Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 755/22219/14
провадження № 61-37510св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Карпенко С. О., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва
від 06 червня 2018 року в складі колегії суддів: Саліхова В. В., Левенця Б. Б., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю "Фрегат" (далі - ТОВ "Фрегат") про захист порушених авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява обґрунтована тим, що на початку травня 2010 року до нього звернулись представники відповідача з проханням виготовлення рекламного стенду готельно-розважального комплексу " Фрегат ".
Фотозйомки на території відповідача для створення дизайну рекламного стенду були проведені 08 травня 2010 року та 13 травня 2010 року та створено фотографічні твори " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", " ІНФОРМАЦІЯ_4 " та інші. Для узгодження
із керівництвом зображення семи фотографічних творів в електронному вигляді (файлами) ним було передано на ноутбук представника відповідача. Через 10-15 днів представники відповідача повідомили, що вважають знімки непридатними та відмовились від послуг позивача. У цей час позивач відчув глибоку образу
за відверту брехню та дарма витрачений ним час на фотозйомку та обробку чотирьох фотографічних творів. Понесені збитки (амортизація професійного обладнання та неотриманий гонорар), а також таке зневажливе ставлення завдало йому глибоких моральних страждань.
Навесні 2011 року ним було виявлено використання відповідачем на невеликих виносних стендах фотографічних творів " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", " ІНФОРМАЦІЯ_4 "
та " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", у зв`язку з чим він звернувся до керівництва готелю
ТОВ "Фрегат" щодо виплати гонорару, однак управляючий готельним комплексом "Фрегат" йому відмовив у цьому, пообіцявши припинити використання його творів.
У квітні 2012 року він знову побачив використання двох його фотографічних творів " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та "ІНФОРМАЦІЯ_4" на флаєрах № 1, що розповсюджувались промоутерами на території Гідропарку. Після цього повторно звернувся
до керівництва ТОВ "Фрегат" щодо виплати належного йому гонорару, в чому йому було відмовлено.
У серпні 2012 року побачив, як працівники ТОВ "Фрегат" розповсюджують флаєри № 2 з його фотографічним твором "ІНФОРМАЦІЯ_2". Новопризначеним керівником готельного підрозділу ТОВ "Фрегат" у жовтні 2012 року йому також відмовлено у виплаті авторської винагороди.
25 грудня 2012 року ним було направлено листа до директора ТОВ "Фрегат" ОСОБА_2 із пропозицією вирішення спору у позасудовому порядку. Так, у телефонній розмові із представником дирекції ТОВ "Фрегат" позивач повідомив, що сума його гонорару становить 1 000,00 дол. США, на що йому відповіли, що можуть сплатити лише 500,00 дол. США, інакше - вирішувати питання у судовому порядку.
Після цього офіційного звернення щодо вирішення спору у позасудовому порядку, відповідач не тільки не призупинив вчинення дій, що порушують авторські права, а й почав вчиняти нові аналогічні дії, зокрема: у 2014 році відповідачем разом з розважальним комплексом " Гідрозона " у типографії було замовлено друк нових флаєрів № 3 з фотографічними творами позивача "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_4", які з початку літа 2014 року за замовленням відповідача
розповсюджували промоутери на центральній алеї Гідропарку;
у 2013-2014 роках на власних рекламних сайтах відповідача з`явились нові сторінки з фотографічними творами позивача - "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3"
та "ІНФОРМАЦІЯ_4".
Впродовж тривалого часу, понад чотири з половиною роки, його вкрай непокоїть зухвале ставлення відповідача та нехтування ним виключних авторських прав позивача, що роками впливає на його душевний стан, суттєво знизило працездатність позивача та натхнення.
Загалом, позивач виявив використання відповідачем його фотографічних творів на виносних рекламних стендах, флаєрах та банері, а також на 28 веб-сторінках 13-ти сайтів; у виплаті авторської винагороди відповідач відмовив.
Так, позивач вважає, що відповідач порушив його авторські права шляхом відтворення фотографічних творів " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та " ІНФОРМАЦІЯ_4 "
в матеріальній формі на флаєрах № 1, 2 та на банері, та шляхом відтворення
в електронній (цифровій) формі, яку може зчитувати комп`ютер, для подання
на 28 веб-сторінках 13-ти сайтів та в комп`ютерах відповідача. Загальна кількість окремих способів порушення відповідачем його (позивача) майнових
та немайнових прав у електронній формі, як він вважає, становить 78 випадків.
