Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 177/1402/16-ц
провадження № 61-21669св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі суддів: Лаченкової О.В., Варенко О.П., Городничої В.С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що відповідно до умов кредитного договору № KRH0AD40309342 від 18 січня 2010 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 51 085 грн 68 коп. зі сплатою 20,04% річних строком до 16 січня 2015 року.
Через неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів утворилася заборгованість, розмір якої станом на 30 травня 2016 року складає 229 909 грн 20 коп., з яких 49 451 грн 38 коп. заборгованість за кредитом, 19 894 грн 92 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 5 533 грн 89 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 250 грн штрафу (фіксована частина) та 10 936 грн 15 коп. штрафу (процентна складова), а також 143 842 грн 86 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором.
Посилаючись на викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № KRH0AD40309342 від 18 січня 2010 року в загальному розмірі 229 909 грн 20 коп.
Короткий зміст рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № KRH0AD40309342 від 18 січня 2010 року в загальному розмірі 229 909 грн 20 коп., яка складається з 49 451 грн 38 коп. заборгованості за кредитом, 19 894 грн 92 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 5 533 грн 89 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 250 грн штрафу (фіксована частина) та 10 936 грн 15 коп. штрафу (процентна складова), 143 842 грн 86 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач допустив порушення умов кредитного договору, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року скасовано, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 4 249 грн 38 коп.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення всієї суми заборгованості за кредитом, банк змінив строк виконання основного зобов`язання, а відтак має право на стягнення з відповідача відсотків у зв`язку з порушенням строку виконання грошового зобов`язання згідно статті 625 ЦК України в сумі 4 249 грн 38 коп. за період між ухваленням рішення суду про звернення стягнення на заставне майно від 22 липня 2015 року по 01 червня 2016 року.
Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки ПАТ КБ "ПриватБанк" змінило строк виконання основного зобов`язання, пред`явивши до позичальника вимогу про стягнення кредитної заборгованості у липні 2014 року, про що свідчить рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року у справі № 177/2291/14-ц, тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог про стягнення на користь банку заборгованості за кредитом, процентами і комісією за користування кредитом, а також пені і штрафів за порушення зобов`язань за договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог частини першої статті 417 ЦПК України не врахував висновки, мотиви та вказівки Верховного Суду, з яких скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року, що є обов`язковим, унаслідок чого не встановив у повному обсязі обставини справи та безпідставно відмовив у стягненні тіла кредиту, процентів та пені, що були стягнуті судовим рішенням від 22 липня 2015 року та виявилися непогашеними після проведеної реалізації заставного майна та не врахував установлений індекс інфляції за весь час прострочення.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 18 січня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № KRH0AD40309342, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 51 085 грн 58 коп. строком до 16 січня 2015 року включно з відсотковою ставкою 20, 04 % річних.
Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року у справі № 177/2291/14-ц, задоволено позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. У рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором KRH0AD40309342 від 18 січня 2010 року у загальному розмірі 146 646 грн 18 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 49 451 грн 38 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 19 894 грн 92 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом - 5 533 грн 89 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань - 64 544 грн 74 коп., штрафу (фіксованої частини) - 250 грн та штрафу (процентної складової) - 6 971 грн 25 коп., звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки "ВАЗ", модель 210994-20, рік випуску 2008, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за кредитно-заставним договором № KRH0AD40309342 від 18 січня 2010 року заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" станом на 30 травня 2016 року складає 229 909 грн 20 коп., з яких 49 451 грн 38 коп. заборгованість за кредитом, 19 894 грн 92 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 5 533 грн 89 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 250 грн штрафу (фіксована частина) та 10 936 грн 15 коп. штрафу (процентна складова), а також 143 842 грн 86 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заставу" та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).