1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 805/4460/18-а

адміністративне провадження № К/9901/32010/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,



розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2018 року (головуючий суддя Толстолуцька М.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (головуючий суддя Арабей Т.Г., судді - Блохін А.А., Казначеєв Е.Г.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №497" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 497" (далі - ТОВ "Аптека № 497") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області), яке є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просило поновити строк звернення до суду з цим позовом; визнати протиправним та скасувати рішення від 28 серпня 2015 року № 57 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача.



Позов обґрунтовано безпідставністю прийняття контролюючим органом 28 серпня 2015 року оскаржуваного рішення № 57 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав неподання ТОВ "Аптека № 497" протягом 12 звітних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість, оскільки позивач не подавав вказаної звітності до контролюючого органу протягом 12 місяців у період з 1 серпня 2014 року по 31 липня 2015 року з поважних причин (форс - мажорні обставини), що підтверджено Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України від 12 вересня 2014 року, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 1 липня 2014 року платнику податків при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 серпня 2015 року № 57 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Аптека "№497".

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема, у касаційній скарзі відповідач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, оскільки позивач як платник податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, а тому оскаржуване рішення прийняте на підставі норм Податкового кодексу України. Також вказувало, що податкова звітність не є тотожною фінансовій звітності, що унеможливлює застосування до такої положень Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Разом з касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області було подано клопотання про заміну відповідача у цій справі з ГУ ДФС у Донецькій області на його правонаступника - ГУ ДПС у Донецькій області.



Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України утворено ГУ ДПС у Донецькій області до якого приєдналося ГУ ДФС у Донецькій області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну фіскальну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені у Положенні про ДПС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227.

ГУ ДПС у Донецькій області зареєстровано як юридичну особу і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за кодом 43142826.

За змістом статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

ТОВ "Аптека № 497" скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Аптека №497" з 14 травня 1998 року було зареєстровано платником податку на додану вартість (код ЄДРПОУ 22037311).

Позивач знаходився на обліку в Єнакіївській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Згідно з наказом Державної фіскальної служби України від 7 листопада 2014 року №256 "Про переміщення та закінчення простою" функціональні обов`язки територіального органу, що знаходиться на тимчасово неконтрольованій території було покладено на ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області.

ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області 28 серпня 2015 року прийнято рішення № 57 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Аптека №497".

Правовою підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість податковим органом визначено підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України - особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.

Вказане рішення позивач не отримував, про наявність останнього йому стало відомо з матеріалів кримінального провадження №32016050000000007 від 24 лютого 2016 року, а саме з повідомлення про підозру від 13 березня 2018 року відносно директора ТОВ "Аптека №497" ОСОБА_1, у зв`язку з чим до контролюючого органу було надіслано адвокатські запити.



Відповідачем 18 квітня 2018 року на запит було направлено лист № 259/05-14-08-01-13 та рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Отримавши рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28 серпня 2015 року № 57, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним, та про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 28 серпня 2015 року № 57 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Аптека №497 суд першої інстанції виходив з того, що наявний у позивача сертифікат Торгово-промислової палати України засвідчує факт наявності обставин непереборної сили на території, де здійснює господарську діяльність та обліковується позивач, що виключає підстави для застосування до нього негативних наслідків за несвоєчасне виконання зобов`язань із подання податкової звітності.

Зазначена позиція підтримана Першим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 Податковий кодекс України (далі - ПК України) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.


................
Перейти до повного тексту