ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа №400/2654/19
адміністративне провадження №К/9901/18311/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Калашнікової О.В., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,)
у справі №400/2654/19
за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"
до ОСОБА_1
про відшкодування витрат.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - Військовий інститут) звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту 157213,88 грн на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у навчальному закладі.
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року скасовано, адміністративний позов Військового інституту до ОСОБА_1 про відшкодування витрат залишено без розгляду.
4. У поданій касаційній скарзі Військовий інститут із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника гвардійського факультету військової підготовки імені Верховної Ради Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (по навчальному процесу) №432 від 18 серпня 2016 року зараховано сержанта ОСОБА_1 за контрактом на навчання на перший курс гвардійського факультету військової підготовки імені Верховної Ради Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
6. Відповідно до наказу начальника гвардійського факультету військової підготовки імені Верховної Ради Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (по стройовій частині) №195 від 30 серпня 2016 року зараховано сержанта ОСОБА_1 в списки особового складу факультету та на всі види забезпечення сержанта військової служби за контрактом з 30 серпня 2016 року.
7. Між Міністерством оборони України в особі начальника факультету та сержантом ОСОБА_1 30 серпня 2016 року укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
8. За умовами абзацу п`ятого пункту першого укладеного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
9. Відповідач, у зв`язку з небажанням проходити в подальшому військову службу на офіцерських посадах, подав 13 листопада 2017 року рапорт про відрахування його з числа курсантів факультету військової підготовки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
10. Наказом начальника гвардійського факультету військової підготовки імені Верховної Ради Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (по стройовій частині) №301 від 20 грудня 2017 року відраховано з числа курсантів сержанта ОСОБА_1, курсанта 2-го курсу за спеціальністю "Озброєння та військова техніка", а наказом №24-К від 20 грудня 2017 року, у зв`язку з розірванням контракту, достроково розірвано контракт про навчання та звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом "и" частини шостої та пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту), виключено із списків особового складу та знято з продовольчого забезпечення з 20 грудня 2017 року і направлено для зарахування на військовий облік до Заводського РВК м. Миколаїв.
11. Також відповідно до зазначеного вище наказу №301 відповідача зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням під час проходження військової служби (навчання) на факультеті в сумі 157 213,88 грн.
12. Крім того, судами установлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 березня 2019 року у справі №487/2455/18 позов Військового інституту задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 157213 грн витрат на відшкодування його утримання.
13. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 березня 2019 року скасовано, провадження в цивільній справі за позовом Військового інституту до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, закрито та роз`яснено позивачу, що він може звернутися з позовом в порядку адміністративного судочинства.
14. У зв`язку з невідшкодуванням відповідачем позивачу вартості навчання, останній звернувся до суду із цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
15. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що спір у цій справі відноситься до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень частини п`ятої статті 122 КАС України встановлено місячний строк звернення до суду з цим позовом.
16. В свою чергу, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовом та не повідомив суду поважних причин пропуску вказаного процесуального строку.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що на момент відрахування відповідача з числа курсантів, спори цієї категорії вирішувались в порядку цивільного судочинства в межах строку позовної давності три роки.
18. При цьому позивач посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 3 серпня 2011 року у справі №6-5197св10, згідно з якою спір у справі, яка розглядається, випливає із договірних відносин між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюється Цивільним кодексом України.
19. Однак постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №723/18/17 вирішено відійти від попередньої практики, оскільки вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
20. Зазначена постанова Великої Палати Верховного Суду на теперішній час стала відправною точкою для спрямування наявних позовних матеріалів до адміністративних судів.
21. Отже, наголошує автор касаційної скарги, пропуск встановленого строку звернення до адміністративного суду зумовлено лише тим, що до існування постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №723/18/17 позови Військового інституту розглядались виключно за правилами цивільного судочинства та в межах трирічного строку позовної давності.
22. Позивач вважає, що за таких обставин не може бути позбавлений права захисту майнових інтересів.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
24. Спірним на стадії касаційного провадження у справі, що розглядається, є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом.
25. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі №1.380.2019.001198 (постанова від 16 жовтня 2019 року) спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.