Постанова
Іменем України
13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 446/1841/18
провадження № 61-20384св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Добротвірська селищна рада Кам`янка-Бузького району Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 січня 2019 року у складі судді Костюк У. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Добротвірської селищної ради Кам`янка-Бузького району Львівської областіпро визнання права власності на земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 листопада 2012 року вона набула право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 06 березня 2013 вона звернулась до відповідача із заявою про безкоштовну передачу їй земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Своїми рішеннями від 12 квітня 2013 за № 9 та від 22 вересня 2016 року № 13 їй двічі безпідставно відмовлено у задоволенні такої заяви. Ці рішення відповідача були визнані незаконними та скасовані в судовому порядку. Позивач вважає, що відповідач порушує її права на володіння та розпорядження своєю власністю, а тому просила визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку, яка необхідна їй для обслуговування будинку.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відсутні правові та законні підстави для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку на підставі статей 118, 120, 121 ЗК України, на які посилається позивач в обґрунтування своєї вимоги, оскільки право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, є його дискреційним повноваженням відповідно до вимог статей 12, 116, 118 ЗК України та не може бути делеговане суду. Крім того, після скасування в судовому порядку рішення селищної ради, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки відмовлено, позивач у визначеному законом порядку не зверталась до Добротвірської селищної ради з відповідним клопотанням про одержання безоплатно у власність земельної ділянки.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що вона двічі (06 березня 2013 року та 26 серпня 2015 року) зверталась до селищної ради з клопотаннями про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності, однак рішеннями селищної ради від 12 квітня 2013 року № 9 та від 22 вересня 2016 року № 13 їй відмовлено у задоволенні таких клопотань. Зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні діяння суб`єкта владних повноважень.
Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
У січні 2020 року Добротвірська селищна рада Кам`янка-Бузького району Львівської області подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що позивач зловживає своїми правами, оскільки не розробляє необхідну документацію для виділення земельної ділянки, а просить суд визнати за нею право власності на землю.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Добротвірської сільської ради від 15 жовтня 2012 року № 118 на праві приватної власності належить житловий будинок на АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Добротвірської селищної ради 06 листопада 2012 року.
Установлено, що рішенням Добротвірської селищної ради від 12 квітня 2013 року № 9 "Про надання у власність земельної ділянки п. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 " відмовлено ОСОБА_1 в наданні земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку в розмірі 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення визнано протиправним та скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі № 446/1307/13а.
Рішенням Добротвірської селищної ради від 22 вересня 2016 року № 13 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про надання безоплатно у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1500 га на АДРЕСА_1, у зв`язку з відсутністю детального плану території, фактичну належність даної земельної ділянки до прибудинкової території дев`ятиповерхового будинку.
Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року у справі № 446/2565/15-ц, яке набрало законної сили, рішення Добротвірської селищної ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 22 вересня 2016 року № 13 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 " визнано незаконним та скасовано.
Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 посилалася на неправомірність відмови у передачі їй земельної ділянки у власність.
Встановлено, що належний позивачці житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка є комунальною власністю територіальної громади Добротвірської селищної ради.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.