Постанова
Іменем України
(додаткова)
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 761/15542/18
провадження № 61-10533св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
представник ОСОБА_2 - адвокат Назаренко Мар`яна Володимирівна,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - адвокат Шевченко Тетяна Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Шевченко Тетяни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення.
Історія справи
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування іпотекодавцю перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодавця.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя у розмірі 7 471 268 грн, а також судові витрати, пов`язані із розглядом справи.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 березня
2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 11 вересня 2019 року,у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року касаційну скаргу
представника ОСОБА_2 - Назаренко М. В. залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 березня
2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня
2019 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
До Верховного Суду 02 листопада 2020 року від представника ОСОБА_3 - Шевченко Т. О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у загальній сумі 49 800 грн.
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_3 - Шевченко Т. О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.
Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини першої статті 264 ЦПК України.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Враховуючи те, що судові рішення у частині вирішення питання про розподіл судових витрат відповідачем не оскаржувались, а також те, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду справи у касаційному порядку залишив судові рішення судів попередніх інстанцій без змін, заява представника ОСОБА_3 - Шевченко Т. О. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, не підлягає задоволенню. За загальним правилом заявник не позбавлений можливості звернутися до судів попередніх інстанційіз заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Згідно з положенням пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої
статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").