Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 750/262/20
провадження № 61-14038св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Кравченко Володимир Володимирович, на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 березня 2020 року у складі судді Коверзнева В. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Бечка Є. М., Губар В. С., Євстафіїва О. К.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 .
Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, проте у визначений законом строк спадщину не прийняв, оскільки він працює водієм вантажного автомобіля, який використовується для міжнародних перевезень, та у період з квітня 2019 року по 21 листопада 2019 року перебував у відрядженні за кордоном.
Крім того, протягом останніх років він не спілкувався зі своїм батьком, проживав окремо від нього, а про відкриття спадщини дізнався лише 20 листопада 2019 року, тобто поза межами визначеного законом строку для прийняття спадщини.
Зазначав, що вказані причини пропущення строку для прийняття спадщини є поважними.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк тривалістю в два місяці з моменту набрання судовим рішенням у цій справі законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 березня
2020 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий двомісячний строк (який рахується від дня набрання рішенням суду законної сили) для подання ним до нотаріуса заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн у відшкодування понесених судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 у зв`язку
з причинами, пов`язаними з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для нього, які є поважними, пропустив строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що об`єктивними поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є необізнаність з фактом смерті через припинення спілкування з батьком та постійні відрядження, що унеможливило своєчасне здійснення дій, необхідних для прийняття спадщини.
Зібраними у справі доказами достовірно встановлено факт перебування позивача з квітня 2019 року по вересень 2019 року у відрядженні за межами України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат
Кравченко В. В., просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову
в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу з березня 2019 року було відомо про відкриття спадщини, а доводи останнього про те, що він дізнався про смерть спадкодавця лише 20 листопада 2019 року не підтверджені належними та допустимими доказами.
ОСОБА_1 не зазначив жодної об`єктивної обставини, яка б заважала йому звернутися до нотаріуса з відповідною заявою у визначений законом строк. Надані позивачем докази не підтверджують його перебування
у відрядженні тривалий період, зокрема за кордоном.
Крім того, спадкодавець з 2010 року постійно хворів та потребував сторонньої допомоги, проте позивач не надавав такої допомоги, хоча був обізнаний про вказані обставини.
Доводи інших учасників справи
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
06 жовтня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Шлюб між батьками позивача розірвано 22 липня 1972 року.
05 лютого 1980 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.
ОСОБА_3 був інвалідом першої групи загального захворювання та потребував постійного стороннього догляду. ОСОБА_2 також має першу групу інвалідності загального захворювання.
З 24 листопада 1981 року по день смерті ОСОБА_3 проживав разом з ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_3 належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 . Інша частина вказаної квартири зареєстрована за
ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки, виданої фізичною особою - підприємцем
ОСОБА_6 (далі - ФОП ОСОБА_6 ), ОСОБА_1 працює водієм автотранспорту з 01 квітня 2019 року та його робота пов`язана з постійними відрядженнями.
ФОП ОСОБА_6 зареєстрований в Управлінні адміністративних послуг Чернігівської міської ради та займається різними видами діяльності, в тому числі й наданням в оренду вантажних автомобілів.
Відповідно до копії табеля обліку робочого часу з квітня 2019 року
по 21 листопада 2019 року позивач періодично перебував у відрядженні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.