Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 263/4331/18
провадження № 61-8286св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - Маріупольська міська рада Донецької області,
заінтересована особа (боржник)- ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Маріупольської міської ради на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 лютого 2020 року у складі судді Ковтуненко В. О. та постанову Донецького апеляційного суду від 14 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Кочегарової Л. М., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року Маріупольська міська рада звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 вересня 2018 року було задоволено позов Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, загальною площею 0,0024 га, зайняту під розміщення металевого гаража за адресою: АДРЕСА_1, та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення металевого гаражу.
На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який у подальшому було втрачено, тому Маріупольська міська рада просила суд видати дублікат виконавчого листа у справі № 263/4331/18, що виданий Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області, яким зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний до використання стан.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 14 квітня 2020 року, у задоволенні заяви Маріупольської міської ради відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви Маріупольської міської ради про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявником не надано суду доказів на підтвердження втрати виконавчого листа.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі Маріупольська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Підставою касаційного оскарження є порушення судами норм процесуального права, зокрема суди допустили порушення пункту 17.4 частини першої "Перехідних положень" ЦПК України, мотивувавши відмову у задоволенні заяви відсутністю доказів втрати заявником виконавчого листа.
Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні заяви Маріупольської міської ради, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахували, що положення пункту 17.4 частини першої "Перехідних положень" ЦПК України не дає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника і не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містить дату його видачі.
Відзив на касаційну скаргу боржником не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 вересня 2018 року задоволено позов Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану.
Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,0024 га, зайняту під розміщення металевого гаража по АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення металевого гаража.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
На виконання вказаного рішення суду представником Маріупольської міської ради 29 серпня 2019 року було отримано два виконавчі листи, що підтверджується її розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
04 грудня 2019 року Маріупольська міська рада звернулася до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, у зв`язку з його втратою.
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників станом на 11 березня 2020 року відсутні відомості відносно виконавчого провадження за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області відносно боржника ОСОБА_1, в категорії стягнення щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний до використання стан.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга Маріупольської міської ради підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.