ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа №826/11976/15
адміністративне провадження №К/9901/8041/18
№К/9901/8040/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексіка" Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служба України, Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві про визнання протиправними дій, бездіяльності та стягнення матеріальної шкоди, касаційне провадження у якій відкрито за касаційними скаргами: Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 (головуючий суддя Ганечко О.М., судді: Літвіна Н.М., Хрімлі О.Г.) та Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 (головуючий суддя Огурцов О.П., судді: Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 (головуючий суддя Ганечко О.М., судді: Літвіна Н.М., Хрімлі О.Г.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тексіка" (далі також ТОВ "Тексіка", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі також Митниця, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі також ДФС, відповідач 2), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (далі також Казначейство, відповідач 3), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив:
визнати протиправними дії Митниці, а саме:
незаконне утримання (станом на дату подання адміністративного позову) товарів, які надійшли на адресу ТОВ "Тексіка" (Код ЄДРПОУ 32252472) за митними деклараціями №100260001/2015/138156, №100260001/2015/138183 у зоні митного контролю - на території УДЦТС "Ліски" (шляхом непроставлення відбитку особистої номерної печатки на перепустці на виїзд з території зони митного контролю);
незаконне проведення переоглядів 03.03.2015 та 04.03.2015 після завершення митного оформлення товарів 02.03.2015 за митними деклараціями №100260001/2015/138156, №100260001/2015/138183 за відсутності власника вантажу чи декларанта, ненаданні копій актів переоглядів та відборів зразків, не оформлення картки відмови у митному оформленні вантажу;
складання протоколів про порушення митних правил відносно нерезидента, який не є суб`єктом порушення митних правил за статтею 483 Митного кодексу України, використання цього протоколу як формальної "правової" підстави вилучення товарів, що пройшли митне оформлення у режимі імпорту та щодо яких сплачено митні платежі у повному обсязі, з метою перешкоджання господарській діяльності ТОВ "Тексіка" та заподіяння збитків;
здійснення фактичного тимчасового вилучення розмитнених товарів за митними деклараціями №100260001/2015/138156, №100260001/2015/138183 за відсутності власника вантажу, ненадання копій протоколів тимчасового вилучення (в тому числі і на усний запит);
визнати протиправною бездіяльність ДФС, що проявилась у невжитті заходів реагування за фактами, викладеними у скарзі від 31.03.2015 вих. №686, зокрема щодо незаконного утримування розмитнених товарів у зоні митного контролю;
стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві заподіяну ТОВ "Тексіка" матеріальну шкоду в розмірі 291014,43грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Митницею протиправно після завершення митного оформлення товарів за митними деклараціями від 02.03.2015 №100260001/2015/138156, №100260001/2015/138183 не було випущено вантаж із зони митного контролю у вільний обіг, проведено переогляд 03.03.2015 та 04.03.2015 після завершення митного оформлення товарів та за відсутності власника вантажу чи декларанта, протиправно не надано копій актів переоглядів та відборів зразків, не оформлено картки відмови у митному оформленні вантажу, несвоєчасно повідомлено про результати проведених лабораторних досліджень, протиправно складено протокол про порушення митних правил відносно нерезидента, а також ненадання копій протоколів тимчасового вилучення та здійснення тимчасового вилучення розмитнених товарів за відсутності власника вантажу. Також, позивач посилався на постанови Солом`янського районного суду м.Києва від 30.04.2015 по справам №760/7247/15-п, що залишена в силі постановою Апеляційного суду м.Києва від 15.06.2015, №760/7682/15-п, залишена в силі постановою Апеляційного суду м.Києва від 23.06.2015, якими Київську міську митницю ДФС України зобов`язано повернути товар, який надійшов на адресу ТОВ "Тексіка" за митними деклараціями №100260001/2015/138156, №100260001/2015/138183.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 позов задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2016 у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди, в розмірі 291014,43грн. скасовано та прийнято нову в цій частині, якою позовні вимоги задоволено.
У решті постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.02.2016 залишено без змін.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві та Київська міська митниця Державної фіскальної служби звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.10.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 у справі №826/11976/15.
Ухвалою суду від 01.12.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 у даній справі.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/11976/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у порядку письмового провадження на 17.11.2020.
