Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 707/741/17-ц
провадження № 61-4328св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_5, та ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_6, на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2018 року у складі судді Смоляра О. А.
та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 11 лютого 2019 року
у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Пономаренка В. В., Сіренка Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про визнання удаваним договору дарування земельної ділянки та фактично укладеним договору купівлі-продажу.
Позовна заява мотивована тим, що з 22 листопада 2001 року по 17 березня 2015 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2
25 березня 2010 року за спільні кошти подружжя було придбано
у ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 0,0468 га з кадастровим номером 7124989000:01:001:0246 та недобудований садовий будинок, розміром 5,8 м на 7,0 м, загальною площею 48,0 кв. м, що на ній був розташований, у якому вона разом із сином проживали після того,
як ОСОБА_2 їх покинув. Земельна ділянка була розташована у садівничому товаристві "Дніпро" Червонослобідської сільської ради Черкаського району. Загальна вартість земельної ділянки складала 20 000,00 доларів США (еквівалентно 540 000,00 грн).
При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки вона присутньою не була, після його укладення зі змістом правочину не ознайомлювалася, оскільки була впевнена, що відповідно
до попередньої домовленості на ім`я її чоловіка укладений договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.
У червні 2014 року мати ОСОБА_2 повідомила їй, що договір купівлі-продажу земельної ділянки був оформлений шляхом укладення договору дарування.
Вважала, що дії відповідачів щодо укладення удаваного договору дарування здійснені з метою створення перешкод щодо отримання у власність
1/2 частини спільно набутого майна, зокрема: земельної ділянки та садового будинку, які були придбані за спільні кошти.
Також зазначала, що їй стало відомо про те, що ОСОБА_2 було здійснено,
на її думку, ряд фіктивних правочинів із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124989000:01:001:0246, зокрема: 20 січня 2012 року ОСОБА_2 оформив договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки
з ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_7, не вступаючи у фактичне володіння і користування цією земельною ділянкою, 28 березня 2012 року подарував її матері відповідача ОСОБА_8, яка 19 вересня 2014 року продала її ОСОБА_4 .
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд визнати удаваним правочином договір дарування земельної ділянки, укладений 25 березня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як такий, що вчинено для приховання договору купівлі-продажу, який укладено 25 березня 2010 року, між ОСОБА_3, як продавцем,
та ОСОБА_2, як покупцем; визнати таким, що 25 березня 2010 року між ОСОБА_3, як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки із розташованою на цій ділянці споруди у вигляді садового будинку, як сукупності будівельних матеріалів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 23 жовтня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано удаваним правочином договір дарування земельної ділянки розміром 0,0468 га, з кадастровим номером 7124989000:01:001:0246,
що розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради у садовому товаристві "Дніпро", укладений 25 березня 2010 року
між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Дмитренко Д. М. (реєстровий № 2-579 ), як такий, що вчинено для приховання договору купівлі-продажу, який укладено 25 березня 2010 року, між ОСОБА_3,
як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем.
Визнано таким, що 25 березня 2010 року між ОСОБА_3, як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,0468 га, з кадастровим номером 7124989000:01:001:0246, що розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради у садовому товаристві "Дніпро" із розташованою на цій ділянці спорудою у вигляді садового будинку, як сукупності будівельних матеріалів.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що під спірним договором дарування відповідачі приховали договір купівлі-продажу. Договір дарування було оформлено після фактичної виплати подружжям ОСОБА_1
та ОСОБА_2, які на той час перебували у зареєстрованому шлюбі, вартості земельної ділянки з недобудованим садовим будинком. Відповідачі
ні в родинних, ні в інших близьких стосунках не перебували, тому
у ОСОБА_3 були відсутні будь-які підстави передавати право на цінне майно ОСОБА_2 безоплатно.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того,
що фактичні обставини, які передували укладенню оспорюваного правочину, у їх сукупності підтверджують, що договір дарування земельної ділянки, укладений 25 березня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2,
є удаваним, оскільки волевиявлення сторін договору було спрямоване
на перехід за плату від відчужувача (продавця) до набувача (покупця) права власності на спірну земельну ділянку, що свідчить про фактичне укладення між ними договору купівлі-продажу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 11 лютого 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_5 , залишено без задоволення. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції надавши належну оцінку наявним у справі доказам, правильно виходив із того, що фактичні обставини, які передували укладенню оспорюваного правочину, у їх сукупності підтверджують, що договір дарування земельної ділянки, укладений 25 березня 2010 року між
ОСОБА_3 та ОСОБА_2, є удаваним, оскільки волевиявлення сторін договору було спрямоване на перехід за плату від відчужувача (продавця)
до набувача (покупця) права власності на спірну земельну ділянку,
що свідчить про фактичне укладення між ними договору купівлі-продажу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах, поданих у березні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5, та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6, у вказаній справі та витребувано зазначену цивільну справу із Черкаського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року було відкрито касаційне провадження представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 .
