Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 759/3046/17
провадження № 61-22390св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І., | Погрібного С. О., Яремка В. В., |
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юніна Аліна Анатоліївна, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Шосткинського міського нотаріального округу Буйвал Ганна Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року у складі судді Величко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") звернулося до суду до з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юніної А. А., про визнання недійсним договору купівлі-продажу серія та номер: 3204, об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 18 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною A. A.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком "Правекс Банк" (далі - АКБ "Правекс-Банк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "Правекс-Банк", укладено кредитний договір № 486-011/07Р, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 010 000,00 грн, строком до 10 жовтня 2027 року зі сплатою 15,99 % річних. 10 жовтня 2007 року для забезпечення виконання у повному обсязі своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором та можливих змін та доповнень до нього ОСОБА_1 передала в іпотеку АКБ "Правекс-Банк" належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 . Договір іпотеки посвідчено нотаріусом та накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитними договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 1 010 000,00 грн. ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 27 липня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у сумі 994 471,64 грн. На час звернення з позовом вказане рішення суду боржником не виконане, заборгованість не сплачено. Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх. ПАТ КБ "Правекс-Банк" володіє інформацією стосовно незаконно проведених дій щодо вивільнення предметів іпотеки та продажу їх третім особам. За інформацією з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, власником значиться ОСОБА_2 . Підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу квартири від 18 жовтня 2016 року.
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та гарантія") подало до суду заяву про залучення його до участі у справі в якості правонаступника позивача. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року до участі у справі залучено ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юніна А. А., приватний нотаріус Шостківського міського нотаріального округу Буйвал Г. В., про визнання добросовісним набувачем нерухомого майна.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від імені дружини ОСОБА_1, укладено договір купівлі-продажу квартири. Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчено Юніною A. A. Згідно з відомостями із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підготовлених приватним нотаріусом Антиповою І. В. 17 жовтня 2016 року, запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна погашено. Приватним нотаріусом Шосткінського міського нотаріального округу Буйвал Г. В. на підставі листа ПАТ КБ "Правекс-Банк" від 17 жовтня 2016 року № 468 вилучено із Державного реєстру іпотек, іпотеки на все майно ОСОБА_1 21 жовтня 2016 року відомості щодо придбаного об`єкта нерухомого майна було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Згідно з Інформаційною довідкою вбачалось, що є відсутніми відомості про реєстрацію іншого речового права, відомості про державну реєстрацію іпотеки та відомості про державну реєстрацію обтяжень станом на день укладення договору купівлі-продажу квартири. Представник продавця ОСОБА_3 стверджував, що зазначена квартира на момент укладання нотаріально посвідченого договору нікому іншому не подарована, іншим способом не відчужена, не перебуває під арештом, забороною відчуження, судового спору щодо неї, а також прав на неї у третіх осіб немає. Від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення, внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб. Також представник продавця свідчив, що заявлені права і подані документи відповідають вимогам законодавства, відсутні суперечності між заявленими та зареєстрованими правами на нерухоме майно, що є предметом цього договору та їх обтяженням, відомості про нерухоме майно, наявні у Державному реєстрі речових прав, відповідають дійсності та поданим документам. Після вселення в придбану квартиру позивач протягом двох років виконував ремонтно-будівельні роботи жилих приміщень. З часу придбання квартири ОСОБА_2 виконано ремонтно-будівельні роботи на загальну суму близько 350 000,00 грн. ОСОБА_3, звільняючи квартиру, повністю її зруйнував, демонтувавши опалювані прилади, електрообладнання, сантехніку та все, що можливо було відокремити. Попередня власник квартири ОСОБА_1, достеменно знаючи, що квартира перебуває в іпотеці ПАТ КБ "Правекс-Банк", разом з чоловіком, ОСОБА_3, ввівши в оману, протиправно заволоділи коштами в сумі 1 031 630,00 грн, незаконно продали квартиру. Своїми незаконними діями продавець ОСОБА_1 та посередник ОСОБА_3 завдали ОСОБА_2 значної майнової шкоди, протиправно заволодівши грошима. ОСОБА_2 вважає себе добросовісним набувачем квартири та мотивує це тим, що при укладанні договору купівлі-продажу 18 жовтня 2016 року будь-які обставини щодо порушення вимог законодавства України відомі йому не були і не могли бути відомі, оскільки на момент купівлі-продажу квартира не перебувала під арештом та під забороною, не знаходилася у податковій заставі. Позивач вжив усіх можливих заходів для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року у задоволенні позову ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", суд першої інстанції виходив з того, що на дату укладення оспорюваного договору квартира не перебувала під забороною відчуження, договір не порушує прав ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" за кредитним договором, що є предметом цього спору.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач за первісним позовом та його правонаступник не довели належними доказами факт неправомірності продажу ОСОБА_1 своєї квартири ОСОБА_2 і наявність заборон на відчуження цієї нерухомості у відповідному реєстрі на час укладення правочину, то підстав для визнання ОСОБА_2 добросовісним набувачем квартири у розумінні положень статті 330 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) немає.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні первісного позову, ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" подало апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині- без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів первісного позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним у справі доказам і у відповідності з вимогами закону дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, про що ухвалив відповідне судове рішення.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що докази переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 486-011/07Р, які подані позивачем на стадії апеляційного перегляду, не можуть бути прийняті апеляційним судом відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У грудні 2019 року ТОВ ФК "Довіра та гарантія" із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити первісний позов ТОВ ФК "Довіра та гарантія" у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не надали належної оцінки тому факту, що обтяження на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 було знято незаконним шляхом;
- не звернули уваги на те, що іпотекодержатель звертався до правоохоронних органів за фактом незаконного зняття обтяження;
- не врахували, що договір купівлі-продажу, за яким до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 485-002/07Ф, укладеним 16 лютого 2007 року, надано суду помилково.
У лютому 2020 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ТОВ ФК "Довіра та гарантія", в якому, посилаючись на безпідставність її доводів, заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 не було предметом розгляду суду апеляційної інстанції, ТОВ ФК "Довіра та гарантія" не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюТОВ ФК "Довіра та гарантія" на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року, витребувано матеріали справи № 759/3046/17 із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У січні 2020 року матеріали справи № 759/3046/17 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року справу № 759/3046/17 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга ТОВ ФК "Довіра та гарантія" подана до Верховного Суду у грудні 2019 року, то вона підлягає розгляду у порядку визначеному в ЦПК України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скаргиТОВ ФК "Довіра та гарантія", Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБ "Правекс-Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ КБ "Правекс-Банк", укладено кредитний договір № 486-011/07Р, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 010 000,00 грн строком до 10 жовтня 2027 року зі сплатою 15,99 % річних.
10 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБ "Правекс-Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ КБ "Правекс-Банк", укладено договір іпотеки, який посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В., зареєстровано у реєстрі за № 5097, та накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна - квартири АДРЕСА_2 в Україні.