В обґрунтування касаційної скарги Казначейство вказує, що не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, яким задоволено позовні вимоги Товариства про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди та зазначає, що для відшкодування шкоди необхідно довести: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина у завданні шкоди. Посилаючись на положення Цивільного кодексу України, Казначейство стверджує, що ним шкоду Товариству не заподіяно, а отже відсутній зв`язок між наявністю заподіяної шкоди, виною та відшкодуванням. У касаційній скарзі Казначейство просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Позивач продав заперечення на касаційну скаргу. Як зазначає Товариство, відповідачем по вимогам про відшкодування шкоди, заподіяної ДФС та Митницею, є Держава. Відповідно до приписів частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному Банку України. Таким чином, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав позивача у справі. Позивач просить залишити касаційну скаргу Казначейства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
У свою чергу, касаційна скарга Митниці обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції про стягнення матеріальної шкоди прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. Як зазначає митний орган, товар було переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, що підтверджується висновком експертизи та правомірно утримувався посадовими особами митниці у зоні митного контролю до вирішення судом справи про порушення митних правил. Митниця просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заперечуючи проти доводів касаційної скарги, позивач вказує, що товар неправомірно утримувався у зоні митного контролю, чим позивачу завдано документально підтверджені збитки. При цьому, експертним дослідженням встановлено, що заявлений у митних деклараціях код товару правильний, митні платежі сплачено у повному обсязі, крім того, протоколи складено відносно особи, яка не була власником товару з моменту їх завантаження на борт судна та не вчиняла жодних дій з переміщення товарів через митний кордон України, тому, завідомо, не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого статтею 483 Митного кодексу України, що підтверджується судовими рішеннями. Враховуючи обставини справи та наявні докази, судами попередніх інстанцій прийнято законні обґрунтовані рішення, відтак, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.02.2015 в зоні діяльності Одеської митниці ДФС через митний кордон України з території Китайської Народної Республіки, на адресу ТОВ "Тексіка" в морському контейнері OOLU8195170 ввезено вантаж - тканина плащова Дефенса 190, ВО, гладкопофарбована з водовідштовхувальним просоченням, яке не сприймається неозброєним оком, саржевого триниткового переплетення, поверхневою щільністю 190+/-10г/м2, з вмістом синтетичних комплексних ниток поліефіру 59%, синтетичних штапельних волокон поліефіру 21+/-1%, бавовни 20+/-1%., загальною вагою брутто 25400 кг, 1180 та в морському контейнері OOLU8494036 ввезено вантаж - тканина плащова Дефенса 210, ВО, гладкопофарбована з водовідштовхувальним просоченням, яке не сприймається не озброєним оком, саржевого триниткового переплетення, поверхневою щільністю 210+/-10г/м2, з вмістом синтетичних комплексних ниток поліефіру 59% синтетичних штапельних волокон поліефіру 21+/-1%, бавовни 20+/-1%, загальною вагою брутто 25900 кг, 1116 місць.
Підставою для переміщення вказаного вантажу через митний кордон України були попередні митні декларації одержувача ТОВ "Тексіка" від 18.02.2015 №100000000/2015/807592 (контейнер OOLU8195170) та від 18.02.2015 №100000000/2015/807603 (контейнер OOLU8494036).
Після прибуття у зону діяльності Київської міської митниці ДФС, зазначений товар, був заявлений декларантом ТОВ "Гренада 4" гр. ОСОБА_1 (яка діяла на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів від 13.05.2013 №22 укладеному з ТОВ "Тексіка"), у вільний обіг на митному посту "Східний" за митними деклараціями від 02.03.2015 №100260001/2015/138156 (контейнер OOLU8195170) та від 02.03.2015 №100260001/2015/138183 (контейнер OOLU8494036).
Митні процедури щодо оформлення зазначених товарів були оформлені 02.03.2015 о 13 год. 46 хв.
02.03.2015 товар ("тканина плащова Дефенса 190" та "тканина плащова Дефенса 210") пройшов процедуру митного оформлення та був випущений у вільний обіг згідно митних декларацій від 02.03.2015 №100260001/2015/138156 та від 02.03.2015 №100260001/2015/138183.
Однак, вищенаведений вантаж не був випущений із зони митного контролю, зокрема, в листі ДП "УДЦТС "Ліски" від 24.03.2015 № ДА-+9/448 зазначено, що підставою для пропуску/випуску товарів та транспортних засобів митне оформлення яких завершено та товарів, які знаходяться під митним контролем є наявність на перепустці в графі "ВИЇЗД" підпису та відбитку особистої номерної печатки інспектора м/п "Східний" Київської міської митниці ДФС.
03.03.2015 та 04.03.2015, співробітниками Київської міської митниці ДФС в зоні митного контролю на території ДП "УДЦТС "Ліски", на підставі листа ГУ Служби Безпеки України від 02.03.2015 № 51/7/4-1113 та статті 338 Митного кодексу України, проведено переогляд вантажу, що був оформлений за митними деклараціями №100260001/2015/138183 та №100260001/2015/138156.
