Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 712/9/17-ц
провадження № 61-18973св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Василенко Олексій Васильович,
відповідачі: Центральний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ОТП Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс", ОСОБА_2,
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представник Акціонерного товариства "ОТП Банк" - адвокат Кононець Станіслав Петрович,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2, Акціонерного товариства "ОТП Банк", Центрального відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 травня 2019 року у складі судді Токової С. Є. та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Бородійчука В.Г., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - Центральний ВДВС ГТУЮ у Черкаській області), Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" (далі - ТОВ "ТД Еліт Сервіс"), Кузьмичова Р. М., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), Державна казначейська служба України (далі - ДКСУ) про стягнення сплачених коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 21 листопада 2012 року відбулися прилюдні торги з продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Прилюдні торги проводилися Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" (далі - ТОВ "ТД Еліт Сервіс") на підставі договору від 29 серпня 2012 року № 23-01010/12, укладеному з Центральним відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - нежитлової будівлі, що розташована в АДРЕСА_1 .
Зазначав, що підставою реалізації майна став виконавчий напис від 29 жовтня 2009 року № 10139, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 214,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Вказаний виконавчий напис перебував на примусовому виконанні в Центральному відділі ДВС Черкаського міського управління юстиції з 17 листопада 2009 року.
Звертав увагу на те, що на підставі протоколу від 21 листопада 2012 року №23- він став переможцем прилюдних торгів та йому було видано свідоцтво від 13 лютого 2013 року про право власності на нерухоме майне, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому до проведення прилюдних торгів 20 листопада 2012 року ним на рахунок ТОВ ТД "Еліт Сервіс" було сплачено гарантійний внесок у розмірі 27 530,25 грн.
03 грудня 2012 року на рахунок ТОВ ТД "Еліт Сервіс" ним було сплачено кошти в сумі 27 530,25 грн як доплата винагороди згідно з протоколом від 21 листопада 2012 року № 23-0110/12.
Також 03 грудня 2012 року ним було сплачено кошти в сумі 495 544,50 грн, які були перераховані на рахунок Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області як оплату за лот № 1 - нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказував, що 30 травня 2015 року він подарував своїй дружині ОСОБА_4 вказане нежитлове приміщення, що підтверджується договором дарування нежитлової будівлі від 30 травня 2015 року № 3371.
Посилався на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 10 грудня 2014 року у справі № 712/1317/14-ц, яке залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2015 року, яким було визнано недійсними прилюдні торги з продажу нерухомого майна від 21 листопада 2012 року, яке належало ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також зазначав, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2016 року у справі № 712/5903/16-ц було витребувано в ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
В рахунок добровільного виконання рішення суду у справі № 712/5903/16-ц ОСОБА_4 в особі її представника ОСОБА_5 було передано ОСОБА_2 нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт державного виконавця від 21 грудня 2016 року.
Стверджував, що визнання прилюдних торгів недійсними та скасування права власності на майно є втратою ним не тільки власності, а й грошових коштів, які були ним сплачені за купівлю майна на прилюдних торгах. Також з моменту купівлі нерухомого майна до ухвалення рішення про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, він поніс грошові витрати зі збереження спірного майна та його утримання в належному стані, проведенню ремонту та реконструкції належного йому на той час нерухомого майна, які підлягають стягненню на підставі статей 661, 1212, 1213 ЦК України.
Отже, завдана йому шкода складається з 550 605 грн коштів, сплачених за вказану нежитлову будівлю на прилюдних торгах, 797 110,86 грн - втрат від інфляції за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року; 102 725,85 грн - 3 % річних за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року; 459 000 грн - вартість ремонтно-реставраційного ремонту. Всього на загальну суму 1 909 441,71 грн, яка підлягає стягненню з відповідачів.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
стягнути на його користь з ПАТ "ОТП Банк":
- 445 626, 19 грн коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 645 659,79 грн інфляційних нарахувань (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року);
- 83 207, 94 грн 3% річних (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року), а всього - 1 174 493,92 грн;
стягнути з Центрального ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області: - 49 918,31 грн коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 71 739,97 грн інфляційних нарахувань (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року);
- 9 245,33 грн 3% річних (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року), а всього - 130 903,61 грн;
стягнути з ТОВ "ТД Еліт Сервіс":
- 55 060,50 грн коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 79 711,08 грн інфляційних нарахувань (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року);
- 10 272,58 грн 3% річних (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року), а всього - 145 044,16 грн;
стягнути з ОСОБА_2 459 000 грн коштів, сплачених за ремонт нерухомого майна.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 травня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з АТ "ОТП Банк" на користь ОСОБА_1 445 626,19 грн коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 645 659,79 грн - інфляційних нарахувань (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року);
83 207,94 грн - 3 % річних (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року), а всього - 1 174 493,92 грн.
