Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 234/9362/17
провадження № 61-20380св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 січня 2019 року у складі судді Літовки В. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Азевича В. Б., Тимченко О. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позов мотивований тим, що позивач перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 24 червня 1994 року. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 квітня 2017 року шлюб між ними був розірваний.
Вказуючи, що за час шлюбу сторони придбали рухоме та нерухоме майно на загальну суму 2 030 030 грн, яке, відповідно до статті 60 СК України та статті 368 ЦК України, належить їм на праві спільної сумісної власності, просила визнати за нею право власності на 1/2 частку такого майна, стягнути з відповідача на її користь різницю вартості часток в розмірі 10 435,00 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на наступне майно:
квартиру АДРЕСА_1, вартістю 149 730 грн; 1/2 частку будівлі центральної контори, яка складається з адміністративної будівлі "А-2, А1-1, а-а4, п/д" площею 1007,2 кв. м, будівлі котельні "Б" площею 79,6 кв. м, блоку гаражів "В, Г, Д, Е" площею 119,4 кв. м, погребу "п/д", вбиральні "Ж", вимощення 1, що розташовані в АДРЕСА_2, вартістю 250 650,00 грн; 1/2 частку земельної ділянки площею 0,6351 га, кадастровий № 1412947700:00:002:0053, розташованої на АДРЕСА_2, вартістю 8 350,00 грн; машину відсадочну "Tornado" (для виготовлення кондитерських виробів) АС 600 2005 року випуску, виробництво Польща, вартістю 200 000,00 грн; піч для кондитерських виробів "MIWE Michael Wenz" 1994 року випуску, виробництво Німеччина, вартістю 110 000,00 грн; розкатку для слойки "Rollmatik", 2009 року випуску, виробництво Італія, вартістю 220 000,00 грн; стіл з нержавійки для слойки 2010 року випуску 1 шт, виробництво Україна, м. Запоріжжя, вартістю 5 000,00 грн, столи з нержавійки 2 шт, 2009 року випуску, виробництво Україна, м. Запоріжжя, вартість кожного 3 500,00 грн, всього на суму 7 000,00 грн; автомобіль ГАЗ 3302 ГАРЗІ-І 2007 року випуску, виробництво Росія, м. Нижній Новгород, типу вантажний фургон малотоннажний, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_2, вартість 35 000,00 грн; комп`ютер 2007 року випуску, виробництво Україна, вартістю 5 000,00 грн; міксер "Hodart" 2005 року випуску, виробництво Франція, вартістю 11 000,00 грн; мийка для посуду 1 шт 2009 року випуску, виробництво Україна, м. Запоріжжя, вартістю 6 000,00 грн; машина термоупаковочна, 2012 року випуску, виробництво Італія, вартістю 5 000,00 грн.
Всього на суму 1 004 580,00 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:
1/2 частку будівлі центральної контори, яка складається з адміністративної будівлі "А-2, А1-1, а-а4, п/д" площею 1007,2 кв. м, будівлі котельні "Б" площею 79,6 кв. м, блоку гаражів "В, Г, Д, Е" площею 119,4 кв. м, погребу "п/д", вбиральні "Ж", вимощення 1, що розташовані на АДРЕСА_2, вартістю 250 650,00 грн; 1/2 частку земельної ділянки площею 0,6351 га, кадастровий № 1412947700:00:002:0053, вартістю 8 350,00 грн, розташованої на АДРЕСА_2 ; тістозамішувальну машину 1997 року випуску, виробництво АО "РОСС", Україна, м. Харків, вартістю 5 000,00 грн; міксер "Spomasz torun" 2005 року випуску, виробництво Польща, вартістю 40 000,00 грн; міксер "Rego" 1998 року випуску, виробництво "Rieh Hofheinz and Co", Німеччина, вартістю 14 300,00 грн; машину для переробки цукру в пудру 2005 року випуску, виробництво ЧП "Імпексмаш", м. Кіровоград, Україна, вартістю 3 000,00 грн; мукопросіювач 1997 року випуску, виробництво АО "РОСС", Україна, м. Харків, вартістю 1 000,00 грн; піч для кондитерських виробів "MIWE Michael Wenz" 1994 року випуску, виробництво Німеччина, вартістю 110 000,00 грн; машину глазурувальну, 2008 року випуску, виробництво ЧП "ДАН", Україна, м. Львів, вартістю 150 000,00 грн; шафу електричну для розстойки тістових заготівок 2010 року випуску, виробництво ЧП "ДАН", Україна, м. Львів, вартістю 33 000,00 грн; міксер 100 л. "Canol" 2009 року випуску, виробництво Італія, вартістю 81 500,00 грн; холодильну