Згідно актів про проведення переогляду товарів у період з 10год. 00хв. 03.03.2015 до 16год. 30хв. 03.03.2015 (МД №100260001/2015/138183) та у період з 10год. 00хв. 04.03.2015 до 16год. 01хв. 04.03.2015 (МД №100260001/2015/138156), у розділі 9 яких здійснено запис, що під час переоглядів було відібрано зразки товарів з метою проведення дослідження в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів (дані акти суду не надані).
13.03.2015 відповідачем 1 отримані висновки експерта Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів України від 13.03.2015 № 142005703-0064 та від 13.03.2015 № 142005703-0065, які були отримані позивачем 24.03.2015.
Як вбачається із заперечень відповідача 1, останній встановив факти переміщення товарів "тканини" через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митниці, як підстави для переміщення, документів, які містять неправдиві відомості.
23.03.2015 Київською міською митницею ДФС було складено протоколи про порушення митних правил №0201/10000/15 та № 0202/10000/15 відносно керівника компанії "SHANGHAI ХМ GROUP LTD" гр. Китаю Wu Cong Jun (By Конг Джун).
У подальшому, як стверджує відповідач-1, товар за митними деклараціями №100260001/2015/138183 та №100260001/2015/138156 було тимчасово вилучено, згідно частини другої статті 511 Митного кодексу України.
ТОВ "Тексіка", вважаючи, що протиправними діями та бездіяльністю відповідачів 1 та 2, які полягали в незаконному утримуванні у зоні митного контролю вантажів за митними деклараціями №100260001/2015/138183 та №100260001/2015/138156, порушено гарантоване Конституцією України право власності позивача на товар та заподіяну власнику матеріальних збитків в розмірі 291014,43грн., звернулося до суду з адміністративним позовом.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби України по незаконному утриманню (станом на дату подачі адміністративного позову) товарів, які надійшли на адресу ТОВ "Тексіка" (Код ЄДРПОУ 32252472) за митними деклараціями №100260001/2015/138156, № 100260001/2015/138183 у зоні митного контролю - на території УДЦТС "Ліски" (шляхом непроставлення відбитку особистої номерної печатки на перепустці на виїзд з території зони митного контролю).
Визнано протиправною бездіяльність Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо ненадання копій актів переоглядів та відборів зразків, не оформлення картки відмови у митному оформленні вантажу.
Визнано протиправною бездіяльність Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо ненадання копій протоколів тимчасового вилучення.
У решті позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, розглянувши позовну вимогу про стягнення заподіяної шкоди ТОВ "Тексіка" у розмірі 291014,43грн., дійшов висновку, що таке стягнення спрямоване на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не були порушені, а відтак констатував про безпідставність заявленої позовної вимоги.
Постановою апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача на постанову суду першої інстанції, що оскаржувалась в частині відмови у задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовної вимоги ТОВ "Тексіка" до Державної фіскальної служби України, Головного Управління Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного Управління Державної казначейської служби України в м.Києві заподіяної позивачу матеріальної шкоди, в розмірі 291014,43грн. скасовано та прийнято нову в цій частині, якою позовні вимоги ТОВ "Тексіка" до Державної фіскальної служби України, Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного Управління Державної казначейської служби України в м.Києві заподіяної позивачу матеріальну шкоду, в розмірі 284608,17грн. задоволено.
Ухвалено стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України в м.Києві на користь ТОВ "Тексіка" матеріальну шкоду у розмірі 284608,17грн.
У решті постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.02.2016 залишено без змін.
Колегія суддів апеляційного суду не погодилась з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову щодо стягнення з заподіяної ТОВ "Тексіка" матеріальної шкоди в розмірі 291014,43грн. з підстав спрямування на майбутнє захисту прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не були порушені, з огляду на те, що визнання протиправними дій митного органу, внаслідок прийняття яких позивач поніс витрати на сплату послуг за простій двох одиниць автотранспорту, плати за несвоєчасне повернення морських вантажних контейнерів, оплати послуг щодо розміщення в зоні митного контролю є підставою для задоволення вимоги про стягнення за рахунок бюджету заподіяної шкоди. Крім того, визнання протиправними дій митного органу без задоволення позовних вимог щодо стягнення понесених витрат, внаслідок таких дій на користь позивача, не в повній мірі поновлює його порушені права, на захист яких він звернувся до суду.