Стягнуто з Центрального ВДВС ГТУЮ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 - 49 918,31 грн коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
71 739,97 грн - інфляційних нарахувань (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року); 9 245,33 грн - 3 % річних (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року), а всього - 130 903,61 грн.
Стягнуто з ТОВ "ТД Еліт Сервіс" на користь ОСОБА_1 - 55 060,50 грн коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 79 711,08 грн - інфляційних нарахувань (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року); 10 272,58 грн - 3 % річних (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року), а всього - 145 044,16 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 459 000,00 грн коштів сплачених за ремонт нерухомого майна.
Рішення районного суду мотивовано тим, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Районний суд вказав, що наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, що визнаний недійсним, є повернення сторін договору (продавця і покупця) до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин.
Суд першої інстанції зазначив, що із надані позивачем докази та правова природа взаємовідносин ТОВ "ТД Еліт Сервіс" з Центральним ВДВС Черкаського міського управління юстиції означає, що саме останні виступили продавцем нежитлової будівлі, що розташована в АДРЕСА_1, що була реалізована на прилюдних торгах 21 листопада 2012 року, а грошові кошти у розмірі 495 544,50 грн, які є оплатою за лот № 1 - нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 сплачені ОСОБА_1 на рахунок Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.
При цьому, оскільки прилюдні торги, проведені 21 листопада 2012 року на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню, отже, виконавче провадження відкрито з порушенням законодавства з огляду на те, що виконавчий напис не повинен був виконуватись. Відтак, грошові кошти в сумі 495 544,50 грн підлягають поверненню позивачу як безпідставно набуті.
При цьому підлягають до повернення кошти в сумі 55 060,50 грн, які відповідно до квитанції від 20 листопада 2012 року № 3446.660.1 та квитанції від 03 грудня 2019 року № ПН 2399 сплачені позивачем в якості гарантійного внеску та грошової винагороди ТОВ "ТД Еліт Сервіс", оскільки правова підстава, на якій ТОВ "ТД Еліт Сервіс" отримали від позивача грошові кошти у зазначеному вище розмірі відпала.
Районний суд вважав, що ОСОБА_1 завдана шкода, яка підлягає відшкодуванню відповідачами у відсоткому співвідношенні в залежності від розподілу коштів отриманих від продажу нерухомого майна між ПАТ "ОТП Банк, який є стягувачем у виконавчому провадженні, на користь якого проводились прилюдні торги, Центральним ВДВС Черкаського міського управління юстиції, ТОВ "ТД Еліт Сервіс" та складається з 550 605 грн - кошти сплачені за вказану нежитлову будівлю на прилюдних торгах; 797 110,86 грн - інфляційні нарахування за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року; 101 725,85 грн - 3 % річних за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року.
Крім того, суд першої інстанції вважав обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів у розмірі 459 000 грн за збереження та утримання спірного нежитлового приміщення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційні скарги Центрального ВДВС ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_2, АТ "ОТП Банк" залишено без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 травня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права, відтак, підстав для його скасування немає.
Апеляційний суд вказав, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору. Отже, районний суд дійшов правильного висновку, що належними відповідачами у справі є Центральний ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, організатор електронних торгів - ТОВ "ТД Еліт Сервіс" як продавці за договором та ПАТ "ОТП Банк" як стягувач за договором кредиту, а позивач, як переможець торгів є покупцем.
При цьому суд послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду України, викладені у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).
Апеляційний суд вважав, що грошове зобов`язання після визнання прилюдних торгів недійсними виникло в осіб, які отримали перераховані позивачем кошти, і пред`явити вимогу про здійснення виплат на підставі частини другої статті 625 ЦК України ОСОБА_1 має право до зазначених осіб у межах сум, які присуджені цим особам.
Отже судом першої інстанції обґрунтовано нараховані індекс інфляції за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року, а також три проценти річних від простроченої суми, що відповідає сумі 797 110,86 грн (інфляційні нарахування) та 101 725, 85 грн (3 % річних) за вказані періоди.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що з моменту купівлі нерухомого майна до ухвалення рішення про визнання недійсним результатів прилюдних торгів, ОСОБА_1 поніс грошові витрати зі збереження спірного майна та його утримання в належному стані, проведенню ремонту та реконструкції належного йому на той час нерухомого майна, отже, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 коштів у розмірі 459 000 грн є обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі АТ "ОТП Банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині стягнення з АТ "ОТП Банк" на користь ОСОБА_1 645 659,79 грн інфляційних нарахувань (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року); 83 207,94 грн - 3 % річних (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року) скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
У касаційній скарзі Центральний ВДВС ГТУЮ у Черкаській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Центрального ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 49 918,31 грн коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, 71 739,97 інфляційних нарахувань (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року); 9 245,33 грн - 3 % річних (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року), а всього 130 903,61 грн.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що в порушення вимог частини другої статті 258 ЦПК України у матеріалах даної справи відсутня ухвала суду про призначення підготовчого судового засідання після відновлення провадження 29 листопада 2018 року, оскільки до дати зупинення провадження у справі - до 06 листопада 2017 року справа до слухання по суті не призначалася, що підтверджується як відсутністю такої ухвали суду, так і відсутністю протоколу судового засідання за відповідну дату.