камеру 2009 року випуску, виробництво Україна, м. Краматорськ, вартістю 80 000,00 грн; дозатор для кексів, еклерів, слойок 2009 року випуску, виробництво Італія, вартістю 24 200,00 грн; столи з нержавійки для слойки 2010 року випуску 2 шт, виробництво Україна, м. Запоріжжя, вартістю кожний по 5 000,00 грн, всього 10 000,00 грн; столи з нержавійки 3 шт, 2009 року випуску, виробництво Україна, м. Запоріжжя, вартість кожного 3 500,00 грн, всього на суму 10 500,00 грн; мийку для посуду 1 шт 2009 року випуску, виробництво Україна, м. Запоріжжя, вартістю 6 000,00 грн; комп`ютер 2007 року випуску, виробництво Україна, вартістю 5 000,00 грн; принтер 2007 року випуску, виробництво Україна, вартістю 1 300,00 грн; кондиціонер 2010 року випуску, виробництво Корея, вартістю 3 500,00 грн; автомобіль марки ГАЗ 330232-414, 2006 року випуску, типу "вантажний фургон", виробництво Росія, м. Нижній Новгород, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на ОСОБА_2 на підставі свідоцтва НОМЕР_3, виданого 20 лютого 2007 року РЕВ 13 МРВ м. Краматорська, вартістю 35 000,00 грн.
Всього на суму 1 025 450,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю у вартості часток в розмірі 10 435,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 8 320,00 грн.
Заочне рішення місцевого суду мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження, майно, яке зазначено у позовній заяві є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 січня 2019 року в частині визначення розміру вартості квартири АДРЕСА_1 змінено, визначено її вартість в розмірі 459 320,00 грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що визначаючи в порядку статті 372 ЦК України вартість спірної квартири АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу, суд першої інстанції, вказуючи її вартість в розмірі 149 730,00 грн, не перевірив підтвердження саме такої вартості та дійшов необґрунтованого письмовими доказами висновку про саме таку її вартість. Відповідно до наданого відповідачем звіту про оцінку майна, вартість спірної квартири складає 459 320,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку будівлі центральної контори, 1/2 частку земельної ділянки площею 0,6351 га, а також рухомого майна: машина відсадочна "Tornado", піч для кондитерських виробів "MIWE Michael Wenz", розкатка для слойки "Rollmatik", столи з нержавійки 3 шт, автомобіль ГАЗ 3302 ГАРЗІ-І 2007 року випуску, комп`ютер 2007 року випуску, міксер "Hodart", мийка для посуду, машина термоупаковочна скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити. Постанову суду апеляційної інстанції в частині визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 459 320,00 грн залишити без змін.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Краматорського міського суду Донецької області.
11 серпня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2020 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Фаловська І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не з`ясовано за які кошти набувалося спірне майно, не з`ясовано наявність грошових зобов`язань, тобто суди не взяли до уваги та не врахували борги, які виникли внаслідок підприємницької діяльності. При цьому поділили майно, яке використовується у підприємницькій діяльності.
У касаційній скарзі зазначається, що все спірне майно арештовано державною виконавчою службою.
Вартість виділеного позивачу майна збільшилась на 309 590,00 грн (вказане зазначено у постанові суду апеляційної інстанції), при цьому відповідач залишається зобов`язаним сплатити позивачу 10 435,00 грн різниці у вартості часток.
Доводи інших учасників справи
У січні 2020 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу у якому зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 24 червня 1994 року між сторонами зареєстровано шлюб.
На підставі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 квітня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
З договору купівлі-продажу від 16 березня 1998 року та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 вересня 2010 року вбачається, що ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 15, 16).
