Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 601/858/19
провадження № 61-23287 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Трачука Ігоря Володимировича на постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Ткач О. І., Бершадської Г. В., Ходоровського М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26 грудня 2011 року, до досягнення дітьми повноліття.
Зазначала, що обставини, які зумовили стягнення аліментів у визначеному згідно вказаного судового рішення розмірі, перестали існувати. Прожитковий мінімум на дитину відповідного віку збільшився, а тому сума стягуваних аліментів є недостатньою для утримання дітей.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд змінити розмір аліментів, які сплачує відповідач на її користь на утримання дітей, і стягнути з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Змінено розмір аліментів, визначених рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2012 року.
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі по 2 000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішення законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року, який набрав законної сили 08 липня 2017 року, внесено зміни, зокрема, до частини другої статті 182 СК України, яку викладено в новій редакції, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ураховуючиобставини справи та внесені зміни до сімейного законодавства з метою захисту прав дитини про те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, ураховуючи права дитини на достатній життєвий рівень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 вересня 2019 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дикого Ю. О. про перегляд заочного рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 серпня 2019 року залишено без задоволення та роз`яснено йому право оскарження заочного рішення в загальному порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Компенсовано ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судові витрати понесені за подання апеляційної скарги в розмірі 1 152,60 грн.
Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що статтею 192 СК України передбачена можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Разом з тим позивачем не надано належних та допустимих доказів зміни або покращання матеріального стану відповідача, а також доказів щодо погіршення її матеріального стану.
Крім того Законом України від 03 липня 2018 року № 2475 частину першу статті 71 Закону "Про виконавче провадження" доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Ухвалюючи рішення про збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що на даний час державною виконавчою службою проводиться стягнення з відповідача аліментів у відповідності до чинної редакції статті 182 СК України, тобто у розмірі, не меншому ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Трачук І. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 601/858/19 із Кременецького районного суду Тернопільської області.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, неправильно установив обставини, які мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позову. Заявник вказував, що обставини, які зумовили стягнення аліментів у визначеному рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2012 року розмірі, перестали існувати. Прожитковий мінімум на дитину відповідного віку збільшився, а тому сума стягуваних аліментів є недостатньою для утримання дітей. Відповідач працює неофіційно за цивільно-правовими угодами та отримує значні доходи, які позивач довести не може. Про наявність у позивача достатніх доходів свідчать, зокрема, акт обстеження домоволодіння ОСОБА_7, який складено депутатом сільської ради ОСОБА_8 від 12 серпня 2019 року, у якому зазначено, що відповідач підтримує батьків матеріально, а також заява відповідача про перегляд заочного рішення, у якій вказано, що батьки знаходяться на утриманні відповідача.
На думку позивача, посилання відповідача на те, що у нього відсутній дохід, не повинні були братись апеляційним судом до уваги з огляду на те, що відсутність стабільного доходу не є передбаченою законом підставою для звільнення батьків від обов`язку утримання своїх дітей до повноліття.
Апеляційний суд, відмовляючи у зміні способу стягнення з ОСОБА_2 за рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2012 року аліментів на утримання дітей не врахував, що відповідач офіційно не працює, має нерегулярний та мінливий дохід, що є підставою для стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі у визначеному позивачем розмірі, який на її думку, є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_2 - адвоката Дикого Ю. О., у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржуване судове рішення першої та апеляційної інстанції є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах, судом апеляційної інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Вказував, що стаття 192 СК України не передбачає можливості зміни розміру аліментів у зв`язку зі змінами у законодавстві. Верховним Судом сформована відповідна практика щодо вирішення подібних спорів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 (а. с .5, 6, 9).
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2012 року у справі № 1909/2-1471/2011 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі по 30 % прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 грудня 2011 року до досягнення дітьми повноліття (а. с. 4). Вказане судове рішення набрало законної сили та пред`явлено позивачем до виконання
Із розрахунку заборгованості по аліментах ОСОБА_2 за виконавчим листом від 17 січня 2012 року № 2-1471, наданого державним виконавцем Кременецького районного відділу державної виконавчої служби від 25 квітня 2019 року за № 7028 убачається, що з жовтня 2018 року аліменти на дітей нараховуються державним виконавцем, виходячи із 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно (а. с. 8).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 01 вересня 2019 року № 179349646, у травні 2019 року ОСОБА_1 подаровано житловий будинок, загальною площею 82 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2 (а. с. 46, 47).
Відповідно до довідки, виданої Кременецькою районною філією Тернопільського обласного центру зайнятості від 12 серпня 2019 року № 499, станом на 12 серпня 2019 року ОСОБА_2 на обліку в Кременецькій районній філії Тернопільського ОЦЗ не перебуває (а. с. 48).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Трачука І. В. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами частин першої-третьої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.