Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 263/10522/18
провадження № 61-737св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Донецька обласна професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06 серпня 2019 року у складі судді Кулика С. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Мироненко І. П., Баркова В. М., Биліни Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" (далі - ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Донецька обласна професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ (далі - ДОПСАП ОВС), про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що 20 липня 2015 року її було прийнято на роботу на посаду бухгалтера лікарні з поліклінікою сектору медичного забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області, правонаступником якого є ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області".
Наказом ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" від 04 липня 2018 року № 304 ОС її було звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням посади бухгалтера І категорії. Вважала своє звільнення незаконним, оскільки скорочено було не її посаду, так як її було прийнято на роботу на посаду бухгалтера, а не бухгалтера І категорії. Про присвоєння їй І категорії вона повідомлена не була, запис про це у трудовій книжці відсутній.
Вказувала, що за наявним у неї рівнем освіти вона не може займати посаду бухгалтера І категорії, а її звільнення є наслідком конфлікту між нею та адміністрацією підприємства.
Крім того, її було звільнено без згоди профспілкової організації, а саме ДОПСАП ОВС, членом якої вона є. Так, профспілковою організацією відмовлено у наданні згоди на її звільнення на підставі статті 42 КЗпП України, оскільки вона є багатодітною матір`ю і має переважне право на залишення на посаді при скороченні штатів підприємства. Адміністрацією підприємства не було надано профспілковій організації доказів того, що перед її звільнення було дотримано вимоги статті 42 КЗпП України. Штатний розпис ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" передбачає 6 штатних одиниць бухгалтерів. Крім того, підприємством порушено встановлений законодавством порядок звільнення при скороченні чисельності штату, оскільки за три місяці, які передують звільненню, не надано профспілці інформацію щодо запланованих звільнень, не здійснено консультації щодо заходів уникнення таких звільнень.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірним і скасувати наказ ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" від 04 липня 2018 року № 304ос про її звільнення, поновити її на роботі та стягнути з ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 липня 2018 року по дату ухвалення судового рішення у справі.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при звільненні позивача не було допущено порушень вимог трудового законодавства та її трудових прав, оскільки на підприємстві дійсно відбулись зміни в організації виробництва і праці, що мали своїм наслідком скорочення штату працівників, відповідачем було дотримано вимоги частини третьої статті 32 КЗпП України щодо попередження позивача не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці. Оскільки відповідачем було дотримано процедуру і строки звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, то підстав для задоволення позову немає. Також суд вказав на відсутність у позивача переважного права на залишення на роботі, тому рішення профспілкового органу про ненадання згоди на звільнення з підстав пункту 1 частини другої статті 42 КЗпП України немає правового обґрунтування.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що при вирішенні спору судом не дотримано вимог статті 42 КЗпП України і не враховано, що вона має переважне право на залишення на роботі, оскільки на її утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей. Крім того, її було звільнено без згоди профспілкової організації, членом якої вона є, що суперечить вимогам статті 43 КЗпП України. Також рішенням власника ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" було скорочено посаду бухгалтера І категорії, хоча вона обіймала посаду бухгалтера.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" від 07 листопада 2015 року № 143 ОС ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду бухгалтера бухгалтерії ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області".
Згідно з випискою з наказу ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" від 07 листопада 2015 року № 143/а ОС ОСОБА_1, бухгалтеру бухгалтерії ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області", присвоєно І категорію, враховуючи обсяг здійснюваної роботи їй встановлено доплату у розмірі 30 % посадового окладу за складність і напруженість в роботі за період з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року.
Положенням про ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області", затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1430, встановлено, що вказана установа є самостійним державним багатопрофільним закладом охорони здоров`я, який об`єднує в собі лікувально-профілактичні, санітарно-епідеміологічні та інші заклади, що забезпечують на основі відповідної ліцензії медичним обслуговуванням державних службовців Міністерства внутрішніх справ України, поліцейських, військовослужбовців, пенсіонерів з числа осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ тощо.
