1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України


11 листопада 2020 року

м. Київ


справа № 727/6143/18

провадження № 61-2505св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Державний реєстратор Чернівецької міської ради Карвацька Галина Федорівна, Чернівецька міська рада в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради,

третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бошелюк Юлії Миколаївни на постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Владичана А. І., Перепелюк І. Б.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.


У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф., Чернівецької міської ради в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради, третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), про визнання протиправним та скасування рішення, посилаючись на те, що 27 лютого 2007 року між нею та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), яке змінило назву на ПАТ КБ "ПриватБанк", було укладено кредитний договір № CVSNGA00000018, за умовами якого вона отримала кредит в розмірі 30 000 доларів США під 11,04 % річних з кінцевим терміном повернення до 27 лютого 2017 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 27 лютого 2007 року вона уклала з банком договір іпотеки № CVSNGA00000018, предметом якого є належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1 . У грудні 2017 року вона дізналася, що 09 грудня 2016 року Державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г. Ф. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ КБ "ПриватБанк" як іпотекодержателем. Вважає вказане рішення протиправним, оскільки вона не отримувала письмової вимоги банку про погашення кредитної заборгованості та попередження про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, а державний реєстратор в порушення вимог чинного законодавства належним чином не перевірив цих обставин. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 09 грудня 2016 року № 32813354, яким проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПАТ КБ "ПриватБанк".


Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 вересня 2018 року у складі судді Семенка О. В. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 09 грудня 2016 року № 32813354, яким проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, за суб`єктом: ПАТ КБ "ПриватБанк". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.


Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не отримувала вимоги банку про усунення порушень основного зобов`язання, оскільки в повідомленні про вручення поштового відправлення міститься запис про його отримання нібито "чоловіком позивача", однак без підпису. За відсутності належних доказів підтвердження факту вручення іпотекодавцю вказаної вимоги Державний реєстратор Чернівецької міської ради Карвацька Г. Ф. не мала права приймати рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ КБ "ПриватБанк". Крім того, Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами наданими йому кредитними установами - резидентами України - в іноземній валюті, та за умови що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно і загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. м для квартири.


Постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.


Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що можливість переходу предмета іпотеки у власність іпотекодержателя в позасудовому порядку передбачена як Законом України "Про іпотеку", так і укладеним між позивачем та ПАТ КБ "ПриватБанк" договором іпотеки. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації права власності на квартиру за ПАТ КБ "ПриватБанк" лише з підстав неотримання нею письмової вимоги про усунення порушення та попередження про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог та помилково послався як на підставу задоволення позову на норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Крім того, предметом розгляду в цій справі є не тільки рішення чи дії державного реєстратора як суб`єкта, наділеного відповідними функціями, а й законність набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Наслідком скасування відповідних рішень державного реєстратора є втрата ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на спірне нерухоме майно. Отже, банк мав бути залучений до участі у справі як співвідповідач, а не як третя особа. Оскільки суд апеляційної інстанції в силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, то наявні підстави для скасування рішення місцевого суду та відмови в задоволенні позову.


Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.


У січні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бошелюк Ю. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, а рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 вересня 2018 року залишити в силі.


Касаційна скарга мотивована тим, що місцевий суд задовольнив позов з підстав неотримання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення та попередження про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, а не через введення тимчасового мораторію на право іпотекодержателя відчужувати майно без згоди іпотекодавця. Крім того, суд має право вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін і третіх осіб. Предметом спору, який виник між сторонами, є лише рішення та дії державного реєстратора щодо дотримання ним вимог законодавства під час проведення державної реєстрації права власності. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилково висновку щодо необхідності залучення до участі в цій справі ПАТ КБ "ПриватБанк" як співвідповідача.


Рух справи в суді касаційної інстанції.


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду міста Чернівці.


02 квітня 2019 року справа № 727/6143/18 надійшла до Верховного Суду.


Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.


Позиція Верховного Суду.


Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.


Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).


Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.


Судами встановлено, що 27 лютого 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", яке змінило назву на ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CVSNGA00000018, за умовами якого позичальник отримала кредит в розмірі 30 000 доларів США під 11,04 % річних з кінцевим терміном повернення до 27 лютого 2017 року.


Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.


З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 27 лютого 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № CVSNGA00000018 (далі - Договір іпотеки), предметом якого є належна іпотекодавцю на праві власності квартира АДРЕСА_1 .


07 жовтня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслало позивачу вимогу про усунення порушень, в якій зазначило стислий зміст порушених відповідачем зобов`язань, вимогу про їх виконання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередило про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги.


В повідомленні про вручення поштового відправлення міститься відмітка служби поштового зв`язку про те, що 12 жовтня 2016 року вказану вимогу отримав за довіреністю "чоловік".


Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12 грудня 2017 року № 107232828 в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки 07 грудня 2016 року Державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г. Ф. було прийнято рішення про державну реєстрацію за ПАТ КБ "ПриватБанк" права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Підстава: Договір іпотеки.


Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.


................
Перейти до повного тексту