Постанова
Іменем України
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 295/16030/18
провадження №61-8195св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Верховний Суд України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12 березня 2020 року у складі судді Перекупки І. Г. та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Верховного Суду України про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що на виконання ухвали Верховного Суду України від 20 січня 2017 року у справі № 296/3557/16-а про залишення її заяви про перегляд судового рішення без руху вона сплатила судовий збір у розмірі 716,56 грн та 15 лютого 2017 року надіслала суду відповідну квитанцію від 14 лютого 2017 року № 113 про сплату судового збору.
Ухвалою судді Верховного суду України від 16 березня 2017 року їй заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 грудня 2016 року було повернуто, а ухвалою судді Верховного суду України від 05 вересня 2017 року було задоволено її клопотання про повернення судового збору. Разом з тим, станом на 26 листопада 2018 року сплачений нею судовий збір у розмірі 716,56 грн їй не повернуто.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд стягнути з Верховного Суду України 90 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неповернення їй судового збору у справі № 296/3557/16-а.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного суду України про відшкодування моральної шкоди.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на спірні правовідносини щодо вимог до Верховного Суду України не поширюється юрисдикція судів по розгляду заявлених позивачем вимог, оскільки суддя, як посадова особа, що відправляє правосуддя, а також суд, як орган, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою стороною, котра бере участь у цивільній справі, за винятком випадків, коли суддя виступає як представник цієї установи, а не орган, що здійснює правосуддя.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення.
Підставою касаційного оскарження є порушення судами норм процесуального права, зокрема, неправильне застосування пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України щодо закриття провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, заявник вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме положень статті 1176 ЦК України щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю спеціальних суб`єктів, зокрема, суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення не ґрунтуються на вимогах закону, прийняті без дотримання статей 8, 40, 55, 56, 124, 150 Конституції України. Крім того, суди повинні були застосувати до спірних правовідносин положення статей 16, 22, 1176 ЦК України щодо завдання їй моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2020 року в. о. Голови Верховного Суду України подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Верховного Суду України про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного суду України про відшкодування моральної шкоди.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.