Постанова
Іменем України
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 705/4979/19
провадження № 61-701св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про незаконну зміну власника майна.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам статті 356 ЦПК України, із вказівкою на те, що в ній не зазначено в чому полягає незаконність та необгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. На усунення зазначених недоліків надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, та роз`яснено, що у разі їх не усунення у вказаний термін, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду мотивована тим, що на виконання вимог ухвали суду від 04 грудня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_1, однак не виправив зазначені у вказаній ухвалі недоліки апеляційної скарги, що відповідно до частини третьої статті 185 та частини другої статті 357 ЦПК України є підставою для визнання її неподаною та повернення апеляційної скарги заявнику.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд формально застосував положення статті 357 ЦПК України, внаслідок чого обмежив його права на доступ до правосуддя.
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, мотивований тим, що оскаржувана ОСОБА_1 ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обгрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування. Просила визнати подання ОСОБА_1 касаційної скарги зловживанням процесуальними правами, та застосувати до нього штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
20 лютого 2020 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Статтею 356 ЦПК України визначено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
Частиною другою та третьою статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.