З договору купівлі-продажу від 18 квітня 2007 року вбачається, що ОСОБА_2 придбав у власність адміністративну будівлю в АДРЕСА_2 (а. с. 17 - 19).
З державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 березня 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки в АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 7303 від 10 грудня 2010 року (а. с. 20).
З кредитного договору № 211М-03 від 23 травня 2003 року та договору майнової поруки від 23 травня 2003 року вбачається, що ОСОБА_2 отримав кредит у ЗАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 3 000,00 дол. США на строк 24 місяця зі сплатою 19 % річних (а. с. 21, 22).
З кредитного договору від 30 липня 2004 року № Кр-1106/07.04 вбачається, що ОСОБА_2 отримав кредит у ЗАТ "ПроКредит Банк" в сумі 10 000,00 грн на строк 12 місяців зі сплатою 30 % річних. Поручителем за вказаним договором виступила ОСОБА_1 (а. с. 23).
З кредитного договору від 21 лютого 2007 року № 102М-07 вбачається, що ОСОБА_2 отримав кредит в ЗАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 53 000,00 грн зі строком погашення до 20 лютого 2012 року (а. с. 25 - 27).
З кредитного договору від 20 липня 2007 року № 77335-CRED вбачається, що ОСОБА_2 отримав в ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредит в сумі 25 000,00 грн зі строком погашення 18 липня 2008 року.
З кредитного договору від 24 липня 2007 року № 426М-07 вбачається, що ОСОБА_2 отримав в ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредит в сумі 57 000,00 грн зі строком погашення 10 липня 2012 року поручителем за вказаним договором є ОСОБА_1 (а. с. 32 - 36).
З кредитного договору від 27 вересня 2007 року № 001-04156-270907 вбачається, що ОСОБА_2 отримав кредит у ТОВ КБ "Дельта" в сумі 4 000,00 грн на придбання комплекту газобалонного обладнання (а. с. 38, 39).
З кредитного договору від 04 грудня 2007 року № 004-04209-041207 вбачається, що ОСОБА_2 отримав кредит у ТОВ КБ "Дельта" в сумі 5 946,00 грн на придбання комп`ютера DiaWest, монітора LG, МФП Canon (а. с. 40 - 42).
З кредитного договору від 02 квітня 2008 року № 219181-CRED вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредит в ЗАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 50 000,00 грн зі строком погашення 26 березня 2010 року (а. с. 43 - 46).
З кредитного договору від 15 березня 2010 року № 003-04248-150310 вбачається, що ОСОБА_3 отримав в ПАТ "Дельта Банк" кредит в сумі 7 000,00 грн на придбання наступного майна: монітора LG, ПК для інтернету, відеокамери StandartDefinition Panasonic, миші дротової Logitech, клавіатури Datamax DMRB-1002, клавіатури Datamax DMRB-2928 (а. с. 47 - 49).
З договору про надання траншу від 27 грудня 2011 року № 902.42511/FW902.279 вбачається, що ОСОБА_2 отримав в ПАТ "ПроКредит Банк" кредит в сумі 60 000,00 грн на 9 місяців для поповнення обігових коштів (а. с. 53, 54).
З договору про надання овердрафту від 27 грудня 2011 року № 902.42511/FW902.279 вбачається, що ОСОБА_2 отримав в ПАТ "ПроКредит Банк" кредит в сумі 24 000,00 грн до 27 червня 2012 року для поповнення обігових коштів (а. с. 55, 56).
З договору застави рухомого майна від 27 грудня 2011 року № FIL.23732 -ДЗ2 вбачається, що ОСОБА_2 надав в заставу ПАТ "ПроКредит Банк" в цілях забезпечення виконання основних зобов`язань наступне майно: автоматичну тісторозкочувальну машину, марка ROLLMATIC (а. с. 57 - 59).
З договору застави рухомого майна від 27 жовтня 2011 року № FIL.23732 -ДЗ1 вбачається, що ОСОБА_2 надав в заставу ПАТ "ПроКредит Банк" в цілях забезпечення виконання основних зобов`язань наступне майно: транспортний засіб ГАЗ 3302 ГАРЗІ-1 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб ГАЗ 330232-414 ГАРЗІ-1 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. с. 61 - 65).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.