Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 461/11703/15-ц
провадження № 61-2382св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 (боржник), Галицький відділ державної виконавчої служби м. Львова,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Котягіним Андрієм Сергійовичем, на постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2, поданої представником Котягіним А. С., на постанову Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст вимог
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа, виданого 27 лютого 2012 року Галицьким районним судом м. Львова на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у справі № 2-2681/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 577 224,77 грн, таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2017 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким виконавчий лист № 2-2681/11, виданий 27 лютого 2012 року Галицьким районним судом м. Львова, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розписка ОСОБА_4 від 29 грудня 2014 року у відповідності до положень статті 545 ЦК України є доказом на підтвердження добровільного повернення ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_4 в сумі 57 500 дол. США, а відтак - повного виконання ним рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року.
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що під час розгляду справи існували, але не були відомі істотні обставини, що мали значення для справи.
Зазначає, що умовою видачі ОСОБА_4 розписки від 29 грудня 2014 року, яка б підтверджувала виконання ОСОБА_2 зобов`язань за виконавчим листом № 2-2681/11, та відсутністю у ОСОБА_4 до ОСОБА_2 будь-яких майнових претензій, мав бути факт переоформлення та передачі ОСОБА_2 ОСОБА_4 належного йому на праві власності відповідного автомобіля в рахунок повернення коштів за вказаним виконавчим листом.
Проте, ні протягом семи місяців після видачі ОСОБА_4 розписки від 29 грудня 2014 року, ні на час звернення до суду з цією заявою ОСОБА_2 не переоформив на стягувача право власності на автомобіль.
Підтвердженням факту неповного розрахунку ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 є наявність проекту мирової угоди від 29 грудня 2014 року між ними, згідно з умовами якої стягувач ОСОБА_4 погоджується на отримання від боржника лише частини присудженої йому судом суми коштів, а саме 10 000 дол. США, а також на передачу йому у власність в рахунок погашення боргу автомобіля марки "ЗАЗ ТF 699Р" (д.н.з. НОМЕР_1 ).
Зазначений проект мирової угоди, на думку заявника, дає підстави для висновку, що 29 грудня 2014 року її синові було передано лише 10 000 дол. США на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року.
Вважає, що зазначені обставини в сукупності мають істотне значення для розгляду цієї справи, оскільки свідчать про невиконання ОСОБА_2 зобов`язань з повернення коштів за виконавчим листом № 2-2681/11, виданим 27 лютого 2012 року Галицьким районним судом м. Львова на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 577 224,77 грн.
ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року у справі № 461/11703/15-ц, скасувати її та за результатами апеляційного перегляду справи залишити в силі ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2017 року.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року задоволено.
Постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року у цивільній справі № 461/11703/15-ц скасовано.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зазначені заявником нововиявлені обставини підтверджуються фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу постанови Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року.
Апеляційний суд зазначив, що обставини щодо неповного розрахунку ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 існували на час розгляду справи, вони не могли бути відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Зазначені обставини входять до предмету доказування у справі та впливають на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Котягіна А. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 грудня 2017 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що у випадку якщо постанова Львівського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року не буде скасована, вона порушуватиме права ОСОБА_2 . Порушення таких прав полягатиме у тому, що незважаючи на факт повернення боргу ОСОБА_4 наявність такого оскаржуваного рішення призведе до обов`язку повернути цей борг ще раз його спадкоємцю - ОСОБА_1 .
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі постанову апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
02 квітня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11 задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики у розмірі 577 224,77 грн.
Галицьким районним судом м. Львова 27 лютого 2012 року видано виконавчий лист на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2012 року у цивільній справі № 2-2681/11.