Постанова
Іменем України
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 140/2178/15-ц
провадження № 61-9869св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Вінницький обласний військовий комісаріат,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2020 року у складі колегії суддів: Марчук В. С., Матківського М. В., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю.
Заява мотивована тим, що з травня 2010 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 у житловому будинку по АДРЕСА_1, який належить їй на праві власності.
20 травня 2013 року ОСОБА_3 був зареєстрований за вказаною адресою. П`ять років вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. 24 серпня 2015 року ОСОБА_3, приймаючи участь в антитерористичній операції на сході України, загинув у м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Вказувала, що для учасників антитерористичній операції ічленів їх сімей передбачені пільги, але враховуючи те, що вона проживала з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, то як член сім`ї не може оформити будь-яких пільг.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю, без реєстрації шлюбу з 01 травня 2010 року по 24 серпня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року у складі судді Слободяник Т. В. заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з 01 травня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Немирів Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції мотивована тим, що на підставі належних і допустимих доказів було встановлено, що з 01 травня 2010 року по 24 серпня 2015 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільний побут, мали взаємні права і обов`язки, у цей період в іншому зареєстрованому шлюбі не перебували, тому є підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання сторін у цей період однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату задоволено частково.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року скасовано.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю залишено без розгляду.
Роз`яснено ОСОБА_1, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, звертаючись до суду з цією заявою, ОСОБА_1 вказувала на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 їй необхідно для отримання пільг, передбачених для учасників антитерористичній операції та членів їх сімей. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного військового комісаріату із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) чоловіка - ОСОБА_3, що свідчить про те, що між заявником та військовим комісаріатом виник спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, що відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України є підставою для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 31 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 910/12807/16, від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та обов`язки Вінницького обласного військового комісаріату, тому останній обґрунтовано не залучався судом до участі у справі. При цьому Вінницький обласний військовий комісаріат не є уповноваженим державним органом щодо розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі смерті, каліцтва або інвалідності військовослужбовця. Вказане свідчить, що суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв до розгляду апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату, оскільки суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та обов`язки останнього.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2020 року Вінницький обласний військовий комісаріат подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, ОСОБА_1 вказувала на те, що з травня 2010 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3
24 серпня 2015 року ОСОБА_3, приймаючи участь в антитерористичній операції на сході України, загинув у м. Сєвєродонецьку Луганської області.
ОСОБА_1 вказувала, що для учасників антитерористичної операції та членів їх сімей передбачені пільги, але враховуючи те, що вона проживала з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, то як член сім`ї, не може оформити будь-яких пільг.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.