З урахуванням змінених позовних вимог просив суд: 1) заборонити відповідачу використовувати без письмового дозволу ОСОБА_1 фотографічні твори: " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_4 " та " ІНФОРМАЦІЯ_3 "; 2) стягнути із ТОВ "Фрегат" моральну шкоду
у розмірі 60 100,00 грн, компенсацію у розмірі 3 136 000,00 грн; 3) зобов`язати відповідача протягом одного місяця, з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили, за власний рахунок, опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" дані про допущені ним порушення майнових та немайнових авторських прав
ОСОБА_1 , а саме вступну та резолютивну частину судового рішення, ухваленого у цій справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Заборонено ТОВ "Фрегат" використовувати без письмового дозволу
ОСОБА_1 фотографічні твори: " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_4 " та " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".
Стягнено з ТОВ "Фрегат" на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди
у розмірі 5 000,00 грн.
Стягнено із ТОВ "Фрегат" на користь ОСОБА_1 суму компенсації в розмірі 2 387 720,00 грн замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Зобов`язано ТОВ "Фрегат", протягом одного місяця, з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили, за власний рахунок, опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" дані про допущені ним порушення майнових та немайнових авторських прав ОСОБА_1, а саме, вступну та резолютивну частину судового рішення, ухваленого у цій справі. В інших частинах позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач порушив виключні авторські права позивача щодо трьох фотографічних творів: " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_4 " та " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", а тому наявні підстави для застосування відповідальності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2018 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року скасовано,
у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не довів в суді факт противоправного використання відповідачем фотографічних творів: " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач є автором фотографічних творів: " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та " ІНФОРМАЦІЯ_4 ". Факт порушення прав позивача було зафіксовано і доведено у суді. Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що при використанні об`єкта авторського права ним не були порушені вимоги Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Аргументи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу № 755/22219/14 з Дніпровського районного суду м. Києва.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ТОВ "Фрегат" про захист порушених авторських прав, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що на початку травня 2010 року позивач ОСОБА_1 домовився з керівництвом відповідача ТОВ "Фрегат" про те, що позивач зробить фото об`єктів, які належать відповідачу, які в подальшому будуть використовуватися останнім для рекламних цілей. За вказану роботу представники відповідача запропонували ОСОБА_1 подальшу співпрацю
в рекламній компанії підприємства. Також сторони домовилися
про "символічний" гонорар за зроблені фотографії в сумі 250 грн. 08 та 13 травня
2010 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, проведено фотозйомку та, створено фотографічні твори " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".
В подальшому зроблені фотографії були передані на електронному носії відповідачам, але останні не розрахувались з позивачем та не продовжили співпрацю з ним у сфері реклами своєї діяльності.
На початку весни 2011 року позивач виявив використання
ТОВ "Фрегат" на невеликих виносних рекламних стендах у людному місці Гідропарку біля розважального комплексу "Гідрозона" фотографічних творів "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", які були створені ним (позивачем) у травні
2010 року. Він звернувся до адміністрації готельного підрозділу відповідача для отримання авторської винагороди за створені фотографії використання фотографічних творів, однак у виплаті гонорару йому було відмовлено.
При цьому адміністратор погодився припинити використання фотографічних творів, автором яких був він (позивач). Однак в квітні 2012 року він знову виявив використання двох фотографічних творів " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та "ІНФОРМАЦІЯ_4"
на рекламних флаєрах № 1 та використання фотографічного твору " ІНФОРМАЦІЯ_2 "
на рекламному банері з рекламою послуг відповідача, після чого повторно звернувся
до відповідача щодо виплати авторської винагороди вже в сумі
1000,00 дол. США. Керівництво відповідача запропонувала йому виплатити гонорар в сумі 500,00 дол. США. Отримати такий гонорар позивач відмовився.
У серпні 2012 року на рекламних флаєрах № 2 позивач виявив фотографічний твір " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та у жовтні 2012 року управляючим готельного підрозділу відповідача йому (позивачу) також відмовлено у виплаті авторського гонорару.
У липні 2014 року на рекламних флаєрах № 3 позивач виявив фотографічні твори " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та " ІНФОРМАЦІЯ_4 ". Так, із грудня 2012 року до липня 2014 року фотографічні твори: " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та " ІНФОРМАЦІЯ_4 " були виявлені позивачем
на 28 веб-сторінках 13 сайтів. У зв`язку з вищевикладеними порушеннями його авторських прав, загальна кількість яких становлять 98 випадків.
Згідно з висновком експертів № 5862/5863/15-35 за результатами проведення комплексної фототехнічної експертизи та експертизи комп`ютерної техніки
та програмних продуктів, проведеної КНДІСЕ 25 квітня 2016 року, первинні зображення фотографічних творів " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 " і " ІНФОРМАЦІЯ_4 " отримано
на камеру з серійним номером 2921205428 . Належність позивачу камери
з серійним 2921205428 підтверджується копією товарного чеку від 26 лютого 2008 року та гарантійним талоном на фотокамеру "CanonEOS50 Body".
