ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 46/603
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Стратієнко Л. В., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Черненка О. В.,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - Мануілова Я. І.,
Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Ербелідзе А. О.,
Компанія "Momentum Interprises (Eastern Europ)
Limited", Лімассол Кіпр - не з`явився,
Кабінет Міністрів України - не з`явився,
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Климюк В. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019
(головуючий - Тарасенко К.В., судді Євсіков О.О., Шаптала Є.Ю.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011
(суддя Омельченко Л.М.)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Компанія "Momentum Interprises (Eastern Europ) Limited", Лімассол Кіпр,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 1) Кабінет Міністрів України, 2) Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання договору укладеним,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з перебуванням судді Губенко Н. М. на лікарняному склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.11.2020, який наявний в матеріалах справи.
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
2. Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до суду з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору зберігання природного газу № 658/10/ін. від 05.05.2010 у запропонованій позивачем редакції.
3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства, ухиляється від оформлення договірних відносин щодо зберігання природного газу, видобутого позивачем за договором № 999/97 про спільну діяльність від 24.12.1997 в січні - березні 2008 та в січні - березні 2010 року, який був переданий в газотранспортну систему відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 у справі №46/603, позовні вимоги задоволено. Визнано укладеним договір № 658/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010 між ВАТ "Укрнафта", як учасником договору про спільну діяльність №999/97 від 24.12.1974 між ВАТ "Укрнафта" й Компанією "Momentum Interprises (Eastern Europ) Limited", та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.
5. Справа у суді апеляційної інстанції розглядалась неодноразово. За результатом нового розгляду даної справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 залишено без змін.
6. Суди мотивували свої висновки тим, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення з позивачем договору зберігання природного газу, видобутого позивачем у січні - березні 2008 року та у січні - березні 2010 року, та переданого у газотранспортну систему відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 16.01.2020 АТ "Укртрансгаз" та 22.01.2020 АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулись з касаційними скаргами, у яких просять рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
8. Касаційні скарги мотивовані тим, що: суди попередніх інстанцій: безпідставно не врахували, що позивачем не було направлено на адресу відповідача будь-якої пропозиції щодо укладення договору зберігання природного газу в редакції прохальної частини позовної заяви, що призвело до неправильного застосування ст. 641 ЦК України, ст. 180, 181 ГК України та порушення норм процесуального права, а саме ст. 73- 77 ГПК України; суди дійшли помилкового висновку про підтвердження факту передачі позивачем відповідачу природного газу в обсягах, зазначених у проекті спірного договору; суд апеляційної інстанції безпідставно та необґрунтовано послався на судові рішення у справі № 32/290 та у справі №42/392.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. ПАТ "Укрнафта" та Компанія "Momentum Interprises (Eastern Europ) Limited" подали відзиви на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз", у яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.
10. Від АТ "Укртрансгаз" до суду касаційної інстанції надійшли пояснення щодо касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
11. Відповідно до даних Національної комісії регулювання електроенергетики України (станом на момент виникнення спірних правовідносин) єдиним підприємством на материковій території України, яке має ліцензію на право провадження господарської діяльності зі зберігання природного газу в підземних сховищах газу, які знаходяться на його балансі, є ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".
12. 06.05.2010 ВАТ "Укрнафта" в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" як управляючим за договором № 999/97 про спільну діяльність від 24.12.1997, листом № юр/2061 від 05.05.2010 направлено відповідачу проект договору №658/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010.
13. Даний лист та проект договору відповідач отримав 11.05.2010, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.
14. Відповідач договір зберігання природного газу № 658/10/ін від 05.05.2010 не підписав, протокол розбіжностей не склав, відмови від договору позивачу не надіслав.
15. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив визнати укладеним договір зберігання природного газу №658/10/ін від 05.05.2010 в редакції проекту договору, викладеного у прохальній частині позовної заяви.
16. Згідно з п. 2.1 проекту договору № 658/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010 (викладеного у прохальній частині позовної заяви): поклажодавець на підставі цього договору передає зберігачу газ на зберігання в обсязі 26532,726 тис. м. куб., з яких:
2.1.1. 16495,952 тис. м. куб. природного газу, що видобутий у січні - березні 2008 року та переданий в газотранспортну систему та який поклажодавець планує передати на зберігання в ПСГ;
2.1.2. 10036,774 тис. м. куб. природного газу, що видобутий у січні - березні 2010 року та переданий в газотранспортну систему та який поклажодавець планує передати на зберігання в ПСГ;
2.1.3. інші обсяги газу, які поклажодавець планує видобути та передати зберігачу для зберігання в ПСГ протягом дії даного договору та/або прийняти від третіх осіб.
17. Згідно з проектом договору від 05.05.2010 (викладеного у прохальній частині позовної заяви) вартість послуг зберігача за зберігання природного газу визначено згідно з нормативно-правовим актом, яким встановлені тарифи на послуги відповідача, а саме, відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження тарифу на послуги з зберігання природного газу у підземних сховищах газу для ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 11.05.2006 № 575.
18. У запропонованому у прохальній частині позовної заяви проекті строк дії договору встановлений: в частині зберігання газу - до 15.04.2011, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного виконання позивачем своїх зобов`язань за даним договором.
Позиція Верховного Суду
19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, які з`явились у судове засідання, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
20. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
21. Відповідно до положень ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами (частина 1). Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (частина 2). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (частина 3). За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (частина 4).
22. Примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та статтею 648 ЦК України.
23. Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
24. Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.
25. Аналізуючи положення Господарського кодексу України, Закону України "Про трубопровідний транспорт", Закону України "Про нафту і газ", Закону України "Про природні монополії", а також, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 № 8, суди встановили, що для зберігання природного газу обов`язковим є укладення договору з належним зберігачем, що має відповідну ліцензію, яким, у даному випадку, є відповідач.
26. Вимога забезпечення рівних прав доступу до підземних сховищ газу включає в себе забезпечення доступу до підземних сховищ газу як такого, обов`язковість укладання договору зберігання природного газу для відповідача із позивачем як споживачем його послуг зумовлюється законодавчими приписами, а саме як ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України, так і ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України. Тобто, позивач вправі передавати газ в газотранспортну систему (далі - ГТС) та на зберігання в підземні сховища газу (далі - ПСГ), а відповідач зобов`язаний укладати договори зберігання та приймати газ у ГТС та ПСГ та не наділений правом відмовляти споживачам у наданні цих послуг та оформленні актами обсягів газу, які фактично надійшли до газотранспортної системи та підземних сховищ газу.
27. Разом з тим аналіз ст. 1 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення позивачем з даним позовом) дає підстави для висновку, що право на звернення до господарського суду обмежено випадками захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
28. Тобто в контексті наведених вище норм законодавства право позивача на укладення спірного договору може вважатись порушеним та підлягає захисту у судовому порядку не лише у випадку встановлення судами обставин наявності у позивача законного права вимагати укладення такого договору, а й за одночасної наявності обставин надання пропозиції позивачем відповідачу про його укладення та відмови або ухилення відповідача від укладення договору в цілому або не погодження окремих його умов.