Постанова
Іменем України
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 504/356/17
провадження № 61-18894 св 19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Комінтернівська місцева прокуратура Одеської області,
відповідачі:ОСОБА_1 , Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області,
третя особа - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу прокуратури Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року в складі судді Вінської Н.В. і постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Цюри Т.В., Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року виконувач обов`язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, в якому просив суд визнати незаконним рішення сесії Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 30 вересня 2008 року № 571-V в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,172 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1 та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,172 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) серії ЯЖ 706356, виданого 11 грудня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 .
Позов мотивований тим, що за результатами вивчення місцевою прокуратурою стану додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні земельними ділянками органами місцевого самоврядування на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 набуто право власності на зазначену земельну ділянку з порушенням статей 116, 118 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України "Про землеустрій", оскільки, як встановлено під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201616033001967 від 16 листопада 2016 року, ОСОБА_1 із клопотанням до Крижанівської сільської ради щодо надання спірної земельної ділянки не звертався, розроблення та погодження проекту землеустрою не ініціював і не підписував, що відповідно до статті 155 Земельного кодексу України є підставою для визнання рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 30 вересня 2008 року № 571-V незаконним і визнання недійсним державного акту серії ЯЖ 706356, виданого 11 грудня 2008 року на підставі незаконного рішення.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року у задоволенні позову про визнання незаконним рішення сесії сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на землю - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що протокол допиту свідка ОСОБА_1 не є належним доказом, оскільки в даній справі ОСОБА_1, не допитувався судом безпосередньо як свідок у порядку передбаченому статтею 180 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Наданий протокол допиту незасвідчений посадовою особою, яка його склала, відсутні відомості щодо дозволу слідчого, чи прокурора про можливість розголошувати відомості досудового розслідування. Крім того, не надано витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який би свідчив про наявність і актуальність будь-якої кримінальної справи.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області залишено без задоволення, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що підставою для звернення до суду прокурора є свідчення відповідача ОСОБА_1, надані у межах кримінального провадження № 12016160330001967 від 16 листопада 2016 року. Проте, вирок за матеріалами кримінального провадження № 12016160330001967 відсутній, доказів наявності будь-якого актуального кримінального провадження по даному питанню позивачем не надано ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, а тому посилання прокурора на незаконність отримання земельної ділянки ОСОБА_1 є передчасним.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність вироку не спростовує того, що ОСОБА_1 будь-яких дій на отримання безоплатно у власність спірної земельної ділянки не здійснював, є безпідставними. ОСОБА_1 у межах цивільної справи показання не надавалися.
Вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. А тому посилання апелянта на протоколи допиту свідків у кримінальній справі, де ще не має вироку по справі - не є належним доказом.
Наданий позивачем протокол допиту є незасвідчений посадовою особою, яка його склала, а також відсутні відомості щодо дозволу слідчого, чи прокурора про можливість розголошувати відомості досудового розслідування, оскільки відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16 жовтня 2019 року прокуратура Одеської області надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, просила скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанції дійшли помилкового висновку про те, що прокурором не доведено, що ОСОБА_1 з заявою про розроблення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району не звертався.
Оскільки ОСОБА_1 не подавав заяву до органу місцевого самоврядування щодо безоплатної приватизації земельної ділянки, то оспорюване рішення місцевої ради є незаконним.
Скаржник вважає, що судами встановлено під час розгляду справи, що зазначена заява ОСОБА_1 не подавалася. Він лише підписав невідомі йому документи, на підставі яких у подальшому вчинялися дії, які оспорюються у цій справі.
Протокол допиту ОСОБА_1 як свідка у кримінальному провадженні є належним і допустимим доказом, що свідчить про порушення порядку приватизації земельної ділянки. ОСОБА_1 не звертався з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не замовляв зазначений проект і не подавав його на затвердження сільській раді.
Рішення у кримінальному провадженні не змінить факт зазначених порушень. Однак апеляційний суд визнав неналежним доказом протокол допиту свідка у кримінальному провадженні, зазначивши на відсутність вироку у ньому, хоча прокурором було повідомлено про наявність кримінального провадження за зазначеними фактами № 12016160330001967.
Позиція прокурора відповідає позиції Верховного Суду України у справі № 6-836цс15, в якій суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора.
ОСОБА_1 не проживав на території Крижанівської сільської ради, не мав наміру використовувати земельну ділянку, отриману за рішенням сільської ради для забудови. За договором дарування від 08 травня 2014 року ця земельна ділянка була передана Обслуговуючому кооперативу "Житлово-Будівельний кооператив "Підденна будівельна компанія".
Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_1 неофіційно працював впродовж 2006-2009 років на будівельному майданчику у селі Крижанівка, будівництво на якій вів Обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний кооператив "Підденна будівельна компанія". Зазначений кооператив аналогічним чином отримав земельні ділянки від інших громадян (справи №№ 504/1319/17, 504/1320/17, 504/370/17, 504/355/17).
Справу розглянуто без участі сторін, тому позивач не надавав оригінали документів, оскільки вони від нього не вимагалися. Крім того, у позивача немає оригіналів документів, які ним оспорюються, а саме - рішення сільської ради та додатку до нього.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.