ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 360/2205/19
адміністративне провадження № К/9901/31542/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (судді: Міронова Г.М., Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
29 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області) про стягнення з відповідача на його користь винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 12 грудня 2016 року у загальному розмірі 77255,42 грн з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів; вирішити питання судових витрат (а.с. 3-5).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 27 серпня 2010 року по теперішній час проходить службу в органах внутрішніх справ України. В період з 14 лютого 2015 року по 07 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 12 грудня 2016 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області, про що свідчить довідка Головного управління Національної поліції в Луганській області від 16 лютого 2017 року № А-7271.
Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 19 березня 2019 року № 334/111/222019 за період часу з 07 листопада 2015 по 12 грудня 2016 року позивачу нараховувалась, але не виплачувалась одноразова винагорода за участь в АТО.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Так, відповідно до довідки наданої відповідачем з 07 листопада 2015 року по 12 грудня 2016 року грошове забезпечення позивача становило - 80442,97 грн, а одноразова винагорода за участь в АТО становила - 3187,55 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Таким чином, винагороду за безпосередню участь в АТО за вказані періоди часу у розмірі 77255,42 грн відповідачем по справі позивачу не сплачено.
З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року у справі № 360/2205/19 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять документального підтвердження участі позивача у заходах, зазначених Постановою № 24 та Інструкцією № 259, за які передбачено виплату винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції. Враховуючи відсутність доказів на підтвердження доводів позивача про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції в спірний період, а також беручи до уваги те, що виконання службових обов`язків в містах, які відносяться до зони проведення АТО, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов`язаних з його безпосередньою участю в проведенні АТО, суд дійшов висновку про необхідність відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року у справі № 360/2205/19. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції згідно Наказу Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" та Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 за період з 7 листопада 2015 року по 21 січня 2016 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Cуд апеляційної інстанції посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі №812/1327/17 зазначив, що позивач уважається таким, що безпосередньо брав участь в АТО у зв`язку із наявністю сукупності умов, визначених у пункті 5 розділу ІІ Порядку № 49. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у цьому випадку ефективним способом захисту прав позивача буде саме зобов`язання Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції згідно Наказу Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року №49 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" та Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 за період з 7 листопада 2015 року по 21 січня 2016 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржник посилається на правові позицію викладену у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №805/4523/16-а, від 20 лютого 2019 року у справі №812/484/18, від 03 серпня 2018 року у справі №805/1751/15-а, від 10 травня 2019 року №805/416/16-а, від 02 липня 2019 року у справі №805/1189/16-а, від 25 липня 2019 року у справі №805/1175/17-а, відповідно до якої накази АТЦ при СБУ про прибуття та вибуття особи до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередньо участь в антитерористичній операції (а також, довідка, яка виноситься на підставі вказаних наказів), свідчить лише про зарахування особи до списку осіб, що беруть участь у проведенні антитерористичної операції. Винагорода за безпосередньо участь в антитерористичній операції виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів антитерористичної операції, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Зазначені заходи мають бути обов`язково підтверджені наказами АТЦ при СБУ та виданням відповідного наказу командиру (у спірних правовідносинах - Начальника ГУНП в Луганській області).
Позиція інших учасників справи.
Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу до суду не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 листопада 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій, у період з 07 листопада 2015 року по 12 грудня 2016 року проходив службу на посаді поліцейського Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, про що свідчать витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07 листопада 2015 року № 8 о/с, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 20 квітня 2016 року та довідка Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганські області без дати та без номеру (а.с. 8, 35, 42).
Зі змісту наказів першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 25 червня 2015 року № 176, від 17 листопада 2015 року № 321, від 07 грудня 2015 року № 341, від 26 січня 2017 року № 26дск з метою виконання службових (бойових) завдань позивач залучений та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 14 лютого 2015 року по 07 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 12 грудня 2016 року (а.с. 64-66, 67-69, 70-72, 73-74).
Довідкою від 15 березня 2019 року № А-332 Головне управління Національної поліції в Луганській області підтвердило, що позивач дійсно в період з 14 лютого 2015 року по 07 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 12 грудня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (а.с. 9).
В довідках про грошове забезпечення по видах доходу за період проходження служби в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області від 19 березня 2019 року № 334/111/22-2019, від 10 червня 2019 року № 554/111/22-2019 вказано, що у межах спірних правовідносин позивачу за період з 07 листопада 2015 року по 11 грудня 2016 року нараховано грошове забезпечення з листопада 2015 року по грудень 2015 року (а.с. 10, 62).
Винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції згідно з довідками управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 19 березня 2019 року № 334/111/22-2019, від 10 червня 2019 року № 554/111/22-2019 та від 10 червня 2019 року № 553/111/22-2019 за спірний період позивачу нараховувалась у загальному розмірі 3187, 55 грн. (січень-травень 2016 року, серпень, вересень 2016 року) (а.с. 10, 62, 63).
Позивач уважаючи, що відповідачем безпідставно не нарахуванно та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 12 грудня 2016 року, звернувся до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон N 460-IX).
Згідно з пунктом 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону460-IX, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом "Про боротьбу з тероризмом" від 20 березня 2003 року № 638-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 638-VI) встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.
Згідно з статтею 5 Закону № 638-VI Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №158 від 04 червня 2014 року "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 01 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
У відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" від 31 січня 2015 року № 24, в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).