ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 560/1341/19
адміністративне провадження № К/9901/363/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Калашнікової О.В., Соколова В.М.
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року (у складі головуючого судді Козачок І.С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Курка О.П., суддів Білої Л.М., Гонтарука В.М.)
у справі №560/1341/19
за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Національна академія)
до ОСОБА_1
про стягнення витрат.
I. РУХ СПРАВИ
1. Національна академія звернулася з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з нього витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 157127,43 грн.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, позовні вимоги задоволено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій установлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника Національної академії №45-КС від 5 серпня 2017 року зарахований на навчання до Національної академії, а наказом №204 від 15 серпня 2017 року зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення з 15 серпня 2017 року.
5. Між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та ОСОБА_1 15 серпня 2017 року укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач, зокрема, зобов`язувався сумлінно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.
6. У березні 2019 року ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів академії у зв`язку з небажанням продовжувати навчання, власноруч підписавши зобов`язання відшкодувати всі витрати на утримання у навчальному закладі.
7. Згідно з наказом начальника академії №10-КС від 19 березня 2019 року з ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та направлено в розпорядження Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України.
8. Наказом №70 від 19 березня 2019 року відповідача виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, а також зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії в сумі 161222,51 грн.
9. Відповідно до вимог Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №964 від 12 липня 2006 року (далі - Порядок №964), Національна академія підготувала та вручила відповідачу довідку-розрахунок №27 від 19 березня 2019 року про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії в сумі 161222,51 грн, які були частково погашені в сумі 4095,08 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості склав 157127,43 грн, відповідно до довідки №283 від 2 квітня 2019 року.
10. ОСОБА_1 з розрахунком був згідний та зобов`язувався відшкодувати, про що власноруч зазначив у рапорті.
11. Витрати, пов`язані з утриманням відповідача в Національній академії складаються з витрат на: грошове забезпечення 156694 грн 1 коп.; продовольче забезпечення 3359 грн 94 коп.; медичне забезпечення 16 грн 50 коп.; спожиті комунальні послуги та енергоносії 1152 грн 6 коп.
12. У зв`язку з невідшкодуванням відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням в академії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, в разі дострокового розірвання контракту, не відшкодував у повному обсязі кошти, які витрачені на його утримання.
14. Крім того суд апеляційної інстанції констатував, що при укладенні контракту між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, ОСОБА_1 не повідомляв про наявні в нього пільги щодо навчання, а саме не подавав заяви із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, що визначено пунктом 8 Порядку та умов надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №975 від 23 листопада 2016 року.
15. Також суд апеляційної інстанції, досліджуючи правосуб`єктність Національної академії стосовного подання позову у цій справі встановив, що Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних відносинах, а Національна академія є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Національної академії виключно на утримання курсантів.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що позивач у цій справі є неналежним, оскільки до суду звернувся навчальний заклад, якого чинним законодавством не наділено повноваженнями на звернення до суду з вимогою про повернення витрат за навчання на користь Міністерства оборони України.
17. Вважає, що якщо відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням відбувається виключно Міністерству оборони України, то відповідно останнє і має звертатись до суду з позовом про повернення таких витрат.
18. В контексті цього аргументу відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій у порушення пунктів третього та шостого частини четвертої статті 246 КАС України не надано оцінки щодо належності позивача та норм права, якими обґрунтовується ця позиція.
19. Також, як вважає скаржник, йому як учаснику бойових дій в зоні АТО надано право навчатись у будь-якому вищому навчальному закладі за рахунок державного бюджету, а тому стягнення з нього коштів є неправомірним, у тому числі й у випадку дострокового завершення такого навчання.
20. Зауважує, що на час навчання та розірвання контракту він вже мав статус учасника бойових дій, а тому користувався наданими державною пільгами у безкоштовному навчанні. Стверджує, що в суді апеляційної інстанції просив витребувати у позивача документи, які він подавав до навчального закладу: заяви про допуск його до участі конкурсному відборі на денну форму навчання разом з додатками та іншими документами. Однак, суд апеляційної інстанції ніяким чином не відреагував на цю вимогу.
21. Серед іншого, відповідач звертає увагу, що з урахування пільг, як учаснику АТО він звільнений від оплати як за навчання, так і за проживання в учнівських та студентських гуртожитках, а отримувана ним заробітна плата за проходження військової служби за контрактом не пов`язана з навчанням, оскільки він перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині А2641 та проходив навчання без відриву від служби.
22. Також стверджує, що він не відшкодовував добровільно частину витрат у розмірі 4095,94 грн, натомість позивач сам утримав зазначену суму в рахунок погашення заборгованості.
23. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, незважаючи на те, що він у відзиві на позовну заяву він просив розглядати справу за його участю.
24. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що наказом відповідача №10-КС від 19 березня 2019 року його увільнено від займаної посади, а ухвала про "порушення провадження" у цій справі датована 17 травня 2019 року, а отже позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду з позовною заявою. При цьому відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19.
25. Позивач, у своєму відзиві на касаційну скаргу повністю погоджується з мотивами оскаржуваних судових рішень, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
27. Предметом спору в справі, що розглядається, є правомірність стягнення витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, відрахованого з вищого навчального закладу через небажання продовжувати навчання.
28. Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
29. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу визначено Порядком №964.
30. Відповідно до пункту 2 Порядку №964 витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
31. Згідно з пунктом 3 цього Порядку відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
32. За приписами пункту 4 Порядку №964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
33. Судами попередніх інстанцій установлено, що 19 березня 2018 року між позивачем та відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України через небажання останнього продовжувати навчання та відраховано його з числа курсантів, а також виключено зі списків особового складу Національної академії, знято з усіх видів забезпечення і зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії в сумі 161222,51 грн, із якими відповідач погодився та зобов`язався відшкодувати такі до 19 квітня 2019 року.