ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 807/531/18
адміністративне провадження № К/9901/35912/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Калашнікової О.В., Білак М.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року (суддя Дору Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (судді: Обрізко І.М., Іщук Л. П., Онишкевич Т. В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко Віктора Йосиповича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й. (далі - відповідач, голова суду), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (далі - третя особа, ТУ ДСА в Закарпатській області), в якій просив суд:
1) визнати протиправним та скасувати наказ голови Ужгородського міськрайонного суду №141/02-06 від 10 травня 2018 року, яким позивача відраховано зі штату Ужгородського міськрайонного суду;
2) поновити позивача на посаді судді Ужгородського міськрайонного суду;
3) стягнути заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу;
4) зупинити провадження у справі за цим адміністративним позовом до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі № 11-530сап18 за скаргою на рішення Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року №906/0/15-18.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржуваний наказ виданий на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 10 травня 2018 року №1362/0/15-18, яке прийняте за результатами розгляду подання Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення позивача з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, яка є наслідком розгляду дисциплінарної справи відповідно до незаконного рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 02 жовтня 2017 року №3075/2дп/15-17. Вказаним рішенням дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року №906/0/15-18 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення з посади судді. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення було вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя та Вища рада правосуддя кваліфікували як істотний дисциплінарний проступок. Позивач зазначив, що застосований до нього вид дисциплінарного стягнення за вчинення адміністративного проступку, не пов`язаного зі здійсненням правосуддя, є занадто суворим, відтак непропорційним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року в позові відмовлено повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 02 жовтня 2017 року, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року, встановлено, що дії позивача мають ознаки істотного дисциплінарного проступку та притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді. В подальшому на підставі вказаних рішень 10 травня 2018 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення про звільнення його з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Відтак, наказ Голови Ужгородського міськрайонного суду від 10 травня 2018 року "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_1 " відповідає вимогам законодавства, зокрема, пункту 4 частини першої статті 24 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольним позовні вимоги повністю.
Скаржник стверджує, що оскаржуваний наказ прийнято 10 травня 2018 року, як і рішення Вищої ради правосуддя. Вказана обставина, на переконання скаржника, свідчить про порушення відповідачем законодавчих положень щодо прийняття наказу, зважаючи на ту обставину, що Ужгородський міськрайонний суд не є територіально наближеним до Вищої ради правосуддя настільки, щоб це дозволило отримати відповідне рішення Вищої ради правосуддя.
Позивач вважає, що підставою для винесення подання про звільнення його з посади судді стали обставини, які в порушення вимог законодавства України не встановлені ВРП, тобто з грубим порушенням законодавства.
Позиція інших учасників справи.
Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу до суду не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 листопада 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
31 січня 2017 року ухвалено постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області №308/13202/16-п якою ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців (а.с.59). Вказане рішення залишено без змір постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 27 сінчня 2017 року та набрало законної сили.
02 жовтня 2017 року Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя розглянуто дисциплінарну справу стосовно судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1, відкриту за скаргою прокурора Закарпатської області Гаврилюка Володимира Олеговича та за результатами розгляду винесено рішення №3075/2дп/15-17 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення його з посади судді. Вказаним рішенням встановлено, що дії позивача, які раніше утворювали склад порушення присяги, згідно із чинним законодавством мають ознаки істотного дисциплінарного проступку (а.а.с.37-44).
У подальшому 27 березня 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя №906/0/15-18 залишено без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 02 жовтня 2017 року №3075/2дп/15-17 "Про притягнення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" (а.а.с.31-36).
Позивачем подано до Великої Палати Верховного Суду скаргу на рішення Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року №906/0/15-18. У зв`язку з чим позивачем було подано клопотання про перенесення розгляду питання про звільнення з посади судді до вирішення питання Великою палатою Верховного Суду щодо законності вищевказаного рішення Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року.
Однак вказані клопотання позивача були залишені без задоволення та 10 травня 2018 року Вищою радою правосуддя винесено рішення №1362/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
10 травня 2018 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області прийнято наказ №141/02-06 про відрахування зі штату суду ОСОБА_1 . Згідно констатуючої частини вказаного наказу вбачається, що ОСОБА_1 відраховано зі штату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відповідно до статті 112 та 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на підставі рішення Вищої ради правосуддя №1362/0/15-18 від 10 травня 2018 року, у зв`язку з вчиненням істотного дисциплінарного проступку.
Не погоджуючись із вказаним наказом відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон460-IX).
Згідно з пунктом 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.