Постанова
Іменем України
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 127/21041/17
провадження № 61-23117св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1,ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2017 року у складі судді Романюк Л. Ф. і постанову Вінницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року в складі колегії судді: Панасюка О. С., Шемети Т. М., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просили стягнути з нього на користь ОСОБА_1 84 356,30 грн як відшкодування збитків, завданих пошкодженням автомобіля ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) у виді вартості відновлювального ремонту автомобіля та 740,04 грн витрат на проведення автотоварознавчої експертизи; а також стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 86 400,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Позов мотивований тим, що 10 жовтня 2016 року в м. Вінниці по вул. 600-річчя, 27 сталась ДТП за участю транспортного засобу "Volkswagen Golf", державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля "Mitsubishi Outlander" державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
У результаті ДТП пошкоджено автомобіль ОСОБА_1, яким керувала ОСОБА_2 .
Позивачі вважають, що ДТП сталася з вини ОСОБА_4, а обов`язок відшкодувати шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Внаслідок ДТП ОСОБА_1 як власнику автомобіля завдана майнова шкода в розмірі 84 356, 30 грн, а ОСОБА_2 моральна шкода на суму 86 400,00 грн.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за зазначеним позовом.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2017 року- без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до змісту позовної заяви предметом спору є відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок ДТП. Відповідно до частини шостої статті 110 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (далі - ЦПК України 2004 року), позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Таке ж положення міститься у частині шостій статті 28 чинного ЦПК України. Оскільки спір виник з приводу відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка відбулась у м. Вінниці, то суд першої інстанції правильно визначив його підсудність Вінницькому міському суду Вінницької області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 грудня 2019 року ОСОБА_3 через представника ОСОБА_5 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу за територіальною підсудністю до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів не узгоджуються з нормами законодавства, зокрема, винесені всупереч положенням Цивільного процесуального кодексу.
Суди порушили територіальну підсудність, оскільки розгляд справи про відшкодування шкоди мав відбуватися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача. Відповідач зареєстрований у місті Донецьк, що не було враховано судом першої інстанції при відкритті провадження.
Також, судами не встановлено обставин, а саме те, що на момент відкриття провадження у справі пошкоджений автомобіль не належав ОСОБА_2 і вже винесено постанову Вінницького апеляційного суду від 25 січня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_3 правила ПДР не порушив, а отже, не завдав майнової шкоди власнику автомобіля.
Крім того, ОСОБА_2 заявлено вимогу щодо відшкодування моральної шкоди, яка розглядається виключно за місцем реєстрації позивача.
Отже, суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушили статті 109, 115 ЦПК України в редакції кодексу, що діяла на день звернення із позовною заявою, а тому підлягають скасуванню.
Позиції інших учасників
У січні 2020 позивачі через представника ОСОБА_6 надіслали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просили відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
Відзив мотивований законністю оскаржуваних судових рішень, оскільки вони відповідають частині дев`ятій статті 110 ЦПК України 2004 року. Позовні вимоги має розглядати суд за місцем заподіяння шкоди внаслідок ДТП, яке відбулося у м. Вінниця. Крім того, відповідач проживає і працює у м. Вінниця.
Відповідач порушив строк на оскарження ухвали суду першої інстанції від 24 жовтня 2017 року, знав у 2017 році про її постановлення, оскільки його представник був присутній на першому судовому засіданні, призначеному оскаржуваною ухвалою.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.