Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 326/289/18
провадження № 61-16596св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор Приморської районної державної адміністрації Запорізької області Попова Марина Олександрівна,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 березня 2019 року у складі судді Каряки Д. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 липня 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, державного реєстратора Попової М. О., третя особа -
ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди).
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 03 серпня 2010 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір обміну земельних ділянок, відповідно до умов якого він передав у власність ОСОБА_2 належну йому на підставі державного акту від 29 грудня 2009 року серії ЯИ № 472277 земельну ділянку площею 0,2038 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2320983300:04:014:0046, розташовану на території Білозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, а ОСОБА_2 передав йому у власність належну на підставі державного акту від 07 грудня 2005 року серії ЗП № 017943 земельну ділянку площею 8,1188 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2324810100:15:003:0010, розташовану на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області.
01 січня 2016 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4 ) укладено договір оренди землі, відповідно до якого він передав орендарю у платне користування належну йому на праві власності земельну ділянку площею 8,1188 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області. Разом з тим,
23 листопада 2017 року державний реєстратор відмовив у здійсненні державної реєстрації права оренди за ФОП ОСОБА_4, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про право власності на зазначену земельну ділянку за іншою особою - ОСОБА_2 .
В подальшому йому стало відомо, що 05 серпня 2017 року ОСОБА_2 розмістив у газеті Приморської районної ради Запорізької області "Приморская степь" (випуск № 31 (8570)) оголошення про втрату ним державного акта на право власності на земельну ділянку від 07 грудня 2005 року серії ЗП № 017943, виданого Приморським районним відділом земельних ресурсів.
Рішенням державного реєстратора Приморської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - Приморська РДА) Попової М. О.
від 23 серпня 2017 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 8,1188 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, підстава - копія державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗП
№ 017943, виданого 07 грудня 2005 року Приморським районним відділом земельних ресурсів.
Рішенням державного реєстратора Приморської РДА Попової М. О.
від 13 вересня 2017 року за ОСОБА_3 зареєстроване право оренди вищевказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі
від 05 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар).
Посилаючись на неправомірність дій держаного реєстратора щодо реєстрації права власності та права оренди на належну йому на праві власності земельну ділянку за іншими особами, позивач просив:
- скасувати рішення державного реєстратора Приморської РДА Попової М. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу)
від 23 серпня 2017 року індексний номер: 36753412 та внесений на підставі нього реєстраційний запис: номер запису про право власності: 22010797, дата державної реєстрації 04 серпня 2017 року, власник: ОСОБА_2, форма власності: приватна, розмір частки: 1, об`єкт: земельна ділянка, кадастровий номер 2324810100:15:003:0010, площа 8,1188 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 07 грудня 2005 року, орган що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Приморський РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК, вид угіддя: рілля, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, підстава виникнення права власності: копія державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 017943, виданого 07 грудня 2005 року, видавник: Приморський районний відділ земельних ресурсів, газета "Приморская степь" номер 31 (8570) від 05 серпня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Приморської РДА Попової М. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 вересня 2017 року, індексний номер: 37060431 та внесений на підставі нього реєстраційний запис: номер запису про інше речове право: 22316522, дата державної реєстрації 08 вересня 2017 року, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, зміст іншого речового права: строкове платне користування земельною ділянкою, строк дії: 25 років, об`єкт іншого речового права: земельна ділянка площею 8,1188 га, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, виданий 05 вересня 2017 року, видавник: ОСОБА_3 - орендар та ОСОБА_2 - орендодавець.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 27 березня
2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора Приморської РДА Попової М. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23 серпня 2017 року, індексний номер: 36753412 та внесений на підставі нього реєстраційний запис: номер запису про право власності: 22010797, дата державної реєстрації 04 серпня 2017 року, власник: ОСОБА_2, форма власності: приватна, розмір частки: 1, об`єкт: земельна ділянка, кадастровий номер 2324810100:15:003:0010, площа 8,1188 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 07 грудня 2005 року, орган що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Приморський РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК, вид угіддя: рілля, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, підстава виникнення права власності: копія державного акта на право власності на земельну ділянку ЗП № 017943, виданого 07 грудня 2005 року, видавник: Приморський районний відділ земельних ресурсів, газета "Приморская степь" номер 31 (8570) від 05 серпня 2017 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Приморської РДА Попової М. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 13 вересня 2017 року індексний номер: 37060431 та внесений на підставі нього реєстраційний запис: номер запису про інше речове право: 22316522, дата державної реєстрації 08 вересня 2017 року, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, зміст іншого речового права: строкове платне користування земельною ділянкою, строк дії: 25 років, об`єкт іншого речового права: земельна ділянка площею 8,1188 га, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, виданий 05 вересня 2017 року, видавник: ОСОБА_3 - орендар та ОСОБА_2 - орендодавець.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 та права оренди згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, державним реєстратором не було враховано, що власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 на підставі договору обміну земельних ділянок від 03 серпня 2010 року, який не визнано недійсним або нікчемним, запис про припинення права власності за позивачем до державного реєстру не внесено. Унаслідок вчинених реєстраційних дій позивач позбавлений можливості внести відомості про своє право власності на земельну ділянку до державного реєстру прав власності, а також реєстрації права її оренди, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваних рішень державного реєстратора.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 березня
2019 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 , у якій він просив скасувати рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 березня 2019 року і постанову Запорізького апеляційного суду від 23 липня 2019 року, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що договір обміну земельними ділянками від 03 серпня 2010 року, за яким начебто до позивача перейшло право власності на спірну земельну ділянку, не відповідає вимогам закону, а тому є нікчемним. Вказував на те, що в Україні продовжує діяти запроваджений мораторій на відчуження у будь-який спосіб земель сільськогосподарського призначення, зокрема для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (підпункт "б" пункту 15
розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у редакції, чинній на момент укладення договору обміну земельних ділянок). Міна (обмін) земельних часток (паїв) є цивільно-правовою угодою, яка може укладатися лише в порядку, передбаченому Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05 червня 2003 року № 899-IV (далі - Закону № 899-IV). Аналіз статей 5, 14 Закону № 899-IV дає підстави для висновку, що обміняними можуть бути лише земельні ділянки за схемою "пай на пай" у разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Договір обміну земельних ділянок від 03 серпня 2010 року укладений у період дії заборони на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що свідчить про його нікчемність. При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції не враховано правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-464цс16, не зважаючи на те, що його представник наполягав на застосуванні цього висновку до спірних правовідносин.
