від 26.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, суддів: Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г. до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
15. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані судові рішення в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні скасувати та прийняти в цій частині нове рішення яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні розраховані станом на дату ухвалення рішення; також скаржник просить розглянути справу без його участі.
16. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
16.1 Спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичної особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором і підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства.
16.2 Судом мала б бути розрахована сума компенсації на дату ухвалення рішення, а не на дату подання заяви, оскільки на дату ухвалення рішення виплата заборгованості по заробітній платі проведена роботодавцем не була.
16.3 Середній заробіток мав бути присуджений за період з дня, наступного за днем звільнення, до дати ухвалення рішення.
16.4 Відповідач не надав інформації щодо підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, судом така інформація витребувана не була.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
17. Публічним акціонерним товариством "Мостобуд" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
18. Представник відповідача в судовому засіданні 10.11.2020 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
19. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
20. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
21. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
22. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
24. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
25. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
26. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.2001 по 27.02.2015 працював у відокремленому підрозділі ПАТ "Мостобуд" - Мостобудівельний загін №12 ПАТ "Мостобуд" на посаді охоронника, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копією трудової книжки та не заперечується сторонами. При цьому, за період з липня 2013 по лютий 2015 заробітна плата йому в повному обсязі не виплачувалась. Згідно довідки відповідача № 88 від 20.11.2017, яку додано позивачем до позовної заяви, розмір заборгованості по заробітній платі складає 22 736,69 грн. Вказана сума заборгованості по заробітній платі в розмірі 22 736,69 грн. боржником визнається та не заперечується.
27. Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
28. Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі - Інструкція N 114/8713), розробленої відповідно до Закону України "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
29. Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
30. Відповідно пп. пп. 2.2.7 і 2.2.8 вказаної Інструкції, суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати віднесено до фонду додаткової заробітної плати.
31. За таких обставин суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати фактично є заробітною платою працівника та підлягають виплаті в загальному порядку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16.
32. В своєму рішенні №1-18/2013 від 15.10.2013 Конституційний Суд України дійшов висновку що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
33. Щодо строків звернення з позовом до суду за стягненням вказаних сум, які визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України, Конституційний Суд України у зазначеному рішенні визначив, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
34. Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
35. Згідно статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
36. Відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
37. Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати" (надалі по тексту "Порядок").
38. Згідно п.2 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
39. Пунктом 3 Порядку визначено, що заробітна плата підлягає компенсації.
40. Згідно п.4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
41. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
42. Судом апеляційної інстанції встановлено, що доданий позивачем розрахунок суми компенсації не відповідає вказаному Порядку, індекси споживчих цін не відповідають тим, які опубліковані Держкомстатом. Крім того, позивач в порушення положень як Порядку так і Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" нараховує компенсацію в період березень 2015 року по листопад 2018 на суму визначеного ним самостійно середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3 512,17 грн.
43. Відповідно до викладених вище положень закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
44. Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону).
45. Тобто, вказаними нормативними актами передбачено, зокрема нарахування компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати. При цьому і сама компенсація, як зазначено вище фактично відноситься до частини заробітної плати.
46. Нарахування ж та виплата середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні передбачена статті 117 Кодексу законів про працю України, як вид відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок з робітником при звільненні і відповідно не відноситься ні до заробітної плати, ні до будь-якого іншого виду доходу, визначеного Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16.
47. Крім того, вказаний вид відповідальності взагалі не має встановлених строків виплати від яких можливо б було відраховувати компенсаційні нарахування та відповідно казати про затримку вказаного платежу, носить разовий характер та відповідно нарахування компенсації на вказані суми є безпідставним.
48. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення компенсації підлягають частковому задоволенню, виходячи із нарахувань на заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за уточненим розрахунком суду.
49. Судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахунок компенсації відповідно викладених вище положень діючого законодавства відбувається наступним чином. Якщо, нарахований але не виплачений грошовий дохід за липень 2013 (1 164,66 грн.) виплачується в листопаді 2018, то відповідно компенсація розраховується =1 164,66 грн.*146,5 (приріст індексу споживчих цін за період невиплати грошового доходу, у відсотках розрахований шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін з серпня 2013 (наступний місяць після місяця в якому утворилась заборгованість) до жовтня 2018 (місяць, що передує виплаті доходу):100 = 1 706,23 грн.
50. Враховуючи той факт, що відповідачем нарахована заробітна плата виплачена не була суд апеляційної інстанції вважав правомірним здійснення нарахування компенсації по дату подання позову.
51. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 27 506,85 грн.
52. Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.