Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 757/415/19-к
провадження № 51-1519км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Сиводєда І.С.,
захисника Кандибова Ю.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Вознюк Н.А. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 .
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
За вищевказаним вироком місцевого суду затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, засуджено останнього за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки й покладено на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим й засуджено за вчинення закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осію, в особливо великих розмірах.
Вважаючи, що цей вирок створює преюдицію, якою всупереч презумпції невинуватості встановлено факт вчинення злочину ОСОБА_2 у співучасті з ОСОБА_1, захисники Малахова О.М. і Вознюк Н.А. в інтересах останнього подали на вказане судове рішення апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, у задоволенні якого апеляційний суд відмовив, а скаргу повернув апелянтам.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд необґрунтовано відмовив захисникам у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернув апеляційну скаргу через те, що сторона захисту ОСОБА_1 не має права на оскарження вироку щодо ОСОБА_2 . Такий висновок суду, на думку захисника, є помилковим, оскільки оскаржуваний вирок констатує факт вчинення злочину ОСОБА_2 у співучасті з ОСОБА_1, прізвище якого хоча прямо і не згадується у вказаному судовому рішенні, однак його можна ідентифікувати, якщо порівняти зміст вироку з іншими процесуальними документами, зокрема повідомленнями про підозру ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Захисник стверджує, що у вироку суд встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що порушує його права, свободи та інтереси. Крім того захисник стверджує про незаконність угоди про визнання винуватості між прокурором і ОСОБА_2, вважає, що розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в апеляційному суді проведений з порушеннями, оскільки здійснений без участі потерпілого, засудженого ОСОБА_2 та його захисників.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Мотиви Суду
Положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 2 вказаної норми процесуального закону гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно з вимогами статей 398, 399 КПК питання про те, чи подана апеляційна скарга на вирок чи ухвалу суду першої інстанції особою, яка має права її подавати, розглядається і вирішується суддею-доповідачем суду апеляційної інстанції до прийняття рішення про відкриття апеляційного провадження. Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, визначено ст. 393 КПК. Пунктом 10 цієї норми передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржено у порядку, передбаченому цим Кодексом, на підставах, передбачених ст. 394 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржено: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно на підставах: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, установлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладання угоди; 2) прокурором виключно на підставах: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угоди не може бути укладено.
У постанові від 18 травня 2020 року (справа № 639/2837/19, провадження № 51-5394кмо19) об`єднана Палата Верховного Суду сформулювала висновок, відповідно до якого при вирішенні згідно вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи.
Враховуючи викладене, у захисників Баранніка В.І. право на оскарження вироку щодо ОСОБА_2 може виникнути тільки у випадку, якщо вирок стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 .
Оскаржуючи зазначений вирок суду в апеляційному порядку, захисники Баранніка В.І. стверджували, що у вироку суду презюмується факт вчинення останнім злочину у співучасті з ОСОБА_2, тобто вказане судове рішення стосується прав та інтересів ОСОБА_1 .