ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 380/5202/20
адміністративне провадження № К/9901/25497/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №380/5202/20
за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправними бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року (суд у складі судді-доповідача - Кухар Н.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Гуляка В.В., суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації, в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік відповідно до положень ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
1.2. зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у 2014 році, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням проведених виплат.
2. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху, відповідно до ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169 КАС України, у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду і відсутністю заяви про поновлення такого строку, та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. На виконання вимог вказаної ухвали суду від 07 липня 2020 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку для звернення до суду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що про протиправну бездіяльність відповідача у 2014 році позивач дізнався лише 24.06.2020 року з державного реєстру судових рішень та коли отримав відповідь від відповідача. Також позивач зазначив, що бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
4. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправними бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу відповідно до п.9 ч.4 ст.169, ч.2 ст.123 КАС України.
5. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року виправлено описки в ухвалі судді від 24.07.2020 року про повернення позовної заяви, шляхом внесення виправлень в описову частину цієї ухвали.
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року залишено без змін.
7. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що обставини, викладені позивачем у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, не можна вважати поважними. Твердження апелянта про те, що встановлені Кодексом адміністративного судочинства України строки на звернення до суду не застосовуються у справах, що стосуються соціального захисту населення, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9. Касаційна скарга мотивована тим, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у повному розмірі грошової допомоги до 5 травня є триваючою і тривала до винесення рішення Конституційним Судом України від 27.02.2020 року у справі №3-р/2020. Касатор, із посиланням на практику Верховного Суду, вказує, що строк звернення до суду не застосовується до правовідносин, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальний захист.
10. Верховний Суд ухвалою від 22 жовтня 2020 року відкрив провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою.
11. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
13. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
14. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних.
15. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на наступне.
16. У Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).