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня2019 року клопотання представника ОСОБА_9 - ОСОБА_6, задоволено. Зупинено дію рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 11 лютого 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тертя особа -
ОСОБА_4 , про визнання удаваним договору дарування земельної ділянки та фактично укладеним договору купівлі-продажу призначено
до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подала касаційні скарги
Касаційні скарги мотивовані тим, що висновки судів попередніх інстанцій про удаваність оспорюваного договору дарування від 25 березня 2010 року грунтуються на припущеннях, оскільки укладення зазначеного правочину відповідало волевиявленню та інтересам сторін. Дійсність наміру сторін
на досягнення юридичних наслідків, передбачених договором дарування, було перевірено державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Дмитренко Д. М. у момент його нотаріального посвідчення. Наявність у ОСОБА_3 мотивів на здійснення на користь ОСОБА_2 дарунку у вигляді земельної ділянки пояснюється тим,
що у відповідності до вимог статті 627 ЦК України сторони є вільними
в укладенні договору, виборі контрагента та визначеності умов договору.
Вважали, що позивачкою не доведено факту того, що волевиявлення учасників спірного правочину не відповідало їх внутрішній волі.
Також вважали, що позивачка звернулась до суду першої інстанції з цим позовом з пропуском позовної давності.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційні скарги
У квітні 2019 року та травні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви ОСОБА_1 на касаційні скарги у яких зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 березня 2010 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарований) було укладено договір дарування, посвідчений державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори
Дмитренко Д. М., відповідно до умов якого дарувальник подарувала земельну ділянку розміром 0,0468 га, кадастровий номер 7124989000:01:001:0246, надану для ведення садівництва, що розташована
у садівничому товаристві "Дніпро", в адмінмежах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, а обдаровуваний прийняв її в дар (а. с.13, 49, 109, 205 т. 1).
У щотижневику "От і До" було розміщено оголошення про продаж дачі
в кооперативі "Дніпро" у с. Червона Слобода за ціною 20 000,00 доларів США. Контактними даними продавця у цьому оголошенні зазначений був номер телефону НОМЕР_1, який згідно довідки публічного акціонерного товариства "Укртелеком" перебував у розпорядженні ОСОБА_3 і встановлений
за адресою: АДРЕСА_1, що ототожнюється з адресою ОСОБА_3, зазначеній у її паспорті у графі місце проживання (а. с. 53-55 т. 1).
Згідно листа агентства нерухомості "Март" від 06 грудня 2016 року
вих. № 007-06 ОСОБА_3 зверталась щодо продажу земельної ділянки та розташованого на ній будинку, що знаходиться в садівничому товаристві "Дніпро" с. Червона Слобода Черкаського району. У зв`язку із тим,
що садовий будинок був незавершеним будівництвом (було надано лише акт на право власності на землю), орієнтовна вартість продажу була визначена
у межах 160 000,00 - 180 000,00 грн, що еквівалентно 20 000,00 -
22 000,00 доларів США (а. с. 56, 59 т. 1).
Відповідно до повідомлення садівничого товариства "Дніпро" від 11 лютого 2017 року № 75 ОСОБА_3 вибула із членів садівничого товариства "Дніпро" з 27 березня 2010 року в зв`язку із продажем земельної ділянки
та садового будинку ОСОБА_2 . На момент виходу ОСОБА_3 із членів кооперативу на земельній ділянці НОМЕР_2 існував садовий будинок
(а. с. 57, 59 т. 1).
Вказане також узгоджується із власноручною заявою ОСОБА_2
від 27 березня 2010 року та протоколом від 17 квітня 2010 року № 10 щодо виключення ОСОБА_3 із членів садового товариства "Дніпро" у зв`язку із продажем дачної ділянки № НОМЕР_2 (а. с. 60 т. 1).
Згідно довідки про рух коштів по рахунку, якій належить ОСОБА_2,
22 березня 2010 року з цього банківського рахунку було знято кошти
у розмірі 9 701,59 доларів США (а. с. 70-71 т. 1).
Згідно розписки від 20 листопада 2009 року, складеною ОСОБА_10, остання позичила у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000,00 доларів США, які мала повернути у строк до 31 грудня 2009 року з урахуванням
3 % річних, проте фактично повернула кошти у повному обсязі у загальній сумі 11 200,00 доларів США - 20 березня 2010 року (а. с. 72 т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.