ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 757/76070/17-ц
провадження № 61-1575св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", Приватне акціонерне товариство "Запорізький електровозоремонтний завод",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця"), Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (далі - ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод") про визнання незаконним та скасування рішення про дострокове припинення дії контракту, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначив, що 16 листопада 2017 року ПАТ "Українська залізниця", яке є акціонером ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод", прийняло рішення № 96-3/69-11, яким достроково припинило дію укладеного ним з ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" контракту від 30 травня 2017 року. Підставою припинення трудового договору визначено пункт 8
частини першої статті 36 КЗпП України - підстави, передбачені контрактом.
Вважає таке рішення незаконним, так як у ньому не зазначено конкретні підстави для розірвання контракту та обов`язки, які він не виконав.
Крім того, його звільнено у період тимчасової непрацездатності, що суперечить вимогам частини третьої статті 40 КЗпП України.
За таких обставин ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення ПАТ "Українська залізниця" від 16 листопада 2017 року № 96-3/69-11 в частині дострокового припинення його повноважень голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" та припинення дії контракту; поновити його на роботі на посаді голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" з 16 листопада 2017 року; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 1 серпня 2018 року, ухваленим у складі судді Матійчук Г. О., позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" від 16 листопада 2017 року № 69-3/69-11 в частині дострокового припинення повноважень голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" ОСОБА_1 та дострокового припинення дії контракту від 30 травня 2017 року № 79-3/1-1, укладеного ним і ПАТ "Українська залізниця".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" з 17 листопада 2017 року.
Стягнено з ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 872 028,99 грн.
Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" з 17 листопада 2017 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звільнено у період тимчасової непрацездатності, що не допускається згідно з вимогами частини третьої статті 40 КЗпП України.
Не погодившись із таким рішенням, його в апеляційному порядку оскаржили ПАТ "Українська залізниця" і ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод".
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про відмову від позову в частині позовних вимог про поновлення на роботі, мотивуючи її тим, що строк дії укладеного з ним контракту закінчився 10 квітня 2018 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову в частині позовних вимог про поновлення на роботі. Визнано нечинним рішення Печерського районного суду м. Києва
від 1 серпня 2018 року щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" з 17 листопада 2017 року і закрито провадження у справі у відповідній частині.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" задоволено, апеляційну скаргу ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" - задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 1 серпня 2018 року в частині визнання незаконним та скасування рішення ПАТ "Українська залізниця" від 16 листопада 2017 року № 69-3/69-11 щодо дострокового припинення повноважень голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" ОСОБА_1 та дострокового припинення дії укладеного із ним контракту від 30 травня 2017 року № 70-3/1-1, а також в частині стягнення з ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод"середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у позові.
Суд апеляційної інстанції встановив наявність обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції і зазначив, що саме лише оспорення рішення ПАТ "Українська залізниця" від 16 листопада 2017 року № 69-3/69-11 про дострокове припинення дії контракту від 30 травня 2017 року № 70-3/1-1 за відсутності вимоги про поновлення на роботі є неналежним способом захисту порушених прав працівника. Дійшовши висновку, що зазначене рішення прийняте уповноваженою особою, та врахувавши відмову ОСОБА_1 від позовної вимоги про поновлення на роботі, апеляційний суд не встановив підстав для задоволення позову.
Висновки суду першої інстанції щодо поширення дії частини третьої статті 40 КЗпП України на спірні правовідносини суд апеляційної інстанції вважав помилковими та вказав, що дана норма міститься у статті, яка врегульовує порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Зміст поняття "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" розкрито у пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статтях 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Нормативне тлумачення пунктів 4 та 8 частини першої статті 36, частини третьої статті 40, частини третьої статті 41, статей 40, 41 КЗпП України, на думку апеляційного суду, дає підстави для висновку, що на припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, частина третя статті 40 КЗпП України не поширює дію. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважав, що тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 у день звільнення не має правового значення для вирішення цієї справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просив постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції
статті 367 ЦПК України, оскільки суд вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги. На думку заявника, подання ним заяви про відмову від позову у частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі не надає апеляційному суду підстав для виходу за межі своїх повноважень.
Заявник вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд до апеляційного суду, а саме розгляд у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що скасування рішення ПАТ "Українська залізниця" від 16 листопада
2017 року № 69-3/69-11 про дострокове припинення дії контракту від 30 травня 2017 року № 70-3/1-1 за відсутності вимоги про поновлення на роботі є неналежним способом захисту порушених прав працівника.
Позиція інших учасників справи
У травні 2019 року представник АТ "Укрзалізниця" - адвокат Кузьміна Г. А. та представник ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод"- адвокат Мальчев В. Є. подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1, у яких послалися на безпідставність її доводів та відповідність висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 4 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що правовідносини між ПАТ "Українська залізниця" та ОСОБА_1 виникли у зв`язку з укладенням 20 квітня 2017 року контракту № 1.
Додатковою угодою № 70-3/1-1 від 30 травня 2017 року сторони погодили внести зміни до контракту № 1 у спосіб викладення його у новій редакції, наслідком чого стало укладення 30 травня 2017 року контракту № 70-3/1-1.
Суди встановили, що відповідно до вказаного контракту ОСОБА_1 призначено на посаду голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод", акціонером якого є ПАТ "Українська залізниця", на строк з 30 травня 2017 року до 10 квітня 2018 року.
10 листопада 2017 року відбулось засідання наглядової ради ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод", оформлене протоколом № 7. Сьомим питанням порядку денного засідання наглядової ради розглянуто звіт правління про результати роботи товариства за 9 місяців 2017 року (з порівняльним аналізом за останні 3 роки), на якому встановлено негативні тенденції діяльності товариства, зростання збитків до 31 500 000 грн, збільшення рівня кредиторської заборгованості до 295 000 грн, невиконання планових робочих завдань. Роботу правління визнано незадовільною, а пояснення з приводу невиконання планових показників та причин збиткової діяльності - необґрунтованими.
16 листопада 2017 року відбулось засідання правління ПАТ "Укрзалізниця", оформлене протоколом № Ц-57/104, на якому ухвалено достроково припинити повноваження голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" ОСОБА_1 та достроково припинити дію контракту від 30 травня 2017 року № 70-3/1-1, укладеного ПАТ "Укрзалізниця" та ОСОБА_1,
з 17 листопада 2017 року через невиконання обов`язків, покладених на нього контрактом, а саме щодо безпосередньої організації і забезпечення ефективної і прибуткової діяльності ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод".
16 листопада 2017 року прийнято рішення акціонера ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" № 69-3/69-11, пунктом 1 якого вирішено достроково припинити повноваження голови правління ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" ОСОБА_1 з 17 листопада 2017 року (останній робочий день) через невиконання обов`язків, покладених контрактом, а саме щодо безпосередньої організації і забезпечення ефективної і прибуткової діяльності ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод".
Суди встановили, що рішення, прийняте на засіданні правління
ПАТ "Укрзалізниця", відповідно до статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства" та пункту 10.2 статуту ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" має статус протоколу загальних зборів товариства.
20 листопада 2017 року за підписом новопризначеного голови правління
ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" видано наказ № 1252ос, згідно із яким ОСОБА_1 звільнено з 20 листопада 2017 року на підставі, передбаченій їй контрактом, згідно із пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Із наказом ОСОБА_1 ознайомлено того ж дня, що засвідчено особистим його підписом, поруч з яким приписано - "хворію".
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року