Постанова
Іменем України
17 листопада2020 року
м. Київ
справа № 754/14395/16-ц
провадження № 61-21688св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_4, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року у складі судді Клочко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О.,
Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Позовна заява мотивована тим, що 18 листопада 2011 року між ним
та ОСОБА_2 було укладено договір позики строком
до 18 листопада 2012 року, відповідно до умов якого останній отримав
у позику грошові кошти у розмірі 548 000 грн, що станом на день позики було еквівалентно 67 335,00 доларів США. Вказаний договір було нотаріально посвідчено.
08 грудня 2011 року між ним та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір до вказаного договору позики, який нотаріально посвідчений, та відповідно до умов якого вони домовилися змінити пункт 1 договору позики та збільшили суму позики до 1 093 486,90 грн,
що еквівалентно 134 335,00 доларів США.
12 грудня 2011 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній поручився перед ним
за виконання ОСОБА_2 обов`язку повернення грошових коштів, але у розмірі, що не перевищує 2 000,00 грн.
Зазначав, що з моменту укладання договору позики і до 08 липня 2016 року ОСОБА_2 повернув йому 400 010,00 грн, що еквівалентно
33 575,00 доларів США.
Посилаючись на те, що умови договору позики у повному обсязі не виконані та з урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 борг у розмірі 2 888 658,72 грн, який складається із: суми основного боргу - 2 583 501,60 грн та 3 % річних -
305 157,12 грн, а також з поручителя ОСОБА_3 - суму боргу
у розмірі 2 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачами порушено право позивача щодо не виконання договору позики, проте позивач звернувся до суду
із цим позовом з пропуском позовної давності, наведені ним причини для поновлення такого строку не були поважними, а відповідачами було заявлено клопотання щодо застосування наслідків спливу позовної давності, тому, як вважав суд першої інстанції, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки заявник для захисту свого порушеного відповідачами права звернувся із порушенням позовної давності,
а відповідачами було заявлено клопотання щодо застосування наслідків такого пропуску.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій
та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року було поновлено строк
на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року та постанови Київського апеляційного суду
від 26 березня 2019 року, відкрито касаційне провадження у цій справі
та витребувано її з Деснянського районного суду м. Києва.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неповажність причин пропуску позовної давності,
не дослідивши всіх доказів у справі, унеможлививши встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що, як заявник вважав, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Ємельяненко К. М., зареєстровано у реєстрі за № 3205, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 строком
до 18 листопада 2012 року, а останній прийняв у власність строком
до 18 листопада 2012 року грошові кошти у розмірі 548 000,00 грн,
що еквівалентно 67 335,00 доларів США (а. с. 9 т. 1).
08 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено додатковий договір до вказаного договору позики, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області, відповідно до умов якого сторони цього договору домовились змінити пункт 1 договору позики та викласти його у новій редакції, якою збільшити суму позики до 1 093 486,90 грн, що еквівалентно 134 335,00 доларів США (а. с. 8 т. 1).
Згідно пунктів 2, 4 договору позики ОСОБА_2 зобов`язувався повернути ОСОБА_1 одержані у позику грошові кошти у порядку
та на умовах, передбачених цим договором. Факт передачі частини грошових коштів повинен підтверджуватися позивачем шляхом видачі письмової розписки ОСОБА_2 про розмір отриманих коштів
та вчиненням відповідного напису на оригіналах цього договору
за підписом обох сторін.
12 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній поручився перед ОСОБА_1 за виконання ОСОБА_2 обов`язку щодо повернення грошових коштів за договором позики, але у розмірі,
що не перевищує 2 000,00 грн (а. с. 11 т. 1).
Матеріали справи містять заяви ОСОБА_3 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6, щодо застосування наслідків пропуску позовної давності (а. с. 52-53, 191-192 т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником -
ОСОБА_4 , задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні