РІШЕННЯ
Іменем України
13 листопада 2020 року
Київ
справа №9901/79/19
адміністративне провадження №П/9901/79/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., Смоковича М.І., Стрелець Т.Г.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - Гелхвіідзе Д.Р.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія) в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ від 18 жовтня 2018 року №236/зп-18 (далі - рішення №236/зп-18) в частині затвердження результату іспиту судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за виконання практичного завдання; рішення ВККСУ від 5 листопада 2018 року №1928/ко-18 (далі - рішення №1928/ко-18) про відмову судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 у перегляді рішення Комісії №236/зп-18; зобов`язати відповідача переглянути своє рішення №236/зп-18 та призначити повторне складання другої стадії (виконання практичного завдання) першого етапу кваліфікаційного оцінювання; зобов`язати ВККСУ після встановлення результату етапу кваліфікаційного оцінювання "Складення іспиту" ухвалити рішення щодо допуску судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, з-поміж іншого, вказала на порушення порядку та процедури проведення оцінювання, зокрема проведення практичного завдання, під час якого сталася позаштатна ситуація, в аудиторії вимкнулось світло, внаслідок чого у позивача перестали працювати технічні засоби - ноутбуки. Оскільки іспит (практичне завдання) проводився за допомогою автоматизованих систем з забезпеченням учасників іспиту необхідними технічними засобами та носіями (ноутбуком, який мав доступ до мережі ЛІГА - ЗАКОН та РАДА - ЗАКОН), то вона, як учасник іспиту, втратила можливість приймати в ньому участь. Зазначена позаштатна ситуація тривала близько 20 хвилин. Після відновлення електропостачання практична робота не була збережена в повній мірі, внаслідок чого вона була вимушена виконувати її практично з початку, при цьому доступ до мережі ЛІГА - ЗАКОН та РАДА - ЗАКОН був відсутній до закінчення іспиту (практичного завдання). На зауваження і прохання щодо вирішення позаштатної ситуації, яка склалась, особи, які здійснювали контроль за проведенням іспиту (практичного завдання), реагували упереджено, лякаючи позивача складанням акту щодо неї.
Позивач вважає, що у зазначеній ситуації було грубо порушено пункти 6, 9 розділу І Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання", затверджений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 4 листопада 2016 року №144/зп-16. Водночас вказує, що при виникненні зазначеної позаштатної ситуації, в порушення пункту 14 розділу IV вказаного Порядку, уповноваженими представниками не було складено акт позаштатної ситуації, у зв`язку з чим, практичні роботи були оцінені без врахування цієї обставини. Зазначає, що відповідачем були порушені її права під час складення практичного завдання, у зв`язку із чим бажала повторно пройти відповідний етап кваліфікаційного оцінювання, в якому їй було відмовлено.
З огляду на вказані обставини, ОСОБА_1 вважає що рішення ВККСУ №236/зп-18 є невмотивованим, прийнятим з порушенням вимог частини першої статті 88 Законом України "Про судоустрій і статус суддів", тобто не у спосіб, що визначений законом, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо рішення Комісії №1928/ко-18, то воно, на думку позивача, не містить будь-яких обґрунтованих, нормативно передбачених підстав для його прийняття щодо відмови в перегляді рішення ВККСУ, також Комісією в його мотивувальній частині не надано оцінки та не спростовано наведені позивачем доводи та підстави для перегляду рішення №236/зп-18.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що Комісія на заяву судді Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В. від 24 жовтня 2018 року (надійшла до Комісії 30 жовтня 2018 року) прийняла рішення про відмову у перегляді рішення ВККСУ від 18 жовтня 2018 року №236/зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, оскільки підстави для такого перегляду відсутні. Окрім того, не складення позивачем іспиту і не допуск її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді є наслідком набрання суддею ОСОБА_1 менше 50 відсотків від максимально можливого балу за виконане практичне завдання.
Верховний Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень і матеріали судової справи, встановив таке.
Рішенням Комісії від 7 червня 2018 року №133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, до переліку яких включено суддю Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 .
Також вказаним рішенням призначено проведення 25 липня 2018 року іспиту для 63 суддів місцевих судів (цивільна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, в якому брала участь позивач.
За результатом складення анонімного письмового тестування ОСОБА_1 набрала 62,25 бали, а за виконане практичне завдання отримав 27,5 балів.
Рішенням від 18 жовтня 2018 року №236/зп-18 Комісією затверджено результати складеного суддями 25 липня 2018 року анонімного письмового тестування і практичного завдання, в тому числі і відносно судді ОСОБА_1
24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подано до ВККСУ заяву про перегляд у пленарному складі рішення від 18 жовтня 2018 року №236/зп-18, ухваленого щодо результатів виконаного нею практичного завдання.
Комісія 5 листопада 2018 року прийняла рішення №1928/ко-18, яким відмовила судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 у перегляді рішення ВККСУ від 18 жовтня 2018 року №236/зп -18.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Комісії від 5 листопада 2018 року №1928/ко-18 про відмову судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 у перегляді рішення Комісії від 18 жовтня 2018 року №236/зп-18, колегія суддів виходить з такого.
Так, процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, яка була застосована до позивача, передбачена Законом України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №1402-VIII).
Частинами першою та п`ятою статті 83 Закону №1402-VIII встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 3 листопада 2016 року №143/зп-16 та від 4 листопада 2016 року №144/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення) та Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
Пунктом 1 Розділу І Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.
Розділ ІІІ Положення визначає порядок проведення кваліфікаційного оцінювання.
Кваліфікаційне оцінювання проводиться на підставі заяви судді (кандидата на посаду судді), поданої для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді, або рішення Комісії (пункт 1 Розділу ІІІ Положення).
Пунктами 35, 36, 37 Розділу ІІІ Положення передбачено, що рішення Комісії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для подальшої участі судді (кандидата на посаді судді) у процедурах, передбачених Законом. Рішення Комісії про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої участі судді (кандидата на посаді судді) у процедурах, передбачених Законом. Рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади.
Оцінюючи викладене вище в сукупності, можна зробити висновок, що процедура кваліфікаційного оцінювання є триваючим у часі явищем, яке має свій початок і кінець, визначений приписами Закону №1402-VIII та Положення.
Згідно положень пункту 3 Глави І Розділу IV Порядку, учасник іспиту має право, зокрема, на: належні та безпечні умови проведення іспиту; завчасне отримання інформації про програму іспиту, порядок проведення іспиту, час та місце його проведення тощо; ввічливе та неупереджене ставлення до себе; користування іншими правами відповідно до закону та цього Порядку.
Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" частину другу статті 85 Закону №1402-VIII доповнено четвертим абзацом. Цим абзацом встановлено, що ВККСУ у пленарному складі може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання.
Вказаний закон набрав чинності 5 серпня 2018 року.
Аналіз вказаної норми закону дає підстави для висновку, що перегляд Комісією рішень, прийнятих палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання є додатковою гарантією дотримання принципів об`єктивності та повного з`ясування обставин, які визначені у Регламенті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (затверджений рішенням ВККСУ від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (далі - Регламент). Як випливає з преамбули Регламенту, він визначає порядок роботи Комісії, спрямований на реалізацію повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів", порядок підготовки, розгляду та ухвалення Комісією рішень, а також інші питання процедурної діяльності Комісії.
У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Законом, цим Регламентом та іншими нормативно-правовими актами. Основними засадами діяльності Комісії є: верховенство права, законність, публічність, політична нейтральність, рівність прав учасників засідань, колегіальність ухвалення рішень, незалежність та неупередженість, об`єктивність, повне з`ясування обставин, обов`язковість рішень Комісії, право на оскарження рішень Комісії у передбачених Законом випадках (пункт 1.1. Розділу І Регламенту).
Враховуючи зазначені вище норми Закону №1402-VIII, Положення, Порядку та Регламенту, можна зробити висновок, що перегляд рішення, прийнятого палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання, може бути ініційовано особою, чиїх прав та інтересів воно стосується, зокрема, учасника кваліфікаційного оцінювання.
Відтак звернення судді до Комісії на підставі частини другої статті 85 Закону №1402-VIII є реалізацією ним права, передбаченого законом, про перегляд рішення, яке для ВККСУ набуває зворотного обов`язку з реалізації процедури перегляду такого рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що діяльність Комісії з кваліфікаційного оцінювання судді це триваюча у часі процедура, яка розпочинається відповідним рішенням та закінчується визначеним пунктами 35, 36, 37 Розділу ІІІ Положення рішенням, то реалізація права судді на подання заяви про перегляд рішення колегії, палати щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання, повинна відбутися до винесення одного з рішень:
• про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді;
• про не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді;
• про невідповідність судді займаній посаді.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги те, що частиною п`ятою статті 83 Закону №1402-VIII покладено саме на ВККСУ повноваження з затвердження порядку кваліфікаційного оцінювання, то істотним є обов`язок Комісії визначити порядок реалізації положень частини другої статті 85 Закону №1402-VIII з перегляду рішень, прийнятих палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання.
Така необхідність обумовлена ще й тим, що право на перегляд рішень за наслідком виконаних учасниками іспиту практичних завдань було надано законом до закінчення процедури кваліфікаційного оцінювання, яка визначена Положенням та тривала відносно широкого кола осіб, відносно яких тривала процедура кваліфікаційного оцінювання.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Комісії від 5 листопада 2018 року №1928/ко-18, судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 відмовлено у перегляді рішення ВККСУ від 18 жовтня 2018 року №236/зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання. У мотивувальній частині оскаржуваного рішення вказано, що підстав для перегляду рішення Комісії про затвердження результатів складеного учасником іспиту практичного завдання не встановлено.
Колегія суддів звертає увагу, що оскільки згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відмовляючи в перегляді рішення ВККСУ від 18 жовтня 2018 року №236/зп-18 Комісія повинна була керуватися нормами закону, який визначає підстави для відмови у перегляді відповідних рішень.
ВККСУ як в мотивувальній, так і в резолютивній частині свого рішення, не вказано жодної підстави, яка визначена законом як така, що надає можливість відмовити в перегляді рішення, прийнятого палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання.
На невмотивованість оскаржуваного рішення Комісії від 5 листопада 2018 року №1928/ко-18 також вказує і та обставина, що ВККСУ після набрання чинності положень частини другої статті 85 Закону №1402-VIII не внесла жодних змін до Положення та Порядку, які визначають процедуру кваліфікаційного оцінювання, з метою нормативного врегулювання питання перегляду рішень колегій та палат, визначивши, в тому числі, підстави для відмови в перегляді рішень колегій або палат Комісії.
Також судом встановлено, що будь-якого нормативного акту, який би регулював процедурні питання, дії працівників Комісії та учасників іспиту, у разі виникнення позаштатної ситуації під час його проведення, Комісією не прийнято.
Крім того, ні у рішенні від 5 листопада 2018 року №1928/ко-18, ні у відзиві на позов, ні в усних поясненнях представника відповідача, наданих ним у судовому засіданні, не спростовано доводи ОСОБА_1 про те, що після відновлення електропостачання практична робота не була збережена в повній мірі, внаслідок чого вона була вимушена виконувати її практично з початку, при цьому доступ до мережі ЛІГА - ЗАКОН та РАДА - ЗАКОН був відсутній до закінчення іспиту (практичного завдання).
За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення ВККСУ від 5 листопада 2018 року №1928/ко-18 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, з урахуванням положень частини третьої 245, частини четвертої статті 266 КАС України, суд у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За вказаних вимог процесуальних норм, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки рішення Комісії від 5 листопада 2018 року №1928/ко-18 про відмову судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 у перегляді рішення Комісії №236/зп-18 підлягає скасуванню то і позовна вимога про зобов`язання Комісії у пленарному складі переглянути рішення від 18 жовтня 2018 року №236/зп-18 в частині затвердження результату іспиту судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за виконання практичного завдання підлягає задоволенню, оскільки є безпосередньо пов`язаною з попередньою.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ВККСУ від 18 жовтня 2018 року №236/зп-18 в частині затвердження результату іспиту судді Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за виконання практичного завдання, то колегія суддів звертає увагу, що згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до частини першої статті 83 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
За частиною другою цієї статті критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 83 Закону №1402-VIII підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.