Постанова
Іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 761/23904/19
провадження № 61-9953св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національна академія прокуратури України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року у складі судді Рибака М. А. та постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2020 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Національної академії прокуратури України (далі - НАПУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказів, зобовʼязання призначити на посаду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона працює в НАПУ з 18 травня 2016 року.
Починаючи з 12 вересня 2016 року вона працювала на посаді начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення в суді, а з 22 вересня 2018 року на посаді начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення в суді інституту підвищення кваліфікації прокурорів НАПУ.
Наказом Генерального прокурора України від 14 січня 2019 року № 3ш було затверджено нову структуру НАПУ та новий штатний розпис НАПУ.
Згідно із вказаним наказом структурний підрозділ, в якому вона працювала, було переміщено із структури інституту підвищення кваліфікації до структури інституту спеціальної підготовки НАПУ зі зміною в назві сполучника "в" на сполучник "у".
Цим же наказом Генерального прокурора України було змінено штатний розпис НАПУ та збільшено штатну чисельність на 42 одиниці.
04 лютого 2019 року вона подала директору НАПУ заяву про призначення її на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту підготовки.
Разом із тим, 06 березня 2019 року їй було надано попередження про вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників з 06 травня 2019 року відповідно до статей 42, 49-2 КЗпП України із наданням списку вакантних посад станом на 05 березня 2019 року.
В подальшому, 06 березня 2019 року на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту підготовки було призначено іншу особу.
Вказувала, що вона під тиском посадових осіб відповідача та під загрозою втрати роботи погодилась на призначення на посаду старшого викладача.
Наказом ректора НАПУ від 26 квітня 2019 року № 116-к з 06 травня 2019 року її було звільнено з посади начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення в суді інституту підвищення кваліфікації прокурорів НАПУ та призначено на посаду старшого викладача відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ.
Крім того, наказом ректора НАПУ від 05 березня 2019 року № 31-од її безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Позивач зазначала, що попередження про вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників, яке було надано їй 06 березня 2019 року, містить недостовірну інформацію, оскільки наказом Генерального прокурора України від 14 січня 2019 року № 3ш скорочення штату не передбачалось та не відбулось. Тому, не було підстав для звільнення її з посади у зв`язку із скороченням штату.
Окрім того, відповідач в порушення частини другої статті 49-4 КЗпП України не надавав профспілковій організації інформацію про майбутню реорганізацію, що потягла скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці.
Також позивач вказувала, що відповідачем не було здійснено у жодній належній формі порівняння кваліфікації та продуктивності праці її та особи, яку було призначено на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ, передбачені нормами статті 42 КЗпП України.
При прийнятті рішення про непризначення її та призначення ОСОБА_2 на посаду начальника відділу не були виконані вимоги Положення про атестацію працівників НАПУ в частині проведення позачергової атестації при призначенні на посаду.
Щодо вимог про скасування наказу відповідача від 14 березня 2019 року № 75-к про притягнення її до відповідальності.
Листом ректора НАПУ № 07/2/278 від 25 лютого 2019 року її було призначено контактною особою для спілкування із запрошеною ректором Академії суддею Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М. С. для організації та забезпечення її участі у проведенні навчального заняття з підтримання публічного обвинувачення в суді, призначеного на 01 березня 2019 року.
З метою виконання доручення вказаного у листі вона вимушено була відсутня 01 березня 2019 року на частині заняття з прокурорами місцевих прокуратур, які здійснюють представництво інтересів держави в суді, на тему "Пробація під час судового розгляду кримінального провадження", що за розкладом передбачено з 09:00 по 10:20 год., яке вона мала проводити згідно з розкладом занять.
ОСОБА_1 вказувала, що вона вимушено запізнилась на заняття на 45 хвилин, проте змогла донести зміст матеріалу за темою, що підтверджується також і поясненнями старости потоку 3.2. Льовкіна К. В .
