ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 805/1974/18-а
адміністративне провадження №К/9901/29791/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - Верещага Т.В., відповідача - Єгоров О.В.,
розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼМетінвест Інжинірингʼʼ до Офісу великих платників податків ДФС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 (суддя - Христофоров А.Б.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 (головуючий суддя А.В. Гайдар, судді Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.),
У С Т А Н О В И В :
У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ʼʼМетінвест Інжинірингʼʼ (далі - ТОВ ʼʼМетінвест Інжинірингʼʼ, Товариство, позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми ʼʼРʼʼ від 04.12.2017 №0007824711 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 13ʼ 841ʼ293,50 грн, з яких 9ʼ227ʼ 529,00 грн - основний платіж, а 4ʼ 613ʼ764,50 грн - штрафні санкції.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що нарахування Товариством у березні 2017 року в бухгалтерському обліку резерву знецінення запасів в загальній сумі 48ʼ 389ʼ 274,95 грн було обумовлено втратою первісно очікуваної економічної вигоди від використання запасів (сировини, матеріалів, переданих у переробку, та незавершеного виробництва), які призначалися для виконання робіт на виробничих об`єктах, що знаходяться на території ПрАТ ʼʼЄнакіївський металургійний комбінатʼʼ). Така операція не є операцією з постачання товарів/послуг, не є об`єктом оподаткування ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі -ПК), оскільки призначене для виконання передбачених договором генпідряду від 15.04.2013 робіт на об`єктах ПрАТ ʼʼЄнакієвській металургійний заводʼʼ майно (запаси) обліковується у складі активів Товариства, але втратило первісно очікувану економічну вигоду у зв`язку з тим, знаходиться на тимчасово непідконтрольній Уряду України території. Товариство позбавлене можливості провести інвентаризацію цього майна, а відтак підстав стверджувати, що майно використовується в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, немає.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 26.06.2018, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, позов ТОВ ʼʼМетінвест Інжинірингʼʼ задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 №0007824711.
Застосувавши норми статей 14, 185, 187, 189, 198, 200, 201 ПК, суди дійшли висновку, що у контролюючого органу не було законних підстав для визначення Товариству суми грошових зобов`язань з ПДВ. Суди зазначили, що активи (запаси) загальною вартістю 48ʼ389ʼ 274,95 грн продовжують обліковуватися на балансі Товариства, знецінення в бухгалтерському обліку запасів до вартості ʼʼ 0ʼʼ позивач провів внаслідок втрати очікуваного економічного результату від використання запасів через незалежні від нього обставини. Провести інвентаризацію майна позивач не має можливості, тому стверджувати, що запаси почали використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, немає підстав, відповідно і нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ на суму вартості знецінених запасів, які продовжують обліковуватись на балансі підприємства за нульовою вартістю, позивач не зобов`язаний.
Офіс ВПП подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин норми ПК, які регулюють операції з основними засобами (необоротними активами), не взявши до уваги, що у даному випадку відбувалися операції з оборотними активами (запасами).
У додаткових поясненнях до касаційної скарги відповідач наводить додаткові доводи на обґрунтування вимог касаційної скарги, зазначивши, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суди не врахували висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в постанові Верховного Суду від 02.12.2019 у справі №826/5455/18 (провадження №К/9901/23605/19).
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну.
У доповненні до відзиву позивач вказав на неправомірне застосування згідно з податковим повідомленням-рішенням від 04.12.2017 №0007824711 штрафних санкцій в розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов`язання, як за повторне порушення податкового законодавства, оскільки податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 №0002264710, на яке контролюючий орган посилається в розрахунку штрафних санкцій як на підставу застосування штрафних санкцій в такому розмірі, скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у справі №805/2692/17-а, яка набрала законної сили 24.01.2018.
Також, як на підставу визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 04.12.2017 №0007824711, позивач посилається на те, що податкова перевірка щодо нього проведена з порушенням встановленого правовими нормами порядку та підстав призначення і проведення податкової перевірки.
Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
У зв`язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам у справі.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Офіс ВПП провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ʼʼМетінвест Інжинірингʼʼ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету ПДВ внаслідок вибуття товарів, виробничих запасів та інших оборотних активів за період січень - червень 2017 року, за результатами якої було складено акт від 07.11.2017 №105/28-10-47-11/37732376 (далі - акт перевірки).
У ході перевірки встановлено порушення позивачем підпункту ʼʼгʼʼ пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК, в результаті чого занижені податкові зобов`язання з ПДВ за березень 2017 року на 9ʼ 677ʼ 855,00 грн. Такий висновок в акті перевірки вмотивований тим, що Товариство у березні 2017 року, з посиланням на пункт 34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) ʼʼЗапасиʼʼ, в бухгалтерському обліку відобразило знецінення запасів вартістю 48ʼ 389ʼ 274,95 грн, які станом на 31.03.2017 знаходились на тимчасово непідконтрольній Уряду України території, до нульової вартості. Зазначені запаси обліковуються на балансі Товариства у складі активу (Д-т) на рахунках бухгалтерського обліку 201 ʼʼсировина і матеріалиʼʼ, 206 ʼʼматеріали, передані в переробкуʼʼ, 231 ʼʼосновне виробництвоʼʼ та пасиву (К-т) на рахунках 201Р ʼʼРезерв зниження вартості сировини і матеріалівʼʼ 206Р ʼʼРезерв зниження вартості матеріалів, переданих в переробкуʼʼ, 231 ʼʼРезерв зниження вартості незавершеного виробництваʼʼ. Нарахування резервів знецінення запасів на 48ʼ 389ʼ 274,95 грн в бухгалтерському обліку в березні 2017 року було здійснено зв`язку із втратою первісно очікуваної вигоди від їх використання.
Запаси, вартість яких в бухгалтерському обліку знецінена до ʼʼ 0ʼʼ, були призначені для виконання робіт по комплектуванню обладнанням та матеріалами об`єктів та інженерних мереж, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт комплексу установки вдування пило-вугільного палива в доменні печі, розташованого на території ПрАТ ʼʼЄнакіївський металургійний комбінатʼʼ (ПрАТ ʼʼЄМКʼʼ) (Донецька область, м. Єнакієве, проспект Металургів, 9), згідно з договором генерального підряду від 15.04.2013 № МЩ-11.20-13-0268.
16.03.2017 Товариство отримало повідомлення від ПрАТ ʼʼЄМКʼʼ про припинення зобов`язань за договором у зв`язку з неможливістю його виконання (забороною/неможливістю переміщення товарів (вантажів) в район або з району проведення антитерористичної операції, блокування роботи ПрАТ ʼʼЄМКʼʼ так званою самопроголошеною Донецькою Народною Республікою).
Пунктом 185.1 статті 185 ПК встановлено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
За змістом підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються, зокрема: будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Необоротними активами відповідно до підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 138.3.2 пункту 138.2 статті 138 ПК є основні засоби (основні виробничі засоби і невиробничі основні засоби (невиробничі матеріальні активи).
Запаси ж відносяться до оборотних активів.
Оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу (пункт 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 ʼʼЗагальні вимоги до фінансової звітностіʼʼ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868).