ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 522/3693/15-ц
провадження № 61-39735ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
позивач за об`єднаним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за об`єднаним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_3,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Носкіною Іриною Миколаївною, на постанову апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 червня 2011 року в місті Одесі на перехресті вулиць Канатна та Італійський бульвар сталася дорожньо-транспортна пригода за участю керованого ОСОБА_3 автомобіля марки "Mersedes", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, та керованого ОСОБА_2 автомобіля марки "Chevrolet", реєстраційний номер НОМЕР_2 . Пославшись на вину водія ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 після уточнення вимог просив стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням належного йому автомобіля марки "Mersedes", реєстраційний номер НОМЕР_1, 127 746,94 грн майнової шкоди, інфляційні втрати в сумі 28 104,32 грн, 3% річних в сумі 2 225,94 грн та моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10 червня 2011 року в місті Одесі на перехресті вулиць Канатна та Італійський бульвар сталася дорожньо-транспортна пригода за участю керованого ним автомобіля марки "Chevrolet", реєстраційний номер НОМЕР_2, та керованого ОСОБА_3 автомобіля марки "Mersedes", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вказував на те, що винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є водій ОСОБА_3, який керував належним ОСОБА_1 автомобілем "Mersedes", реєстраційний номер НОМЕР_1, без документів на право управління транспортним засобом.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням належного йому автомобіля "Chevrolet", реєстраційний номер НОМЕР_2, 30 634,96 грн та 10 000 грн на відшкодування моральної.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 березня 2015 року позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції та мотиви їх прийняття
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2016 року, ухваленим у складі судді Нікітіної С. Й., у задоволенні позовів відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовів, суд першої інстанції виходив з того, щопід час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10 червня 2011 року, мала місце взаємодія кількох джерел підвищеної небезпеки. Сторонами не надано доказів вини учасників дорожньо-транспортної пригоди та не вчинено жодних процесуальних дій, направлених на встановлення особи, винної у даній в дорожньо-транспортній пригоді.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2017 року скасовано в частині вирішення позову ОСОБА_1, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції
Короткий зміст останнього судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2016 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, відшкодування моральної шкоди скасовано з ухваленням у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 116 890,54 грн, інфляційні втрати за період з 12 січня 2012 року до 1 березня 2015 року в сумі 25 715,26 грн, 3% річних від простроченої суми за період з 3 червня 2014 року до 1 березня 2015 року в сумі 2 225,94 грн, а всього 144 831,74 грн, а також 5 000 грн на відшкодування моральної.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, апеляційний суд вказував на те, що обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10 червня 2011 року, сторонами не оспорюються, як і не оспорюється, що її учасниками були водій ОСОБА_3 , який керував належним ОСОБА_1 автомобілем "Mersedes", реєстраційний номер НОМЕР_1, та водій ОСОБА_2, який керував автомобілем "Chevrolet", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Суд апеляційної інстанції зазначав, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який порушив вимоги пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху, що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в тому числі й постановою суду у справі про адміністративне правопорушення. Оскільки діє презумпція вини завдавача шкоди і ОСОБА_2 як особа, до якої як до завдавача шкоди заявлено вимоги, не довів, що шкоди завдано не з його вини, підстави для звільнення ОСОБА_2 від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду (майнову та моральну) відсутні. Також вказував, що призначену судову автотехнічну експертизу для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди та відповідності дій учасників такої пригоди Правилам дорожнього руху проведено не було і при повторному перегляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 відповідне клопотання не заявляв, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не спростував презумпцію вини завдавача шкоди належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами.
У частині вирішення позову ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції справу не переглядав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат Носкіна І. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила постанову апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, постанова апеляційного суду ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник вказувала на невстановлення апеляційним судом фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, ненадання належної оцінки зібраним у справі доказам, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення справи. Також зазначала, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи, оскільки належних і допустимих доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди матеріали справи не містять, тому правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої останньому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не було.
Крім того, заявник наголошує, що апеляційний перегляд справи відбувся без участі ОСОБА_2 та його представників, незважаючи на подані представниками клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин. Так, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надав суду клопотання про відкладення справи у зв`язку із занятістю в іншому судовому засіданні, на підтвердження чого надав судову повістку, а представник ОСОБА_5 надала суду копію наказу про відрядження. Вважає, що такими діями суд апеляційної інстанції позбавив ОСОБА_2 можливості захистити свої права належним професійним чином і реалізувати свої процесуальні права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 5 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і цією ж ухвалою зупинено виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами встановлено, що 10 червня 2011 року біля 20 год20 хв на перехресті вулиць Канатної та Італійського бульвару в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були водій ОСОБА_3, що керував належним ОСОБА_1 автомобілем "Mersedes", реєстраційний номер НОМЕР_1, та водій ОСОБА_2, що керував автомобілем "Chevrolet", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 5 січня 2012 року провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Мотивувальна частина цієї постанови містить висновок про неможливість на підставі наданих суду доказів встановити вину будь-кого з водіїв у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 7 лютого 2012 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 вказана постанова Приморського районного суду міста Одеси від 5 січня 2012 року залишена без змін. Виключено з її мотивувальної частини висновок про неможливість встановлення вини будь-кого з водіїв у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не складався.
Згідно з висновком № 138 від 21 липня 2011 року експертного автотоварознавчого дослідження визначення розміру майнової шкоди, завданої власнику автомобіля "Mersedes", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір майнової шкоди визначено в сумі 116 890,54 грн.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 25 вересня 2014 року за клопотанням представника ОСОБА_2 призначено судову автотехнічну експертизу. Згідно з повідомленням № 5741 від 22 грудня 2014 року судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз клопотання експерта про надання для огляду об`єктів дослідження не виконано, експертизу не проведено.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.