ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 160/11957/19
адміністративне провадження № К/9901/19242/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року (судді Дурасова Ю.В., Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі № 160/11957/19 за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Дніпропетровський державний університету внутрішніх справ (далі - університет внутрішніх справ) звернувся 26 листопада 2019 року до суду з позовом, у якому просив відшкодувати витрати, які пов`язані з утриманням у навчальному закладі ОСОБА_1, у розмірі 33 808,18 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30 вересня 2019 року № 308 о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням з 01 жовтня 2019 року. Оскільки відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за Договором № 2736, то згідно з розрахунком витрат відповідач повинен відшкодувати затрати, пов`язані з його навчанням та утриманням в університеті внутрішніх справ за 2013 - 2017 роки, у розмірі 33 808,18 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що згідно з довідками-розрахунками витрат, пов`язаними з утриманням курсанта ОСОБА_1, складеними відповідно до Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 12 квітня 2017 року, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 33 808,18 грн. Судом указано, що зазначені розрахунки відповідачем не оскаржувались ні протягом навчання, ні протягом служби в Національній поліції. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що курсанти, які навчаються в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Водночас, будучи обізнаним під час підписання Договору № 2736 від 01 грудня 2016 року про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з Національної поліції після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, відповідач на час звернення до суду з позовом, зазначену вище суму коштів у повному обсязі не відшкодував, інших доказів добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його в університеті внутрішніх справ, у межах заявлених позовних вимог, суду не надав.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року скасовано. Позов університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про стягнення витрат залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяв без розгляду, суд апеляційної інстанції з посиланням на норми статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) виходив із того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Причини пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено. Висновку про наявність підстав для поновлення цього строку судом першої інстанції не вмотивовано.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, університет внутрішніх справ подав касаційну скаргу.
Позивач у касаційній скарзі просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відшкодування вартості утримання під час навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, пов`язане з реалізацією правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, а не безпосередньо з проходженням публічної служби. Зазначає, що відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано витрати, пов`язані з його утриманням у вказаному закладі освіти, що і стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом. У зв`язку із звільненням зі служби протягом трьох років після закінчення навчання у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат у зв`язку з його утриманням у закладі вищої освіти відповідно до умов договору. За таких обставин скаржник зазначає, що при визначені строку подання адміністративного позову до суду слід керуватися положеннями абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України, якими обумовлено тримісячний строк на звернення до суду, а тому посилання суду апеляційної інстанції на місячний термін для звернення з позовною заявою до суду є помилковим. Також скаржник посилався на те, що строк звернення до суду не було пропущено, оскільки він уживав заходів досудового врегулювання спору.
Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою університету внутрішніх справ на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19 листопада 2020 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 20 листопада 2020 року.
Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України. У статуті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (нова редакція затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 листопада 2016 року № 1277), зазначено, що університет є державним вищим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, який знаходиться у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України, є бюджетною неприбутковою установою, засновником Університету є держава в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС).
Наказом університету внутрішніх справ від 03 серпня 2013 року № 224ос ОСОБА_1 було зараховано курсантом першого курсу на факультет підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та присвоєно спеціальне звання "рядовий міліції".
На виконання вимог статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" 01 грудня 2016 року між ОСОБА_1, університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області укладено договір про навчання відповідача у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (далі - Договір № 2736), умови якого застосовуються до відносин, що виникли з 03 серпня 2013 року, - з дня наказу про зарахування відповідача до університету внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 7.4 Договору № 2736 після його підписання договір № 1901 від 03 серпня 2013 року вважається припиненим.
Згідно з наказом університету внутрішніх справ від 24 лютого 2017 року № 42 о/с відповідач як випускник був направлений у розпорядження Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом - факультет підготовки фахівців кримінальної поліції.
10 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням, у зв`язку з незадовільним графіком роботи та низькою заробітною платою (вх. № Д-120 від 12 вересня 2020 року).
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30 вересня 2019 року № 308 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0114249) оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпропетровського відділу поліції звільнено з 01 жовтня 2019 року зі служби в поліції.
Пунктом 2.3.6 Договору № 2736 передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з Національної поліції після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до пункту 3.2 Договору № 2736 підставою для відшкодування фактичних витрат є відмова від подальшого проходження служби на посадах середнього складу в Національній поліції після закінчення навчального закладу.
Тобто після закінчення навчання ОСОБА_1 не виконано умови, визначені у пункті 2.3.6 Договору, що спричиняє настання наслідків у вигляді необхідності відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його навчанням та утриманням у навчальному закладі.
Згідно з Довідкою-розрахунком фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в університеті внутрішніх справ за 2013-2017 роки, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у сумі 33 808,18 грн.
Ураховуючи, що після закінчення навчання в університеті внутрішніх справ відповідачем не виконано умови, визначені у пункті 2.3.6 Договору № 2736, оскільки ОСОБА_1 звільнено з Національної поліції за власним бажанням з 01 жовтня 2019 року, то позивач 28 листопада 2019 року звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням відповідача у навчальному закладі у розмірі 33 808,18 грн.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.