Її запізнення було спричинено тим, що суддя Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М. С. також прибула на заняття із запізненням у зв`язку із великими заторами.
Про свою відсутність на частині заняття позивачка повідомила директора інституту підвищення кваліфікації прокурорів НАПУ Неділька В. Г. 04 березня 2019 року. Вона відзначала, що зниження якості навчального процесу не відбулось, оскільки вона надала слухачам весь матеріал за темою заняття після 09:45 год. та протягом перерви після заняття.
Крім того, при вирішенні питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності відповідачем не було відібрано у неї письмових пояснень в порушення статті 149 КЗпП України. Окрім того, при проведенні службової перевірки нею було заявлено відвід членам комісії. А також вказана службова перевірка була проведена формально та без дослідження всіх обставин порушення трудової дисципліни.
Враховуючи викладене просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ ректора НАПУ від 06 березня 2019 року № 70-к про призначення на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ; зобов`язати відповідача призначити її на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ; визнати незаконним та скасувати наказ ректора НАПУ від 14 березня 2019 року № 75-к про притягнення її до дисциплінарної відповідальності;допустити негайне виконання судового рішення в частині призначення її на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 травня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та недоведеними належними доказами, а також не ґрунтуються на вимогах закону, а отже задоволенню не підлягають.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 821/3229/14-а, провадження К/9901/1388/18, від 10 липня 2019 року у справі № 607/8689/17, провадження № 61?22725св18, від 20 лютого 2020 року у справі № 754/619/18, провадження № 61-17249св19, від 20 лютого 2020 року у справі № 761/25605/17, провадження № 61-12187св19, від 24 березня 2018 року у справі № 523/8965/16-ц, провадження № 61-2261св18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не було враховано вищевказані правові висновки, які викладені у постановах Верховного Суду, а тому оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам закону.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 18 травня 2016 року працювала на посаді начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення в суді НАПУ (наказ від 17 травня 2016 року № 745к), а з 28 березня 2018 року на посаді начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення в суді Інституту підвищення кваліфікації прокурорів НАПУ (наказ від 28 березня 2018 року № 181-к).
Наказом Генерального прокурора України від 14 січня 2019 року № 3ш було затверджено нову структуру НАПУ та новий штатний розпис НАПУ.
Згідно із вказаним наказом було введено в штатний розпис відділ підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді в складі Інституту спеціальної підготовки та в новому підрозділі було скорочено одну посаду заступника начальника відділу.
Наказом ректора НАПУ від 21 січня 2019 року № 4-од було введено в дію структуру та штатний розпис.
04 лютого 2019 року позивачка написала ректору НАПУ заяву про призначення її на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ.
06 березня 2019 року відповідачем було складено повідомлення ОСОБА_1 про вивільнення з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників 06 травня 2019 року та запропоновано список вакантних посад станом на 05 березня 2019 року.
12 березня 2019 року позивачем було написано заяву ректору НАПУ, в якій вона зазначала, що 06 березня 2019 року їй було вручено повідомлення про вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників. 04 лютого 2019 року була зареєстрована заява ОСОБА_1 про призначення її на посаду начальника відділу. Зазначала, що порушення її трудових прав буде оскаржувати до суду та у випадку, якщо станом на 06 травня 2019 року буде відсутнє відповідне чинне судове рішення, вимушена прийняти призначення на посаду старшого викладача відділу.
Згідно із наказом ректора НАПУ від 26 квітня 2019 року № 116-к з 06 травня 2019 року позивача було призначено на посаду старшого викладача відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ у зв`язку із зміною структури та штатного розпису НАПУ.
06 березня 2019 року наказом ректора НАПУ № 70-к ОСОБА_2 було призначено на посаду начальника відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ.
22 лютого 2019 року та 01 березня 2019 року згідно із службовими записками начальника відділу кадрової і мобілізаційної підготовки С. Михайленка було проведено порівняльний аналіз кваліфікації працівників академії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права