1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 473/4070/17

провадження № 51-3461км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С.Б.,

суддів Іваненка І.В., Ковтуновича М.І.,

за участю:

секретаря

судового засідання Письменної Н.Д.,

прокурора Єременка М.В.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника Шоломона О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 грудня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 червня 2020 року, постановлені у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 125 КК, та призначено йому покарання: за частиною 1 статті 121 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років; за частиною 2 статті 125 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 цього Кодексу.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 15 жовтня 2017 року о 14 год 20 хв біля магазину "Яблочко" на вулиці Енгельса, 9 у місті Вознесенську Миколаївської області, у ході раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 умисно, використовуючи пістолет травматичної дії марки "Форт-17", калібру 9 мм, здійснив:

- два постріли у ліве плече та ліву ногу потерпілого ОСОБА_2, завдавши йому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- декілька пострілів у бік потерпілого ОСОБА_3 та, влучивши йому у праву і ліву ногу, а також ліве вухо, завдав легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- один постріл у ліву ногу потерпілого ОСОБА_5, завдавши йому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- декілька пострілів у бік потерпілого ОСОБА_4 та, влучивши йому у ліву щоку, завдав тяжких тілесних ушкоджень.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 червня 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не погоджується із судовими рішеннями з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосовування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, а кримінальне провадження закрити.

Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений наполягає на відсутності в його діях складів злочинів, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 2 статті 125 КК. Стверджує, що діяв з метою захисту свого життя і здоров`я від протиправних дій групи осіб, що виключає кримінальну караність його дій з підстав, передбачених частиною 5 статті 36 КК.

Крім того, на переконання засудженого, матеріали кримінального провадження не містять доказів його вини у скоєному, оскільки свідки у кримінальному провадженні, показання яких покладено в основу обвинувального вироку місцевого суду, або не були очевидцями подій 15 жовтня 2017 року, або є зацікавленими особами.

А тому за викладених обставин, як стверджує скаржник, місцевий суд безпідставно не закрив кримінальне провадження стосовно нього.

Вищезазначені обставини залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції всупереч посиланням на них сторони захисту, а тому ухвала апеляційного суду вимогам статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не відповідає.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на скасуванні судових рішень за доводами його касаційної скарги, оскільки в його діях відсутні склади інкримінованих йому злочинів.

Захисник Шоломон О.В. стверджував про незаконність та необґрунтованість рішень, постановлених стосовно його підзахисного, а тому просив їх скасувати, а кримінальне провадження закрити.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на відмові у задоволенні касаційної скарги, стверджував, що доводи, викладені і ній, належним чином перевірено судами першої та апеляційної інстанцій та визнано їх безпідставними.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.


................
Перейти до повного тексту