Постанова
Іменем України
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 554/5866/18
провадження № 61-5198св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Полтавська міська рада,
третя особа - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 07 листопада 2018 року у складі судді Андрієнко Г. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П., Одринської Т.В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківської районної у місті Полтаві ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що державний нотаріус Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори постановою від 27 січня 2018 року відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 з підстав неприйняття ОСОБА_2 спадщини після смерті своїх батьків, яким належала спірна квартира. У зв`язку з тим, що його батько не успадкував спірної квартири, він звернувся до Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його баби - ОСОБА_3 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його діда - ОСОБА_4 05 липня 2018 року він отримав листа від нотаріуса, в якому було зазначено, що нотаріальна контора позбавлена можливості прийняти заяви про прийняття спадщини та відкрити спадкові справи, тому що він пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду в цій справі законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 07 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку для прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення ним цих дій. Доказування є юридичним обов`язком сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обставини необізнаності позивача з питань звернення до нотаріуса в установлений строк для прийняття спадщини, не є поважними причинами пропуску цього строку. З часу звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, позивач мав змогу звернутися до реєстраційної служби чи Приватного підприємства "Інвентаризатор" та довідатися хто є власником спірної квартири. Однак протягом чотирьох років цього не робив.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
07 березня 2019 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 07 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що після смерті батька він вчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини, а як тільки йому стало відомо про те, що його батько не прийняв спадщину після смерті своїх батьків, він в найкоротший термін звернувся до нотаріальної контори з відповідними заявами. Він не звертався із заявами про прийняття спадщини відразу після смерті його баби - ОСОБА_3 та діда - ОСОБА_4, тому що він мав достатні підстави вважати, що 1/2 частина спірної квартири була успадкована його батьком після смерті ОСОБА_3, а інша 1/2 частина - після смерті ОСОБА_4 . Про те, що його батько не прийняв спадщину після смерті своїх батьків він дізнався лише 17 березня 2018 року, коли отримав постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а вже 18 березня 2018 року він звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті його баби і діда. Надання йому додаткового строку для прийняття спадщини не порушить прав та законних інтересів будь-якої іншої особи, але захистить його право власності на квартиру його сім`ї.
У травні 2019 року Полтавська міська рада подала засобами поштового зв`язку відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що судом не може бути визнана поважною така причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як необізнаність особи про наявність спадкового майна. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Необізнаність ОСОБА_1 щодо строку для подання заяви про прийняття спадщини і та обставина, що він вважав, що спадщину прийняв його батько, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини і не свідчать про непереборні, істотні труднощі, які унеможливили подання ним заяви про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Октябрського районного суду міста Полтави.
16 квітня 2019 року справа № 554/5866/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Судами встановлено, що за свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1, виданим 10 травня 1988 року, його батьками вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 24 грудня 2013 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 937, батько позивача - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свідоцтвом про право власності на житло від 19 лютого 1993 року підтверджується, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 були батьки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були складені заповіти, згідно з якими вони заповіли належну їм на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 своєму сину ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_3, виданим Відділом записів цивільного стану Департаменту охорони здоров`я штату Массачусетс, місто Мельроз, США, сертифікат № НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_4, виданим Відділом записів цивільного стану Департаменту охорони здоров`я штату Массачусетс, місто Молден, США.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (стаття 1270 ЦК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.