Також в порушення вимог частини третьої статті 254 ЦПК України провадження у даній справі не продовжилось зі стадії, на якій його було зупинено - зі стадії підготовчого провадження.
Вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог статей 183, 257 ЦПК України залишив без розгляду її зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 не вирішуючи питання щодо її прийняття до спільного розгляду з первісним позовом.
Посилається на те, що позивач не має юридичного права будь-якої вимоги до неї, оскільки вона не несе відповідальність за вчинення дій попереднім, власником - ОСОБА_4 та з огляду на те, що жодних договорів про надання послуг вона з ОСОБА_1 не укладала і жодних зобов`язань перед ним не має.
При цьому вказує, що позивач не довів свого права вимоги до неї, оскільки з моменту вчинення правочину - договору дарування спірного нерухомого майна 15 березня 2015 року, та до моменту подачі даного позову - до 30 грудня 2016 року, він не був власником або управителем зазначеного майна, ремонтних робіт у вказаний період не здійснював.
Зазначає, що належними відповідачами у цій справі можуть бути виключно приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. та ПАТ "ОТП Банк".
Стверджує, що в уточнюючій позовній заяві позивачем одночасно було змінено її процесуальний статус з третьої особи на відповідача, змінено предмет позову та змінено підставу позову, що не передбачено положеннями ЦПК України, отже у позові суд повинен був відмовити повністю.
Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не застосував строку позовної давності, про що було нею заявлено, оскільки про порушення своїх прав (виконання Центральним ДВС у Черкаській області виконавчого напису нотаріуса з порушенням закону) позивач дізнався з моменту придбання спірного майна на прилюдних торгах - тобто з 21 листопада 2012 року.
Звертає увагу на те, що судом повинно бути встановлено факт зарахування стягувачем ПАТ"ОТП Банк" коштів з реалізації нерухомого майна ОСОБА_2 на її валютні банківські рахунки у січні-лютому 2013 року, оскільки за відсутності, офіційного підтвердження банком щодо отримання коштів з реалізації нерухомого майна та зарахування таких коштів на відповідний валютний рахунок, у суду відсутні підстави для розгляду позовної вимоги щодо стягнення таких коштів з банку.
Вважає, що спір у справі відсутній, тому розгляду не підлягає.
Звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не було вирішено ані клопотання позивача про призначення будівельної експертизи, ані жодного клопотання, поданого нею, що дає підстави вважати про упередженість суддів.
Касаційна скарга АТ "ОТП Банк" мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна 21 листопада 2012 року проводилися на підставі виконавчого напису нотаріуса, який не підлягав виконанню, а виконавче провадження відкрито з порушенням законодавства, є безпідставним та таким, що порушують норми матеріального права, оскільки на момент проведення прилюдних торгів виконавчий документ не було скасовано і більше того, він був чинним протягом трьох років.
При цьому висновки судів про те, що виконавчий напис нотаріуса не підлягав виконанню є хибними, оскільки виконавчий напис нотаріуса було визнано таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку лише 23 вересня 2013 року, що підтверджується рішенням суду.
Стверджує, що стягнення інфляційних нарахувань за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року та трьох відсотків річних за цей період в порядку статті 625 ЦК України є неправомірним з огляду на те, що зобов`язання у нього не виникло, а суми інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних підлягають стягненню лише у випадку невиконання судових рішень у цій справі (№ 712/9/17-ц).
Касаційна скарга Центрального ВДВС ГТУЮ у Черкаській областімотивована тим, що з огляду на відсутність судового рішення про визнання незаконними дій державного виконавця під час виконання зазначеного виконавчого напису, стягнення матеріальної шкоди неможливе.
Зазначає, що кошти в сумі 49 918,31 грн є завданою шкодою (за твердженнями позивача), отже, відповідальність у вигляді сплати 3% річних та інфляційних нарахувань неможливо застосувати до даних правовідносин, оскільки між позивачем та відповідачем існують відносини щодо деліктних зобов`язань, на які не поширюються обов`язки встановлені ЦК України для грошових зобов`язань.
Також позивачем не доведено, що шкоди йому завдано саме з вини Центрального ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області. Крім того, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, датоване 23 вересня 2013 року, а прилюдні торги проведені 21 листопада 2012 року, що саме по собі виключає існування вини зі сторони державного виконавця чи органу державної виконавчої служби, оскільки на момент проведення торгів обставини, що в подальшому стали підставою для визнання торгів недійсними не існували.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу АТ "ОТП Банк", у якому зазначила, що з доводами касаційної скарги не погоджується, оскільки твердження про те, що виконавчий напис нотаріуса не був чинним з моменту його вчинення є неправильними.