Структура і штатний розпис ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" затверджується наказом Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно зі штатним розкладом ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області", затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1392, до складу бухгалтерії наведеної установи входило 5 штатних одиниць: головний бухгалтер - одна штатна одиниця, бухгалтери І та ІІ категорії - чотири штатних одиниці.
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 02 квітня 2018 року № 268 "Про організаційно-штатні зміни у Міністерстві внутрішніх справ України" з метою забезпечення належного виконання службових завдань затверджено перелік змін у штатах міністерства, зокрема у штатному розкладі ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" скорочено посади: бухгалтер (І або ІІ категорії), лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу Центру превентивної медицини, сестра медична поліклініки лікарні (з поліклінікою) м. Маріуполь, молодша медична сестра терапевтичне відділення стаціонару лікарні (з поліклінікою) м. Маріуполь, сестра медична хірургічного відділення лікарні (зі поліклінікою) м. Маріуполь.
На виконання вказаного наказу Міністерства внутрішніх справ України наказом ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" від 19 квітня 2018 року № 88 внесено зміни до штатного розкладу, а саме скорочено посади: бухгалтера І категорії; лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу Центру превентивної медицини; сестри медичної поліклініки лікарні (з поліклінікою) м. Маріуполь; молодшої медичної сестри терапевтичне відділення стаціонару лікарні (з поліклінікою) м. Маріуполь; сестру медичну хірургічного відділення лікарні (зі поліклінікою) м. Маріуполь.
Вказаний наказ погоджено представником профспілкового органу.
Відповідно до акта від 20 квітня 2018 року, складеного співробітниками ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області", ОСОБА_1 відмовилась від підпису про ознайомлення з наказом ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" від 19 квітня 2018 року № 88.
Повідомленням від 20 квітня 2018 року № 33/25-295 бухгалтера І категорії ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" ОСОБА_1 попереджено про майбутнє скорочення займаної нею посади у зв`язку з організаційно-штатними змінами ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області".
Згідно з актом від 20 квітня 2018 року ОСОБА_1 були запропоновані наступні вакантні посади у ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області": молодша медична сестра Центру превентивної медицини ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області; молодша медична сестра хірургічного відділення лікарні (з поліклінікою) м. Маріуполя ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області"; молодша медична сестра поліклініки лікарні (з поліклінікою) м. Маріуполя ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області"; молодша медична сестра терапевтичного відділення лікарні (з поліклінікою) м. Маріуполя ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області; сестра- господиня терапевтичного відділення стаціонару лікарні (з поліклінікою) м. Краматорськ - 0,5 ставки; молодша медична сестра терапевтичного відділення стаціонару лікарні (з поліклінікою) м. Краматорськ.
Одночасно ОСОБА_1 запропоновано ознайомитись з посадовими інструкціями на наведені вакантні посади і надати згоду на переведення на одну із запропонованих вакантних посад протягом трьох робочих днів.
Відповідно до акта від 20 квітня 2018 року, складеного співробітниками ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області", ОСОБА_1 відмовилась від запропонованих вакантних посад у ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області", зазначених в акті від 19 квітня 2018 року.
За результатами розгляду подання начальника ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" первинною профспілкою апарату Головного управління Національної поліції в Донецькій області ухвалено рішення про те, що в першу чергу перевага для залишення на роботі згідно з пунктом 1 статті 42 КЗпП України надається сімейним - при наявності двох і більше утриманців. ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю, на її утриманні знаходяться троє дітей. Роботодавець при вирішенні питання про скорочення ОСОБА_1 повинен був застосувати, але не застосував вимоги статті 42 КЗпП України, тобто не розглянув питання щодо наявності або відсутності підстав, що дають переважне право на залишення ОСОБА_1 на роботі. З урахуванням наведеного профспілка не надала згоди на звільнення бухгалтера І категорії ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (протокол від 04 липня 2018 року № 10).
Наказом ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області" від 04 липня 2018 року № 304ос ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права