ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа №280/4299/18
адміністративне провадження №К/9901/3263/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №280/4299/18
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Вишнякової Ірини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сафронової С.В., суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - ДВБ НП України), в якому, з урахуванням уточнень, просив:
1.1. визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ від 27.08.2018 №398 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, винесений ДВБ НП України;
1.3. визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу від 17.09.2018 №160 о/с, винесений ДВБ НП України, про призначення підполковника поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим відділу моніторингу та зонального контролю Запорізького управління та звільнення його з посади заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління;
1.4. поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління ДВБ НП України;
1.5. стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь позивача грошову компенсацію за час вимушеного перебування на посаді оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Запорізького управління ДВБ НП України, яка дорівнює різниці між посадовими окладами.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно прийнято оскаржуваний наказ про його звільнення з посади заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління ДВБ НП України. Зазначав, що твердження відповідача про порушення позивачем Порядку використання транспортних засобів Національної поліції України не відповідає дійсності, оскільки позивач на законних підставах користувався транспортним засобом Volkswagen Passat, який був за ним закріплений. Вказував, що нічний виїзд на вказаному транспортному засобі 26.07.2018 було здійснено у зв`язку із виникненням службової необхідності по зібранню інформації відносно працівників патрульної поліції, в свою чергу про зазначену обставину позивач планував повідомити керівника підрозділу зранку та зробити відповідний запис у дорожньому листі транспортного засобу. Також, позивач вказував на ту обставину, що оскільки позивач користується вказаним транспортним засобом періодично, то не володіє вичерпною інформацією про підстави знаходження інших номерних знаків у багажному відділенні автомобіля, проте, зазначені обставини не були враховані під час прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 на час прийняття оскаржуваних наказів, обіймав посаду заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління ДВБ НП України, спеціальне звання - підполковник поліції.
3.1. 31 липня 2018 начальником ДВБ видано наказ №352 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці про результати перевірки стану оперативно-службової діяльності, дисципліни та законності у Запорізькому управлінні від 30.07.2018, щодо можливих неправомірних дій заступника начальника Управління - начальника відділу оперативних розробок підполковника поліції ОСОБА_1, призначено службове розслідування.
3.2. Крім того, 31.07.2018 начальником ДВБ видано наказ №131 о/с "По особовому складу", яким відповідно до частини 1 статті 70 Закону України "Про Національну поліцію" відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) підполковника поліції ОСОБА_1 (0064907) заступника начальника Управління - начальника відділу оперативних розробок підполковника поліції.
3.3. За висновками службового розслідування: заступника начальника управління-начальник відділу оперативних розробок Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_1 звільнити з посади.
3.4. Наказом начальника ДВБ НП України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 27.08.2018 №398 до заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління ДВБ НП України підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
3.5. Наказом начальника ДВБ НП України від 17.09.2018 №160 о/с "По особовому складу", відповідно до абзацу 5 пункту 3 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію", призначено підполковника поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим відділу моніторингу та зонального контролю Запорізького управління з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши його з посади заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління, з 17.09.2018.
3.6. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади та призначення на посаду оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Запорізького управління, звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року позов задоволено частково.
4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 27 серпня 2018 року №398 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
4.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 17 вересня 2018 року №160 о/с "По особовому складу" про призначення підполковника поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим відділу моніторингу та зонального контролю Запорізького управління та звільнення його з посади заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 17 вересня 2018 року.
4.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 18 вересня 2018 року.
4.4. Зобов`язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити грошове забезпечення, яке дорівнює різниці між посадовими окладами на посаді оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Запорізького управління та на посаді заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України за період з 18 вересня 2018 року по 12 лютого 2019 року.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем під час накладення на позивача стягнення не було належним чином досліджено тяжкість проступку, особу порушника, відсутність діючих стягнень, що призвело до накладення на позивача надмірного стягнення у вигляді звільнення з посади. Під час прийняття оскаржуваного наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідачем не дотримано принципу співмірності між допущеним проступком та накладеним стягненням.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
5.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що будь-яких доказів, які б спростовували висновки службового розслідування та наведені в оскаржуваних у цій справі позивачем наказах, судом не встановлено, що в свою чергу є підставою вважати спірні накази Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 27 серпня 2018 року №398 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 17 вересня 2018 року №160 о/с "По особовому складу" обґрунтованими і законними.
IV. Касаційне оскарження
6. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
6.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення про правомірність обраного відповідачем дисциплінарного стягнення до позивача не враховано заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.
6.2. У зв`язку із наведеним відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
8. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
9.1. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
10. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
11. Частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
12. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
13. За приписами частини 2 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
14. Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
15. Частиною 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
16. Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), норми якого застосовуються до поліцейських до набрання чинності Дисциплінарним статутом Національної поліції України, визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
17. Згідно з статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
18. Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
19. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
20. Статтею 14 Дисциплінарного статуту, зокрема, передбачено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
21. Положення статей 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію" та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
VI. Позиція Верховного Суду
22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 на час прийняття оскаржуваних наказів, обіймав посаду заступника начальника управління - начальника відділу оперативних розробок Запорізького управління ДВБ НП України із спеціальним званням - підполковник поліції, а підставою для прийняття оскаржуваних позивачем у цій справі наказів Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 27 серпня 2018 року №398 та від 17 вересня 2018 року №160 о/с - стали результати службового розслідування, проведеного згідно виданого начальником ДВБ з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці про результати перевірки стану оперативно-службової діяльності, дисципліни та законності у Запорізькому управлінні від 30.07.2018, щодо можливих неправомірних дій заступника начальника Управління - начальника відділу оперативних розробок підполковника поліції ОСОБА_1 - наказу №352 від 31 липня 2018 "Про призначення та проведення службового розслідування", одночасно з яким 31.07.2018 начальником ДВБ було видано також наказ №131 о/с "По особовому складу", яким відповідно до частини 1 статті 70 Закону України "Про Національну поліцію" підполковника поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) заступника начальника Управління - начальника відділу оперативних розробок підполковника поліції.