ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 729/837/18
провадження № 51-3146 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Вараниці В.М.,
захисника Гуца М.В. (в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_1,
представника потерпілої Бузакова О.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника Гуца Миколи Васильовича та засудженого на вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2020 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року стосовно
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2020 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року, ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 роки.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 22 жовтня 2017 року приблизно о 02.30, керуючи у стані алкогольного сп`яніння автомобілем "Ауді А6", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на автошляху "Ніжин - Бобровиця - Нова Басань", порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1, 12.1, 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху, не впорався з керуванням автомобілем, допустив його виїзд на праве узбіччя автодороги та зіткнення з перешкодою. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Гуц М.В., не погоджуючись із судовими рішеннями через неповноту досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що висновки суду про винуватість ОСОБА_2 ґрунтуються на припущеннях, у висновках судово-медичних експертиз наявні суттєві суперечності, що призвели до неправильної кваліфікації дій його підзахисного, судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення повторної комплексної, комісійної судово-медичної експертизи для достовірного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою. Також захисник вказує на порушення права на захист під час досудового розслідування шляхом обмеження в часі для підготовки та подання клопотань. Зазначає про порушення засад змагальності сторін під час розгляду даного кримінального провадження, не підтвердження потерпілою 2-ї групи інвалідності.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись із судовими рішеннями через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує доводами, аналогічними до доводів захисника. Також ОСОБА_2 указує на призначення надмірно суворого покарання, без врахування усіх пом`якшуючих обставин.
Позиція учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційні скарги, просив їх задовольнити.
Прокурор, потерпіла та її представник заперечили проти задоволення касаційних скарг, просили залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі статтею 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався; при залишенні апеляційної скарги без задоволення мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
У поданих касаційних скаргах захисник і засуджений порушують питання щодо неповноти досудового розслідування та судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі ОСОБА_2 .
Проте Суд уважає ці доводи необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушують питання захисник і засуджений, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Той факт, що засуджений ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху, що призвело до отримання ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, підтверджується показаннями потерпілої, свідка ОСОБА_3, експерта ОСОБА_4, даними, що містяться у протоколах огляду місця події зі схемою, обшуку автомобіля, висновках експертів.
Так, потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні показала про те, що на час аварії перебувала в автомобілі ОСОБА_2 в якості пасажира, в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тяжкі тілесні ушкодження, тривалий час лікувалась в різних медичних установах, їй вживили імпланти в ключицю та хребет, має інвалідність.
Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи № 37 від 25 травня 2018 року у ОСОБА_1 утворився комплекс тілесних ушкоджень у вигляді політравми, що проявилася у наступному: закрита травма хребта: компресійні переломи тіл та дужок 2 та 3 поперекових хребців, переломи поперечних паростків 3 та 4 поперекових хребців, перелом остистого паростку другого поперекового хребця; закрита травма грудної клітки з забоями тканини легень, формування гідротораксу та переломи 9, 10 та 11 лівих ребер (у тому числі 9 ребра з утворенням його фрагментів), фрагментарний перелом правої ключиці зі зміщенням, переломи остистих паростків 10, 11 та 12 грудних хребців з формуванням внутрішньо-м`язевої гематоми; закрита травма черевної порожнини з забоєм селезінки. Враховуючи наявність у потерпілої значних наслідків отриманої травми, що залишились у неї, незважаючи на адекватно проведене діагностування та тривале лікування, оцінку ступеня тяжкості всього отриманого нею комплексу тілесних ушкоджень (політравми) необхідно проводити саме за цими наслідками. Наслідки перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, вказаний комплекс тілесних ушкоджень в сукупності (оскільки він є наслідком єдиного травматичного процесу), як такий, що потягнув за собою стійку втрату загальної працездатності в розмірі 51 % - відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.