ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 560/1014/19
касаційне провадження № К/9901/19672/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року (прийняту в складі колегії: головуючого судді - Майстера П.М., суддів Блонського В.К., Шевчука О.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (прийняту в складі колегії: головуючого судді - Моніча Б.С., суддів Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.) у справі №560/1014/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" до старшого слідчого органів внутрішніх справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області Столярчука Вадима Вікторовича, прокурора прокуратури Хмельницької області Дацюк Ірини Володимирівни, Слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурки Світлани Володимирівни про визнання протиправними дій та дозволу,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
04 квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" (далі - позивач або ТОВ "Хмельницькі барви") звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до старшого слідчого органів внутрішніх справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області Столярчука Вадима Вікторовича (далі - відповідач-1), прокурора прокуратури Хмельницької області Дацюк Ірини Володимирівни (далі - відповідач-2), слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурки Світлани Володимирівни (далі - відповідач-3), в якому просило:
визнати протиправними дії старшого слідчого органів внутрішніх справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області Столярчука В.В., який не маючи компетенції (повноважень) на призначення перевірки ТОВ "Хмельницькі барви", та не маючи компетенції звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про дозвіл на проведення позапланової перевірки, 12 жовтня 2016 року звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням про дозвіл на проведення позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви";
визнати протиправними дії прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області Дацюк І.В., яка не маючи компетенції (повноважень) погоджувати клопотання про дозвіл на проведення позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви", здійснила 12 жовтня 2016 року погодження клопотання про дозвіл на проведення позапланової перевірки, яке не передбачено кримінально-процесуальним законом, та складене слідчим за відсутності у нього необхідної компетенції (повноважень);
визнати протиправним дозвіл, наданий 13 жовтня 2016 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Буркою С.В., на проведення у кримінальному провадженні №32016240000000024 позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви", як такий, що наданий за відсутності компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволено клопотання слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурки С.В. та закрито провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
12 липня 2019 року на електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Хмельницькі барви" та 15 липня 2019 року на адресу суду надійшла тотожна касаційна скарга, в якій скаржник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
11 вересня 2019 року справа № 560/1014/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року задоволено клопотання ТОВ "Хмельницькі барви" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2020 року справу №560/1014/19 повернуто на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 листопада 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи, проведеного у зв`язку із звільненням у відставку судді Саприкіної І.В. і перебуванням у відпустці судді Стародуба О.П., визначено наступний склад суду (головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Бевзенко В.М., Шарапа В.М.).
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 жовтня 2016 року старший слідчий з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області Столярчук В.В. звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Хмельницької області Дацюк І.В., про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви".
Позивач вважає, що відповідачі не мали повноважень на вчинення вказаних вище дій, відтак такі дії відповідачів та наданий 13 жовтня 2016 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Буркою С.В. дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №32016240000000024 позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви", позивач вважає протиправними, тому звернувся до суду із вказаним позовом за захистом порушених прав.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що 12 жовтня 2016 року старший слідчий з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області Столярчук В.В. звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Хмельницької області Дацюк І.В., про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви".
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Буркою С.В. у справі №686/20139/16-к від 13 жовтня 2016 року задоволено клопотання слідчого Столярчука В.В. та наданий дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №32016240000000024 позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви", проведення якої доручено працівникам ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.
Постановою Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 27.10.2018 закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016240000000024 від 05.07.2016.
Вважаючи протиправними такі дії відповідачів та наданий 13 жовтня 2016 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Буркою С.В. дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №32016240000000024 позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви", позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки в ньому зачіпаються правовідносини, що за своєю природою відносяться до кримінально-правових та жодним чином не випливають з владних (управлінських) функцій відповідачів у цій справі, адже під час досудового слідства вони здійснюють визначені лише Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) повноваження, що виключає компетенцію адміністративного суду перевіряти правомірність таких дій.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
За позицією скаржника цей спір підлягає розгляду адміністративними судами, оскільки кримінальне провадження припинено на підставі визначеного законом процесуального рішення, а саме, постанови старшого слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області від 27 жовтня 2018 року.
Також скаржник стверджує, що кримінальне провадження припинено на підставі визначеного законом процесуального рішення, тому розгляд будь-яких скарг за правилами кримінального судочинства став неможливим з 27 жовтня 2018 року.
З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року справа № 802/1335/17-а зазначає, що цей позов має розглядатися судом адміністративної юрисдикції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 - старший слідчий органів внутрішніх справ Столярчук В.В. зазначив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав і справа не має розглядатися в межах адміністративного судочинства. Також Столярчук В.В. у відзиві на касаційну скаргу наголошує, що відповідачі у даній справі не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють публічно-владні управлінські функції, а тому оскаржувані процесуальні рішення судів попередніх інстанцій прийняті законно та обґрунтовано і просив залишити їх без змін.
Відповідач-2 - прокурор прокуратури Хмельницької області Дацюк І.В. у відзиві на касаційну скаргу зазначила, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Вважає рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі, яке було залишено без змін судом апеляційної інстанції, таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги ТОВ "Хмельницькі барви" їх правильність не спростовують. Відповідач-2 просила залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Відповідач - 3 правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Верховний Суд виходить з такого.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно із статтею 13 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Регламентована у статті 13 Конвенції гарантія встановлює загальний фундаментальний принцип, відповідно до якого кожна людина і громадянин, які вважають порушеним своє право, визначене Конвенцією, повинні мати реальну можливість у межах національних правових процедур домогтися ретельної перевірки відповідних доводів компетентними органами, в разі їх підтвердження - констатації протиправності відповідних рішень, дій або бездіяльності представників держави, анулювання юридичних наслідків вищезазначених рішень або дій, припинення свавільного обмеження прав, за наявності підстав - також відшкодування шкоди і притягнення винних до відповідальності.
Визначення конкретних способів здійснення такої можливості є прерогативою національного законодавства, яке при регламентації юридично значущих дій завжди обмежує можливість їх вчинення певними правилами. Встановлення й застосування відповідних правил щодо реалізації прав на справедливий судовий розгляд та юридичний захист не суперечать вимогам статей 6, 13 Конвенції, якщо тільки вони не призводять до нівелювання самого змісту зазначених прав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.