ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 240/144/19
адміністративне провадження № К/9901/29116/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
Судді-доповідача: Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (суддя Попова О.Г.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року (суддя-доповідач: Драчук Т.О., судді: Полотнянко Ю.П., Ватаманюк Р.В.)
у справі позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Житомирській області (правонаступник Головне управління ДПС у Житомирській області)
про визнання дій протиправними та скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1, скаржник) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (надалі також - Відповідач; правонаступник Головне управління ДПС у Житомирській області) про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Житомирській області по складанню вимоги по сплаті боргу (недоїмки) в сумі 15421,53 грн та скасування вимоги за № Ф-119569-54 від 08 листопада 2018 року як такої, що винесена з порушенням вимог закону.
Позивач вважає протиправним нарахування податковим органом суми недоїмки за єдиним внеском з огляду на те, що з 2011 року Позивач підприємницької діяльності не провадила, натомість перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 29 листопада 2018 року, що свідчить про те, що обов`язок зі сплати єдиного внеску на час винесення спірної вимоги не припинився.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що особа, яка перебуває на обліку у контролюючому органі в якості платника єдиного соціального внеску несе обов`язок за сплати єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, який підлягає сплаті незалежно від факту провадження підприємницької діяльності та отримання доходу (прибутку).
При цьому суди зауважили, що право на звільнення від сплати єдиного внеску мають фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Позивач до жодної із перелічених вище категорій осіб не належить, а відтак зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
1.4. Вирішення питання щодо розгляду справи та процесуальної заміни сторони
Справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 21 жовтня 2020 року.
У судове сторони не з`явились. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання та неприбуття представників сторін для участі у судовому засіданні, Верховний Суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Головним управлінням ДФС у Житомирській області подано клопотання про заміну Відповідача у справі правонаступником - Головним управлінням ДПС у Житомирській області,.
Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 19 червня 2019 року № 537 (далі - Постанова № 537) утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
Пунктами 3, 4 Постанови № 537 встановлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються.
Згідно з додатками 1, 2 Постанови № 537 утворюється Головне управління ДПС у Житомирській області. Головне управління ДФС у Житомирській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Житомирській області.
Наказом Державної податкової служби України "Про початок діяльності Державної податкової служби України" від 28 серпня 2019 року № 36 розпочато виконання Державною податковою службою функцій і повноважень Державної фіскальної служби України.
Наказом Головного управління ДПС у Житомирській області "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Житомирській області" від 29 серпня 2019 року № 6 розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Житомирській області функцій і повноважень Головного управління ДФС у Житомирській області.
Функції та повноваження ДФС по реалізації державної податкової та державної митної політики припинені на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" та від 4 грудня 2019 року № 1217-р "Питання Державної митної служби".
З урахуванням наведеного, Суд допустив процесуальну заміну Відповідача правонаступником - Головним управлінням ДПС у Житомирській області.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 05 березня 2010 року (номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця: 2 286 000 0000 001127 від 05 березня 2010 року) по 29 листопада 2018 року (номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем: 22860060002001127 від 29 листопада 2018 року). Види діяльності: код КВЕД 20.10.0 Лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини (основний). Стан суб`єкта: припинено.
Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж від 01 квітня 2010 року, ОСОБА_1 як суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа станом на 2010 рік мала статус платника єдиного податку.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28 лютого 2013 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 28 лютого 2013 року складено відповідний актовий запис № 1. Батьки: ОСОБА_3, ОСОБА_1
08 листопада 2018 року контролюючим органом винесено спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-119569-54, відповідно до якої ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 31 жовтня 2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 15421,53 грн та підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня одержання цієї вимоги.
ОСОБА_1 зверталась до Головного управління ДФС у Житомирській області із заявою щодо надання роз`яснень з приводу нарахованої заборгованості, визначеної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року № Ф-119569-54.
Головне управління ДФС України листом вих. № 6336/14/06-30-54-13-21 від 17 грудня 2018 року роз`яснило Позивачу, що громадянин, який зареєстрований як ФОП на загальній системі оподаткування або як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) від такої діяльності, з 01 січня 2017 року має своїм обов`язком визначити базу нарахування ЄСВ у звітному кварталі або в окремому місяці звітного кварталу, при цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більшою максимальної величини бази нарахування ЄСВ на місяць. Не отримання доходу (прибутку) від підприємницької або незалежної професійної діяльності не звільняє такого ФОП або самозайняту особу від обов`язку сплачувати ЄСВ та не є законною підставою для скасування проведених на центральному рівні ДФС України обов`язкових щоквартальних нарахувань із ЄСВ в картках особових рахунків АІС "Податковий блок"
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що з 2011 року підприємницька діяльність нею фактично не здійснювалась з огляду на перебування у декретній відпустці. Як наслідок, вважає, що у неї як у фізичної особи-підприємця, яка не отримувала дохід (не здійснювала підприємницьку діяльність) протягом спірного періоду, обов`язок сплачувати єдиний соціальний внесок не виникає.
У касаційній скарзі Позивач зазначає, що контролюючим органом не було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують виплату доходу. Контролюючий орган не мав у своєму розпорядженні звітності, що має подаватись платниками податків до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів Позивача, що підтверджують виплату доходу, на суму якого нараховується єдиний внесок, а обчислення боргу (недоїмки) здійснено ним на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.
Позивач стверджувала, що з 2012 року фактично припинила підприємницьку діяльність та з того часу не подавала жодних звітів та інших документів до контролюючого органу.
На думку Позивача, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували в повному обсязі доводи Позивача та здійснили вибіркову/недостатню оцінку фактів, викладених у позові.
3.2. Доводи Відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач, покликаючись до норм Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", стверджує про виникнення з дати державної реєстрації суб`єктом підприємницької діяльності обов`язку зі сплати єдиного внеску. При цьому, неотримання підприємцем доходу від провадження підприємницької діяльності зумовлює обов`язок зі сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі, встановленому законом.
Вважає рішення судів попередніх інстанцій такими, що відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства та ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до змісту частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.