Так, первинна об`єктивна електронна форма (файл/файли) фотографічного твору " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (файл IMG_7274.JPGта IMG_7274.CR2) створена позивачем на його власну камеру "CanonEOS 5D: SN2921205428" о 19:27 під час фотосесії 08 травня 2010 року. В подальшому шляхом обробки позивач отримав фотографічний твір " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", файл "ІНФОРМАЦІЯ_8".
Первинна об`єктивна електронна форма (файл/файли) фотографічного твору " ІНФОРМАЦІЯ_3 " (файли з IMG_7474.JPG та IMG_7474.CR2 до IMG_7476.JPG
та IMG_7476.CR2) створена позивачем на його власну камеру "CanonEOS 5D: SN2921205428" о 17:05 під час фотосесії 13 травня 2010 року. В подальшому шляхом обробки позивач отримав фотографічний твір " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", файл " ІНФОРМАЦІЯ_9 ".
Первинна об`єктивна електронна форма (файл/файли) фотографічного твору "ІНФОРМАЦІЯ_4" (файли IMG_7487.JPG та IMG_7487.CR2) створена позивачем на його власну камеру "CanonEOS 5D: SN2921205428" о 17:07 під час фотосесії 13 травня 2010 року. В подальшому шляхом обробки позивач отримав фотографічний твір " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", файл "ІНФОРМАЦІЯ_10".
Згідно з висновком Київської незалежної судово-експертної установи № 0640 експертного дослідження інформації, що розташована в глобальній комп`ютерній мережі Інтернет, за запитом ОСОБА_1, що складений 25 жовтня 2013 року, при вивченні історії створення ФТ "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" та "ІНФОРМАЦІЯ_4"
за метадами та даними журналу тег, який відображається в історії обробки файлу, можна стверджувати що вони створені з первинних файлів відповідно IMG 7274, IMG 7477, IMG 7486 формату *CR2, за допомогою програмного засобу AdobePhotoshop. Таким чином, встановлені дані дають підстави стверджувати,
що ФТ "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" та "ІНФОРМАЦІЯ_4", створені з первинних файлів відповідно IMG_7274, IMG_7477 та IMG_7486 формату *CR2.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України
в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних
на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких
не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку,
що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції у червні 2018 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції,
що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами
та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено
порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту (1) статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних
і художніх творів (Паризький Акт від 24 липня 1971 року, змінений 2 жовтня
1979 року), частини першої статті 420, 433 Цивільного кодексу України (далі -
ЦК України), пункту (10) частини першої статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до об`єктів авторського права належать фотографічні твори, створені у цифровій формі.
Відповідно до пункту (1) статті 15 Бернської конвенції про охорону літературних
і художніх творів ( Паризький Акт від 24 липня 1971 року, змінений 2 жовтня
1979 року), частини першої статті 435 ЦК України, статті 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" первинним суб`єктом авторського права
є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Оскільки предметом захисту у цій справі є авторські права на фотографічні твори, виконані у цифровій формі без зазначення імені автора, то, виходячи
з презумпції авторства, не автор, право якого ставиться під сумнів, має надати суду докази свого авторства, а особа, що оспорює таке право.
Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджених доказів (цифрової фотографічної камери, файлів, що містяться на електронному носії фотографічної камери, комп`ютерної техніки, програмного забезпечення, завдяки якому
цифрові оригінали фотографічних творів оброблялись), а також висновків комплексної фототехнічної експертизи комп`ютерної техніки програмних продуктів, встановили, що первинні зображення фотографічних творів " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 " і " ІНФОРМАЦІЯ_4 " зроблені на камеру з серійним номером 2921205428 , що належить позивачу ОСОБА_1 .
Отже, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок,
що автором спірних фотографічних творів є ОСОБА_1 і як наслідок, саме йому належать первинні авторські немайнові і майнові права на ці твори.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 11, статей 418, 422, 423, 424, 437, 438, 440 ЦК України, частини другої статті 11, статті 14, 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" у ОСОБА_1 в силу факту створення виникли особисті немайнові і майнові права на фотографічні твори " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".
Відповідно до частини третьої статей 426, 443 ЦК України, статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Таким чином, законодавцем з метою захисту прав автора від несанкціонованого використання встановлено правило, що будь-яке використання творів без дозволу автора третіми особами не дозволяється. Виявлення факту використання твору без згоди автора є порушенням його майнових авторських прав відповідно до пункту "а" частини першої статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".