Вказує, що АТ "ОТП Банк" вже виконав рішення суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, чим фактично визнав свою заборгованість перед позивачем. Отже, касаційна скарга АТ "ОТП Банк" не може бути розглянута Верховним Судом.
Зазначає, що до касаційної скарги АТ "ОТП Банк" не долучено договору про надання правової допомоги адвокатом Кононцем С. П., що свідчить про відсутність у нього повноважень на подання касаційної скарги.
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Василенко О. В. подав відзив на касаційну скаргу АТ "ОТП Банк", у якому зазначив, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, отже, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.
Зазначає, що оскільки за результатом прилюдних торгів розподіл коштів, отриманих від продажу нерухомого майна, відбувся між ПАТ "ОТП Банк", Центральним ВДВС ГТУЮ у Черкаській області, ТОВ "ТД Еліт Сервіс" у співвідношенні 81% на 9% на 10 %, відповідно, тому відшкодування шкоди повинно проводитися у такому ж співвідношенні.
Вважає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано положення статті 625 ЦК України, оскільки нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання. При цьому посилається на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 06 червня 2012 року у справі № 6-49цс12, у постанові від 24 жовтня 2011 року у справі № 6-38цс11, від 17 жовтня 2011 року у справі № 6-42цс11.
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу Центрального ВДВС ГТУЮ у Черкаській області, у якому зазначила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки доводи касаційної скарги не відповідають обставинам справи.
При цьому вказує, що посилання на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 203/2612/13-ц не заслуговують на увагу, оскільки у вказаній справі вирішувалися інші питання, які не мають однакової природи у правовідносинах між сторонами у справі.
Крім того, зазначає, що касаційна скарга без сплати судового збору не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом, а відкрите провадження підлягає закриттю.
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Василенко О. В. подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому зазначив, що оскаржувані судові рішення слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, з огляду на її необґрунтованість.
Стверджує, що ОСОБА_2 безпідставно вказує на порушення процедури розгляду справи судом першої інстанції, оскільки порушення не встановлені, не доведені, а у матеріалах справи наявні відповідні процесуальні документи, які спростовують ці доводи.
Вказує, що ОСОБА_2 помилково вважає, що уточнюючи позовні вимоги, позивачем одночасно змінено і предмет, і підставу позову у зв`язку зі зміною її процесуального статусу з третьої особи на відповідача. Стверджує, що у позивача змінено було лише матеріально-правові вимоги до сторони по справі, а не підстава звернення до суду за захистом свого права.
Посилається на статтю 661 ЦК України та пункт 32 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" та стверджує, що оскільки позивач здійснив поліпшення майна (ремонт нежитлового приміщення), а виокремити дане поліпшення без завдання шкоди майну неможливо, отож, позивач, як добросовісний набувач, має право на відшкодування здійснених витрат.
Доводи осіб, які подали відповіді на відзиви на касаційні скарги
13 грудня 2019 року ОСОБА_2 подала відповідь на відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Василенка О. В. на касаційну скаргу АТ "ОТП Банк", у якому зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з неї коштів не підтверджено належними доказами, а надані його представником документи на підтвердження цієї позовної вимоги, не відповідають вимогам закону та не можуть бути підставою для задоволення позову у цій частині.
Крім того, просить постановити окрему ухвалу відповідно до статей 262, 420 ЦПК України.
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала відповідь на відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Василенка О. В. на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому зазначила, що представник позивача у жодному процесуальному документі не заперечував проти поданої неї заяви про застосування строку позовної давності.
Також ОСОБА_2 стверджує про порушення судами попередніх інстанцій під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2019 року касаційна скарга ОСОБА_2 надійшла до Верховного Суду.
У листопаді 2019 року касаційна скарга АТ "ОТП Банк" надійшла до Верховного Суду.
У листопаді 2019 року року касаційна скарга Центрального ВДВС ГТУЮ у Черкаській області надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. від 11 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ОТП Банк" та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 травня 2019 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в частині стягнення з публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на користь ОСОБА_6 - 445 626, 19 грн - коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 645 659,79 грн - інфляційних нарахувань (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року); 83 207, 94 грн - 3 % річних (за період з 04 грудня 2012 року до 21 лютого 2019 року), а всього - 1 174 493,92 грн до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. від 04 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. від 04 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального ВДВС ГТУЮ у Черкаській області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зупинено виконання рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 травня 2019 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 459 000,00 грн коштів, сплачених за ремонт нерухомого майна, до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року справу призначено до розгляду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А.