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив державного реєстратора Приморської РДА Попової М. О., у якому вона заявила, що залишає на розсуд суду касаційної інстанції питання про скасування рішення Приморського районного суду Запорізької області від 27 березня 2019 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 23 липня 2019 року. Зазначала, що при зверненні з заявою про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку представником ОСОБА_2 було подано повний пакет документів, необхідний для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 01 січня 2013 року, зокрема копію втраченого державного акта від 07 грудня 2005 року серії ЗП № 017943, на якому не було відмітки нотаріуса чи відділу Держкомзему про перехід права власності на земельну ділянку, та оголошення про втрату документа у друкованому засобі масової інформації. Станом на 23 серпня 2017 року їй не було відомо про укладення договору обміну земельних ділянок від 03 серпня 2010 року. ОСОБА_3 також подав усі необхідні документи при реєстрації за ним права оренди на спірну земельну ділянку. Звертала увагу на те, що відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 07 грудня 2005 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 017943 площею 8,1188 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області.
03 серпня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір обміну земельних ділянок, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2038 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 2320983300:04:014:0046, розташовану на території Білозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, а ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,1188 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2324810100:15:003:0010, розташовану на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області. Договір зареєстровано приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Чудською О. О. у реєстрі за № 3125. На державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 017943, виданому Приморським районним відділом земельних ресурсів Приморської РДА 07 грудня 2005 року, міститься відмітка начальника відділу Держкомзему у Приморському району Запорізької області про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку на підставі договору від 03 серпня 2010 року за ОСОБА_1 .
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19 жовтня 2017 року
№ 100764529 державним реєстратором Приморської РДА Поповою М. О. внесено записи: номер запису про право власності: 22010797, дата державної реєстрації: 04 серпня 2017 року, власник: ОСОБА_2, форма власності: приватна, розмір частки: 1, об`єкт: земельна ділянка, кадастровий номер: 2324810100:15:003:0010, площа: 8,1188 га, дата державної реєстрації земельної ділянки: 07 грудня 2005 року, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Приморський РВ ЗФ ДП Центр ДЗК, вид угіддя: рілля, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, підстава виникнення права власності: копія державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 017943, виданого 07 грудня 2005 року, видавник: Приморський районний відділ земельних ресурсів, газета "Приморская степь", підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36753412 від 23 серпня
2017 року, реєстратор: Попова М. О., а також номер запису про інше речове право: 22316522, дата державної реєстрації: 08 вересня 2017 року, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, зміст іншого речового права: строкове платне користування земельної ділянки, строк дії: 25 років, об`єкт іншого речового права: земельна ділянка площею 8,1188 га, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, виданий 05 вересня 2017 року, видавник: ОСОБА_3 - орендар та ОСОБА_2 - орендодавець, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37060431 від 13 вересня 2017 року, реєстратор: Попова М. О .
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру власником земельної ділянки площею 8,1188 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 324810100:15:003:0010, розташованої на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, є ОСОБА_2, дата державної реєстрації: 04 серпня 2017 року, право оренди землі - ОСОБА_3
30 жовтня 2017 року Відділ Держгеокадастру у Приморському районі повідомив ОСОБА_1 про те, що у розділі 1 Книги записів державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб по Приморській міській раді Приморського району Запорізької області містяться відомості про те, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 017943, зареєстрованого 07 грудня 2005 року за № 010527800373 на ім`я ОСОБА_2 , 06 серпня 2010 року зареєстровано зміни, внесені до Поземельної книги за реєстровим № 278150300107510 про перехід права власності на земельну ділянку загальною площею 8,1188 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, угіддя - рілля, кадастровий номер 2324810100:15:003:0010, до ОСОБА_1 .
Рішенням державного реєстратора Приморської РДА Попової М. О. від 23 листопада 2017 року представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_7 відмовлено у державній реєстрації права власності земельної ділянки, кадастровий номер 2324810100:15:003:0010, розташованої на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, у зв`язку наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на вказану земельну ділянку за іншою особою.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.
Щодо обраного способу захисту порушеного права
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.