1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


04 листопада 2020 року

м. Київ


справа № 373/1994/17


провадження № 61-6924св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Штелик С. П. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,


розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року у складі судді Реви О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2019 року у складі суддів: Сушко Л. П., Іванової І. В., Сержанюка А. С.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Всеукраїнська громадська організація "Журналісти проти корупції",


ІСТОРІЯ СПРАВИ


Короткий зміст позовних вимог


У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, Всеукраїнської громадської організації "Журналісти проти корупції" про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.


Зазначав, що Указом Президента України від 14 лютого 2015 року його переведено на посаду судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, де він працює до теперішнього часу. 15 вересня 2017 року ним як суддею розглянуто заяву керівника Львівського відділення ВГО "Журналісти проти корупції" ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні. У зв`язку із відмовою у задоволенні заяви про відвід судді, ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ВГО "Журналісти проти корупції" ОСОБА_2 розміщено публікацію під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_2, чи "в пику"?". Крім того, електронне посилання на указану публікацію було розміщено на сторінці ВГО "Журналісти проти корупції" у соціальній мережі "Facebook". Текст публікації містить недостовірну інформацію, оціночні судження та припущення автора, що висловлені в брутальній, принизливій та непристойній формі, що принижує його гідність, порочить честь і ділову репутацію.


Просив визнати публікацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 через веб-сайті Всеукраїнської громадської організації "Журналісти проти корупції" такою, що порушує його права, містить недостовірну інформацію, принижує честь, гідність і ділову репутацію; заборонити поширення вищезазначеної публікації та зобов`язати відповідачів видалити її з усіх веб-сайтів мережі Інтернет, зокрема, з електронних сторінок за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також просив зобов`язати відповідачів у десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію відносно нього, розмістивши на веб-сайті ВГО "Журналісти проти корупції" та сторінках у соціальній мережі "Facebook" шляхом постійної демонстрації повідомлення наступного змісту: "Раніше поширена на сайті ВГО "Журналісти проти корупції" публікація ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 про діяльність судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 містила інформацію, що не відповідає дійсності, оціночні судження та припущення автора публікації, які принижують честь, гідність і ділову репутацію судді ОСОБА_1 . Публікація видалена згідно рішення суду від (дата)"/або "… видалена на вимогу ОСОБА_1 ", якщо це відбудеться до ухвалення рішення суду/. Просив зобов`язати відповідачів у десятиденний строк з моменту набрання законної сили рішенням суду розмістити на веб-сайті ВГО "Журналісти проти корупції" та їхніх сторінках у соціальній мережі "Facebook" шляхом постійної демонстрації текст рішення суду у справі. Також поставив вимогу про стягнення з відповідачів солідарно на свою користь відшкодування моральної шкоди в сумі 100 тис. грн.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

ПостановоюКиївського апеляційного суду від 11 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовано тим, що оціночні висловлення відповідача не носять характеру фактів, стаття головним чином сфокусована на рішенні та діях судді ОСОБА_1 в справі за участю відповідача ОСОБА_2, який критикує певну посадову особу, якою є позивач, та припускає певні події у зв`язку з цим, на власний розсуд дає оціночні поняття процесуальним нормам. Вислови, які просить спростувати позивач, є оціночними судженнями, що висловлені в ході риторики з приводу перебування позивача на займаній ним посаді судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області та розгляду ним конкретно-визначеної судової справи, які не підлягають доведенню.

АРГУМЕНТИ СТОРІН


(1) Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та задовольнити його позов, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування матеріального закону.

Касаційна скарга мотивована тим, що текст публікації містить недостовірну інформацію, оціночні судження та припущення автора, що висловлені в брутальній, принизливій та непристойній формі, що принижує його гідність, порочить честь і ділову репутацію. Апеляційний суд розглянув справу неповноважним складом - без відповідної правової підстави заміни судді Сліпченка О. І. на Іванову І. В.


(2) Позиція ОСОБА_2 .


У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що його оціночні висловлення не носять характеру фактів, тому не підлягають спростуванню, стаття головним чином сфокусована на рішенні та діях судді ОСОБА_1

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області цивільну справу.


Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).


Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ


Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті (ІНФОРМАЦІЯ_3), що належить ВГО "Журналісти проти корупції", було розміщено статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_6". Автором статті є відповідач ОСОБА_2 .

Позивач просив визнати такою, що принижує його гідність, порочить честь і ділову репутацію, інформацію, зокрема (мовою оригіналу із збереженням стилістики автора статті): "Бачите шановні читачі, який молодий за віком згаданий суддя і наскільки просякнутий брехнею цей молодик? Має 36 років, а обдурює іменем України набагато старших за себе громадян. Ні стида, ні совісті? Ганьба таким суддям!"; "...брехня під час судочинства. Це якраз яскравий приклад суддівської вакханалії. Виробляють все, що хочуть. Збреше і навіть не оком не моргне - вже виробився імунітет до правдивої інформації?"; "Сприймається тільки брехня? Чи може він навчився згаданих "премудростей" від колишнього президента України ОСОБА_3 , що призначив його суддею Гірницького районного суду м. Макіївки? А може від міської ради Макіївки чи КРУ в Донецькій області? Це для чого він приїхав у Новоград-Волинський? Щоб брехню розводити? Щоб захищати правопорушників?"; "Мені показали велику дулю! Суд відмовив мені у доступі до правосуддя..."; "/суддя/ ... на стороні Слідчого відділу поліції, що вчинив порушення Закону і не вніс відомості про злочин до ЄРДР? Тому що вигороджує працівників прокуратури, які дали вказівку слідчому відділу поліції не включати відомості, викладені у повідомленні про злочин до ЄРДР?"; "...Ось таку брехню іменем України постановив суддя ОСОБА_1 .! Хто ж навчив так нагло брехати?"; "Це він бреше у 36 років, а що буде витворяти у 50 або 60 років? Де ж ті документи, які свідчать про належне повідомлення мене? Хто ж йому їх показував, чи він може незрячий? Може не вміє адекватно оцінювати навколишні обставини? Він що хворий? Що ж долучено до справи? Фальшивка? Ось так, шановні читачі знущаються на нами судді!"; "Візьми, дай "тишком" в пику за брехню, щоб пам`ятав на майбутнє - така майнула думка!"; "Поки будемо писати до Вищої Ради Правосуддя, поки Рада призначить скаргу до розгляду, поки ця справа буде очікувати своєї черги (пів року, рік, два), знайдуться сердобольні члени ВРП, які знівелюють його вчинок до простого, невинного проступку і подарують" йому це (не безкоштовно звичайно)."; "Ну влетить він в копійку? І що з того? Він після цього вже з натхненням буде брехати, знаючи, що ВРП захистить його. Так що ефективніше - писати до ВРП чи "в пику"?".

У статтях 28, 68 Конституції України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.

Разом з тим у статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Враховуючи наведене, беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Згідно із статтею 277 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до частини першої статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.


................
Перейти до повного тексту